СТРАТЕГІЯ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА ПЕРІОД ДО 2030 РОКУ

  • 185

Фото без опису

Стратегія відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2030 року розроблена за експертною підтримкою ГС «Мережа правового розвитку» у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії.

Зміст цього документу підготовлено за підтримки ГС «Мережі правового розвитку» у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію ГC «Мережа правового розвитку», чеської гуманітарної організації «Людина в біді» та уряду Великобританії.

 

 

 

ЗМІСТ

Перелік таблиць. 4

Перелік рисунків. 6

ВСТУП.. 7

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА.. 8

1.1. Історичний розвиток. 8

1.2. Географічне розташування. 9

1.3. Природно-ресурсний потенціал. 12

1.4. Характеристика населення та трудових ресурсів. 15

1.5. Наявна інфраструктура. 16

1.6. Містобудівна документація. 24

1.7. Інформація щодо відповідності регіональній стратегії розвитку. 25

1.8. Економічний розвиток. 27

1.9. Фінансовий стан та бюджет територіальної громади. 31

1.10. Органи управління громадою.. 37

1.11. Органи самоорганізації населення та громадські об’єднання. 39

1.12. Вплив війни та відновлення. 39

1.13. Результати опитування заінтересованих сторін. 40

Розділ 2. SWOT-АНАЛІЗ. 42

Розділ 3. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.. 50

Розділ 4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.. 55

Розділ 5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.. 56

Стратегічна ціль 1. Місцевий економічний розвиток. 58

Стратегічна ціль 2. Простір комфортного життя. 60

Стратегічна ціль 3. Розвиток громадянського потенціалу. 62

Розділ 6. ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ, ОЦІНЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ.. 70

 

 

 

Перелік таблиць

Таблиця 1.2.1. Характеристики Мішково-Погорілівської СТГ. 10

Таблиця 1.2.2. Мішково-Погорілівська  СТГ: адміністративно-територіальний поділ. 11

Таблиця 1.3.1. Мішково-Погорілівська СТГ: геоморфологічне районування. 12

Таблиця 1.3.2. Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Мішково-Погорілівської СТГ. 13

Таблиця 1.4.1. Населення Мішково-Погорілівської СТГ в розрізі старостинських округів і населених пунктів, на 1 січня відповідного  року. 15

Таблиця 1.4.2.  Динаміка природного та міграційного приросту населення у Мішково-Погорілівській  СТГ (на 1 січня відповідного року) 15

Таблиця 1.5.1. Освітня мережа Мішково-Погорілівської СТГ. 17

Таблиця 1.5.2. Характеристика  мережі закладів загальної середньої освіти Мішково-Погорілівської СТГ, 2024-2025 н. р. 17

Таблиця 1.5.3. Характеристика  мережі закладів дошкільної освіти Мішково-Погорілівської СТГ, 2024-2025 н. р. 18

Таблиця 1.5.4. Заклади охорони здоров’я на території Мішково-Погорілівської СТГ. 19

Таблиця 1.5.5. Характеристика системи охорони здоров’я Мішково-Погорілівської СТГ, 2025 р. 20

Таблиця 1.5.6. Характеристика закладів культури Мішково-Погорілівської СТГ. 21

Таблиця 1.5.7. Основні дороги обласного та районного значення, які проходять через територію Мішково-Погорілівської СТГ. 22

Таблиця 1.6.1. Генеральні плани населених пунктів Мішково-Погорілівської СТГ. 24

Таблиця 1.7.1. Перелік  діючих у 2023 році галузевих програм Мішково-Погорілівської СТГ. 25

Таблиця 1.8.1. Динаміка зареєстрованих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у Мішково-Погорілівській СТГ, 2023-2025 рр. 27

Таблиця 1.8.2. Основні суб’єкти господарювання та структура економіки Мішково-Погорілівської СТГ за податковими надходженнями до місцевого бюджету в 2024 році 29

Таблиця 1.9.1. Місце громади в регіоні за показниками фінансової спроможності, 2023-2024 роки. 36

Таблиця 1.10.1. Реєстр договорів про співробітництво Мішково-Погорілівської СТГ. 38

Таблиця 1.13.1. Форма щодо вивчення потреб молоді (бенефіціарів) Мішково-Погорілівської СТГ. 40

Таблиця 1.13.2. Форма щодо вивчення потреб представників бюджетної сфери  (освіта, медицина, старости, комунальна галузь) Мішково-Погорілівської СТГ. 41

Таблиця 2.1. SWOT-аналіз Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади. 42

Таблиця 5.1. Структура стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2030 року. 57

Таблиця 5.2. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 1.1. Розвиток інвестиційного потенціалу. 58

Таблиця  5.3. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 1.2. Підтримка розвитку місцевого бізнесу та економічної активності населення. 59

Таблиця 5.4. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 2.1.  Розбудова інтегрованої транспортної мережі та системи громадської безпеки. 60

Таблиця 5.5. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 2.2. Формування екологічно збалансованого середовища для життя та розвитку. 61

Таблиця 5.6. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 2.3. Розвиток систем енергозбереження й альтернативної енергетики. 62

Таблиця 5.7. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.1. Формування інклюзивної та безбар’єрної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту. 63

Таблиця 5.8. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.2. Розвиток мережі культурних і спортивних об’єктів як центрів активного дозвілля та соціальної інтеграції 64

Таблиця 5.9. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.3. Формування відкритої, підзвітної влади та активного громадянського суспільства. 65

Таблиця 5.10. Аналіз відповідності стратегічних та оперативних цілей Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської СТГ на період до 2030 року Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки1 66

Таблиця 5.11. Аналіз відповідності стратегічних та оперативних цілей Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської на період до 2030 року Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно2 67

Таблиця 6.1. Система показників для моніторингу стану реалізації Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2030 року. 73

 

 

Перелік рисунків

 

Рисунок 1.2.1. Розташування Мішково-Погорілівської СТГ у Миколаївській області 10

Рисунок 1.2.2. Картосхема Мішково-Погорілівської СТГ Миколаївської області 11

Рисунок 1.3.1. Рельєфна карта Мішково-Погорілівської СТГ. 12

Рисунок. 1.3.2. Рівень інсоляції на території Мішково-Погорілівської СТГ. 14

Рисунок 1.5.1. Статево-віковий розподіл осіб, які уклали декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги у Мішково-Погорілівській громаді станом на 30.09.2025 р. 19

Рисунок 1.8.1. Структура економіки Мішково-Погорілівської СТГ в розрізі ВЕД за податковими доходами до місцевого бюджету, 2024 р. 28

Рисунок 1.8.2. Структура економіки Мішково-Погорілівської СТГ в розрізі ВЕД за податковими доходами до місцевого бюджету, за 7 місяців 2025 р. 29

Рисунок 1.9.1. Динаміка доходів бюджету Мішково-Погорілівської СТГ, 2023-2024 рр. 32

Рисунок 1.9.2. Структура податкових надходжень бюджету Мішково-Погорілівської СТГ, 2023-2024 рр. 33

Рисунок 1.9.3. Динаміка видатків бюджету Мішково-Погорілівської СТГ, 2023-2024 роки. 35

Рисунок 1.9.4. Структура видатків місцевого бюджету Мішково-Погорілівської СТГ у 2024 році, %.. 36

Рисунок 2.1. Порівняльний аналіз зв’язків сильних сторін Мішково-Погорілівської СТГ та можливостей її зовнішнього середовища (матриця «Порівняльні переваги») 44

Рисунок 2.2. Порівняльний аналіз зв’язків слабких сторін Мішково-Погорілівської СТГ та можливостей її зовнішнього середовища (матриця «Виклики») 46

Рисунок 2.3. Порівняльний аналіз зв’язків слабких сторін Мішково-Погорілівської СТГ та загроз її зовнішнього середовища (матриця «Ризики») 48

Рисунок 5.1. Дерево цілей Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади. 56

 

 

 

ВСТУП

Стратегія відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади є документом стратегічного планування місцевого рівня, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання для сталого розвитку територіальної громади, розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку.

Стратегія покликана об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін - місцевих мешканців, бізнесових структур, влади, громадських активістів - задля забезпечення місцевого економічного та соціального поступу через використання стратегічних переваг громади.

Стратегія відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2030 року (далі - Стратегія) розроблена відповідно до законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про стратегічну екологічну оцінку», а також з врахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 № 265.

Стратегія узгоджується зі стратегічними і оперативними цілями стратегічних документів державного та регіонального рівня: Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695) та Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно (внесено зміни рішенням Миколаївської обласної ради № 1 від 13.02.2025 р.).

До процесу формування бачення і визначення пріоритетів розвитку громади були долучені представники органів місцевого самоврядування та регіональної влади, бізнес-спільноти, освітяни, медики, представники громадянського суспільства.

Стратегія громади орієнтована на потреби бізнесу та громадськості, що були виявлені, під час анкетування усіх активних та зацікавлених представників громади. Процес розробки та впровадження Стратегії - публічний. З цією метою через офіційний веб-сайт та офіційні сторінки сільської ради в соціальних мережах було повідомлено про початок роботи над проєктом Стратегії, визначено строки і форми подання пропозицій до нього від зацікавлених сторін, проведено відкриті розширені засідання Робочої групи з розробки Стратегії, оприлюднено на офіційному веб-сайті сільської ради проєкт Стратегії, організовано їх громадське обговорення.

Стратегія розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2030  є документом, що враховує спільні інтереси та бачення поступального розвитку громади, та зорієнтований на забезпечення економічного розвитку громади і покращення рівня життя її мешканців.

 

 

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Історичний розвиток

Мішково-Погорілівська громада розташована в історико-географічному регіоні Степове Побужжі, в пониззі річки Інгул, притоки Південного Бугу, за кілька кілометрів на північ від обласного центру - міста Миколаєва.

Громада має багате історичне минуле. На околиці Мішково-Погорілове археологи знаходили сліди поселень різних часів. Деякі відносяться до так званої ямної (кінець III – початок II тисячоліття до н.е.) та катакомбної (середина II тисячоліття до н.е.) культур епохи бронзи. Також ймовірно, що тут мешкали і скіфи в IV – II століттях до н. Родючі ґрунти та наявність води у цій місцевості завжди приваблювали стародавні племена. Річка Інгул утворює тут своєрідний вигин, у минулому це було чудовим захистом від нападів раптових ворогів.

Через землі степового Побужжя проходили важливі торговельні шляхи, головним з яких був Королівський, що йшов з Поділля до Криму. Щоб закріпити свої кордони та захистити ці шляхи від набігів татар, литовські князі збудували на Південному Бузі ряд фортець. Між татарськими і руськими фортецями лежало Дике поле, яким кочували невеликі  степові орди, зокрема Єдисанська орда (на нашій території), що існували головним чином за рахунок скотарства, війни і грабунку. Через сусідство з татарськими кочовиками господарювання у Степовім Побужжі було небезпечним. Поки існували в українських землях удільні князівства, оборона південних кордонів залишалася їхнім основним завданням. Прикордонні урядовці намагалися залучити до оборони кордонів всі придатні категорії населення, яке почало організовуватися в окремий стан - КОЗАЦТВО.

Територія Південного Побужжя, на якій загніздилося козацтво і яка звалася Бугогардівською паланкою, являла собою рівнину, порізану балками та долинами рік. Вона була частиною просторів, більше відомих під назвою Степ. Територія громади входить до історико-археологічної зони Степове Побужжя.

На даний час конкретних відомостей про заселення території нашої місцевості у козацькі часи немає (дослідження триває). Проте, частина сучасних сіл громади беруть початок від давніх козацьких поселень. Назва місцевості походить від прізвищ утікачів Мішкова і Погорілова, які й заснували хутір. Уперше село згадується на початку ХІХ ст. Засноване воно було у 1810 році як невелике поселення землеробів та переселенців. Його зручне розташування біля річки сприяло розвитку землеробства та тваринництва, а близькість до Миколаєва - торговельним і ремісничим контактам.

У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Мішково-Погорілове входило до складу Херсонської губернії, пізніше - Миколаївського повіту. Основним заняттям мешканців залишалося сільське господарство.

На околицях с. Каравелове, с. Капустине та хутора Ясна Поляна археологами обстежені поселення  і могильники епохи пізньої бронзи. Найбільш відомою  археологічною знахідкою на початку ХХ ст. була кам’яна фігура скіфського воїна, що датується другою половиною, або кінцем V ст. до н.е. Пізніше, у 70-их роках ХХ століття у піщаному кар’єрі с. Коларівки знайшли рештки земноводних рептилій,  кам’яну зернотерку  та декілька кам’яних знарядь праці цього ж періоду . А на території насосної станції житель села Клименко О. знайшов кам’яну сокиру . Даним артефактам – близько 2.5 тисяч років.

Археологічні дослідження свідчать, що на території колишньої Коларівської сільської ради і мікрорайону Тернівка існували грецькі поселення VІ – ІІ ст. до н.е.

У 1912 році на території Тернівки було знайдено скарб ольвійських  та римських монет. Пізніше на хуторі Ясна Поляна були знайдені фрагменти еллінської амфори. Відомо, що починаючи з ІV ст. упродовж віків господарями степів Північного Причорномор’я, на берегах Південного Бугу, були норманські племена і лише у VІІІ-ІХ ст. тут з’явилися слов’яни.

З початку жовтня 1802 на року сучасних територіях Каравелівського старостинського округу знову розпочалось заселення – сюди відправили першу партію болгар, що прибули з Адріанопольського вілаєту, який охоплював усю територію Східної Фракії. У 1812 році дворянину І. І. Зайцевському відрізали землі в пониззі Інгулу поруч з Калинівкою та Воскресенським. Ця місцевість дістала згодом назву Зайчевське. Вкінці 80-х років ХІХ ст. тут було 4 хутори. Згодом їх об’єднали у 2 (два). В 1917 році економія М. І. Зайцевського охоплювала 364 десятини землі, 3 десятини саду, 10 десятин виноградників. Всього Зайцевські володіли 402 десятинами землі. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. громада входила до складу Херсонської губернії, пізніше - Миколаївського повіту. Основним заняттям мешканців залишалося сільське господарство.

1859 у Мішковому було 80 дворів, мешкали 427 осіб; у Погоріловому - відповідно 68 і 320. Складали окремі хутори громади Микол. міщан. громади. Хуторяни займалися хліборобством, городництвом, молочним виробництвом, рибальством, підвізним промислом, виготовленням вапна, видобуванням каменю тощо. 1885 у Мішковому відкрито народне училище, 1903 у Погоріловому - початкову школу. 1898 збудовано Свято-Миколаївську церкву (1930 закрито, у 1940-х рр. зруйновано; відновлено громадою УПЦ МП). Від початку 20 ст. - приміське поселення Миколаївського градоначальства Херсонської губернії. Під час воєнних дій 1918-1920 рр. влада неодноразово змінювалася. Відтоді - село, що у різний час входило у склад Миколаївського району та Миколаївської міськради. У 1920-х рр. створено 8 сільсько.-господарських артілей (на початку 1930-х рр. обʼєднано в 3 господарства) і МТС «Плугар». Мешканці потерпали від голодомору 1932–33 рр., зазнали сталінських репресій.

Від 15 серпня 1941 до 26 березня 1944 - під німецько-фашистською окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинули понад 120 воїнів-земляків (встановлено памʼятник). Є 2 брат. могили воїнів-визволителів (похов. відповідно 18 і 5 осіб).

1957 засновано радгосп «Памʼять комунарів» (від 1995 — «Оксамит»), основною спеціалізацією якого стало виноградарство, виноробство та садівництво. 1969 відкрито залізничну станцію Мішкове. 1999 частина земель господарства «Оксамит», а також виноперероб. цех і фрукто­сховище відійшли до підприємства «Сандора» (нині тут працює пром. комплекс № 2). У Мішково-Погорілове — обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат (один з корпусів збудовано 1812), сільська загальноосвітня школа; бібліоткека, музей бойової слави, дитяча музична школа; районна лікарня, амбулаторія. Є поклади цегельно-черепичної сировини. Обʼєкти природно-заповідного фонду місцевого значення: заказники Півострів Піщаний (ландшафтий, 260 га) і Мішково-Погорілове (лісовий, 180 га, 1984) та памʼятка садово-паркового мистецтва Старий парк (4 га). Серед видатних уродженців - актриса В. Калашникова та Герой Радянського Союзу І. Моторний. Тут похований актор, засл. арт. УРСР А. Кучинський.

У повоєнні десятиліття Мішково-Погорілове увійшло до складу Жовтневого району (з 2016 року - Вітовський). З’явилися школа, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, розбудовувалася житлова забудова.

З проголошенням Незалежності України у 1991 році село увійшло до складу суверенної держави. В ході адміністративно-територіальної реформи у вересні 2019 року було створено Мішково-Погорілівську об’єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі. У 2020 році після ліквідації Вітовського району громада увійшла до складу новоствореного Миколаївського району.

Під час російсько-української війни з 2022 року село зазнало руйнувань унаслідок обстрілів. Незважаючи на це, громада працює над відновленням інфраструктури, розбудовою соціальних послуг і збереженням культурної спадщини.

Відбувається становлення власної ідентичності та вихід громади на міжмуніципальну співпрацю з іншими регіонами України

Висновки

  1. Наявний логістичний потенціал у поєднанні з багатим природно-ресурсним потенціалом є добрим ресурсом для розвитку короткострокового туризму, зокрема організації одноденних та багатоденних екскурсій для дітей і дорослих, участі у фестивалях і культурно-мистецьких заходах, що організовуються на території громади.

 

1.2. Географічне розташування

Мішково-Погорілівська сільська територіальна громада (далі – Мішково-Погорілівська СТГ) утворена 19 вересня 2019 року  з адміністративним центром у селі Мішково-Погорілове шляхом об'єднання Коларівської та Мішково-Погорілівської сільських рад Вітовського району Миколаівської області. За адміністративно-територіальним устроєм України громада  входить до складу Миколаївського району Миколаївської області.

Громада розташована в південній частині Миколаївської області, її територія є нерозривною, межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад населених пунктів, що об’єдналися: Мішково-Погорілове, Святомиколаївка, Капустине, Каравелове, Зайчівське, Добра Надія, Ясна Поляна. Мішково-Погорілівська сільська рада – невелика громада в масштабах Миколаївської області по площі та займає 172,09 км2.

Громада межує (рис. 1.2.2.): 1) на заході – Костянтинівська сільська рада та Миколаївська міська рада;  2) на сході – Воскресенська селищна рада; 3) на півдні – Миколаївська міська рада та Шевченківська сільська рада; 4) на півночі – Костянтинівська сільська рада та Інгульська сільська рада.

Через Мішково-Погорілівську СТГ проходить автошлях міжнародного значення М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, а також державні автомобільні дороги Н-14 Миколаїв – Кропивницький та Н-11 Миколаїв – Кривий Ріг – Дніпро. Громада дві вантажні залізничні станції Мішкове та Інгул.

Населення громади на початок 2025 року становило 7160 осіб[1] (1,1 % населення Миколаївського району, 0,6 % населення Миколаївської області).

Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру Миколаїва – 2 км. 

 

 

Мішково-Погорілівська СТГ

Фото без опису

 

Рисунок 1.2.1. Розташування Мішково-Погорілівської СТГ у Миколаївській області

 

Таблиця 1.2.1. Характеристики Мішково-Погорілівської СТГ

 

Регіон

Площа,  км2

Площа громади у % до загальної площі району/області

Населення, осіб

Населення громади у % до населення району/області

Густота населення (осіб/км²)

Громада

172,1

2,2/0,7

7160

1,1/0,6

41,60

Миколаївський район

7 677,8

31,21

651 006

58,14

84,79

Миколаївська область

24 598

 

1 119 675

 

45,52

 

Карта громади - Мішково-Погорілівська громада

Рисунок 1.2.2. Картосхема Мішково-Погорілівської СТГ Миколаївської області

До складу Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади увійшли:  село – Мішково-Погорілове  та 6 сільських населених пунктів. У громаді сформовано 1 старостинський округ (табл. 1.2.2.).

Мішково-Погорілівська сільська територіальна громада, об’єднавши 2 сільські ради, являє собою адміністративно-територіальну одиницю в складі 7 населених пунктів з адміністративним центром у селі Мішково-Погорілове.

Таблиця 1.2.2. Мішково-Погорілівська  СТГ: адміністративно-територіальний поділ

Адміністративний центр -
с. Мішково-Погорілове

6 населених пунктів: Селище Каравелове, селище Капустине, селище Зайчівське, село Ясна Поляна, село Добра Надія, селище Святомиколаївка

Адміністративний центр/Старостинський   округ

Назва населеного пункту

Площа населеного пункту, га

Адміністративний центр

Мішково-Погорілове

585,5368

 

с-ще Святомиколаївка

157,1000

Каравелівський

с-ще Каравелове

203,3000

с-ще Капустине

65,4700

с-ще Зайчівське

90,6000

с. Ясна Поляна

48,0900

с. Добра Надія

57,7000

Висновки

  1. Мішково-Погорілівська СТГ розташована безпосередньо поруч з обласним центром - містом Миколаїв (усього 2 км), що створює сприятливі умови для розвитку економічної, логістичної та соціальної взаємодії. Через територію громади проходять автошляхи міжнародного та державного значення (М-14, Н-14, Н-11) і діють дві вантажні залізничні станції, що забезпечує високу транспортну доступність та потенціал для залучення інвестицій.
  2. Площа громади становить 172,1 км² (0,7 % від території області), населення - 7160 осіб (0,6 % населення області). Густота населення - 41,6 особи/км² - нижча за середньообласний показник, що свідчить про сільський характер території з достатніми просторовими резервами для розвитку житлової, виробничої та рекреаційної інфраструктури.
  3. Мішково-Погорілівська СТГ утворена у 2019 році шляхом об’єднання двох сільських рад і включає сім населених пунктів, серед яких сформовано один старостинський округ. Це дозволило забезпечити адміністративну цілісність території, посилити місцеве самоврядування та створити основу для планомірного соціально-економічного розвитку на базі спільних ресурсів і близькості до великого міста.

 

1.3. Природно-ресурсний потенціал

Ландшафтні особливості рельєфу. Територія Мішково-Погорілівської сільсьої територіальної громади знаходиться в межах фізико-географічної країни Середньостепова підзона Східно-Європейська полігенна рівнина та відноситься до фізико-географічної Середньостепової підзони, Бузько-Дніпровської низовинної області.

Таблиця 1.3.1. Мішково-Погорілівська СТГ: геоморфологічне районування[2]

Геоморфологічна країна

Східно-Європейська полігенна рівнина

Геоморфологічна область

Причорноморська область пластово-акумулятивних і пластово-денудаційних низовин

Геоморфологічний район

Причорноморська пластово-акумулятивна низовина на неогенових відкладах

У геоморфологічному відношенні територія громади належить до Східно-Європейської полігенної рівнини, Причорноморської областї пластово-акумулятивних і пластово-денудаційних низовин. Рельєф громади спокійний, має густу мережу ярів, балок та долину річки Інгул.

Фото без опису

Рисунок 1.3.1. Рельєфна карта Мішково-Погорілівської СТГ

Характеристика ґрунтів. Зональні типи ґрунтів представлені переважно чорноземами південними мало- та середньо-гумусними та дерново-піщаними ґрунтами, що не є багатими на поживні речовини, проте є потенційно родючими при зрошенні.

Загальна площа земельного фонду громади становить 17208,6950 га, з якої 11541,1733 га. (67,07 %) становлять землі сільськогосподарського призначення, ліси та лісовкриті площі – 1108,8600 га  (6,44 %), під водою – 892,0300 га (5,18 %), забудована територія – 2960,0816 га. (17,20 %), відкриті заболочені землі та землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – 706,5501 га (4,11 %). Основна частина земель сільськогосподарського призначення припадає на сільськогосподарські угіддя – 10827,1621 га (62,92 %), під господарськими будівлями і дворами – 466,3301 га (2,71 %), під господарськими шляхами і прогонами – 241,1411 га (1,40 %), які використовуються як рілля, що дає громаді, в комплексі з раціональним використанням, потужний сільськогосподарський потенціал.

 

Лісові масиви. Загальна площа лісових та інших лісовкритих площ на території громади становить  377,4 гектарів, в тому числі 227,8 гектарів вкриті лісовою рослинністю. Лісокористувач – Південний лісовий офіс ДП «Ліси України». За даними останнього державного лісового кадастру хвойні ліси становлять 95 відсотків, твердолистяні – 5. Загальний запас деревостанів становить 22010 м3, середній запас деревини на 1 га – 96,6 м3.

Природно-заповідний фонд. Природно-заповідний фонд Мішково-Погорілівської громади представлено 3 об’єктами (табл. 1.3.2.).

Таблиця 1.3.2. Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Мішково-Погорілівської СТГ

Категорія і назва об’єкта

Тип

Місце знаходження об’єкта

1.

Заказник місцевого значення «Півострів Піщаний»

Ландшафтний

с. Святомиколаївка

2.

Заказник місцевого значення «Мішково-Погорілове»

Лісовий

с.Мішково-Погорілове

3.

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Старий парк»

Парк

с.Мішково-Погорілове

Заказник «Півострів Піщаний» оголошено у 1992 році на площі 260 га для збереження ареалу розростання рябчика руського. Заказник «Мішково-Погорілове» оголошений у 1984 році для збереження штучно насадженого лісу. Парк-пам’ятка «Старий парк» оголошено на площі 4 га для збереження вікових дерев, а саме платанів та верб.

 

Водні ресурси. Водні ресурси громади представлені поверхневими та підземними водами. Землі водного фонду складають 892,03 га. Територією громади протікає одна середня річка – ліва притока Південного Бугу Інгул, довжина в межах громади 32 км. Також в річку Інгул впадають струмки Бреєва, Тернівка, Мала Тернівка, балка Солдатська та струмок без назви. На руслах струмків утворено ставки, зокрема ставкове господарство на 37,2 га між селищем Каравелове та містом Миколаїв. На території заказника «Півострів Піщаний» три заплавних озера з площею водного дзеркала 10,9 га, 2,7 га та 3 га.

Головним джерелом питного водопостачання є свердловини. Централізованим водопостачанням забезпечено село Мішково-Погорілове, селище Святомиколаївка, селище Каравелове, селище Капустине та селище Зайчівське.

Корисні копалини. Корисні копалини Мішково-Погорілівської СТГ представлені ресурсами місцевого значення, що використовуються в будівельній сфері – піски та суглинки. Зокрема,  за межами с.Каравелове наявні корисні копалини – пісок, дозвіл на розробку корисних копалин отримано ТОВ «КОЛАРІВСЬКИЙ КАР’ЄР». До 2007 року функціонував цегляний завод, що працював на сировині з місцевих глиняних кар’єрів.

Кліматичні умови Клімат на території Мішково-Погорілівської громади – помірно-континентальний. Середня температура в липні від +21°С до +23 °С, в січні – від -4°С до -6°С. Середньорічна температура повітря дорівнює +12,3 °С. Середньорічна кількість опадів 425 – 450 мм, найбільша їх частина випадає в червні-липні.

З приходом весни відбувається ослаблення циркуляційних процесів; посилюється роль радіаційного фактору, а також вплив підстилаючої поверхні. Весняна погода нестійка. В цей час може спостерігатися різке пониження і підвищення температури, обумовлене відповідно затоками арктичного (із Арктичного максимуму) і тропічного повітря (із Азорського максимуму), а також суховіїв – південно-східних вітрів, які приносять повітря, трансформоване з арктичного в континентальне тропічне над територією Середньої Азії і Казахстану.

Тривалість сонячного сяйва становить 2100-2200 годин на рік. Найбільш сонячними є травень-серпень, коли тривалість сонячного сяйва становить 70-75 % від можливої, а найменш сонячними є листопад-лютий - 17-32 %.

Також важливою характеристикою тривалості сонячного сяйва є її добовий хід. Наприклад, улітку сонячне сяйво з'являється вже з 4-5 години і триває до 19-20, а взимку - з 7-8 до 16-17 години.

Територія громади знаходиться в зоні вище помірної інсоляції –1552 КВт/год електроенергії на рік на 1 м2 за оптимального кута регулювання площин, що дозволяє активно використовувати її для будівництва сонячних електростанцій з метою виробництва електроенергії.

Фото без опису

Рисунок. 1.3.2. Рівень інсоляції на території Мішково-Погорілівської СТГ[3]

На початок 2024 року на території Мішково-Погорілівської сільської ради функціонують п’ять геліоелектростанцій.

 

Висновки

  1. Територія належить до Східно-Європейської полігенної рівнини, характеризується спокійним рельєфом із долиною річки Інгул, густою мережею ярів та балок, що створює сприятливі умови для розвитку сільського господарства, зокрема зрошуваного землеробства.
  2. Понад 67 % території громади становлять землі сільськогосподарського призначення, з яких майже 63 % — сільськогосподарські угіддя. Основні ґрунти — чорноземи південні малогумусні та дерново-піщані, які при належному зрошенні забезпечують високі врожаї. Це формує основу для розвитку агропромислового комплексу, вирощування зернових, олійних культур та овочів.
  3. На території діють три об’єкти природно-заповідного фонду («Півострів Піщаний», «Мішково-Погорілове», парк-пам’ятка «Старий парк»), що свідчить про наявність цінних природних ландшафтів і біорізноманіття. Ці території можуть стати базою для екотуризму, освітніх і культурних ініціатив.
  4. На території є поклади піску та суглинків, які використовуються в будівельній галузі (зокрема через діяльність ТОВ «Коларівський кар’єр»). Крім того, громада вже має 5 геліоелектростанцій, що підтверджує її потенціал для розширення відновлюваної енергетики завдяки високому рівню інсоляції (до 1552 кВт·год/м² на рік).
  5. Помірно-континентальний клімат із середньорічною температурою +12,3 °C, помірною кількістю опадів (425–450 мм) і тривалістю сонячного сяйва до 2200 годин на рік забезпечує хороші умови для сільськогосподарського виробництва, садівництва та альтернативної енергетики, а також підвищує комфорт проживання населення.

 

1.4. Характеристика населення та трудових ресурсів

Населення Мішково-Погорілівської територіальної громади

Населення Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади станом на 1 січня 2025  р. становило 7160 осіб. У с. Мішково-Погорілове проживало 4345 осіб (табл. 1.4.1.).

Таблиця 1.4.1. Населення Мішково-Погорілівської СТГ в розрізі старостинських округів і населених пунктів, на 1 січня відповідного року[4]

Населений пункт

2020

2021

2022

2023

2024

Центр громади

с. Мішково-Погорілове

4640

4620

3700

4258

4535

В підпорядкуванні

с-ще Святомиколаївка

902

877

600

701

831

Каравелівський старостинський округ

с-ще Каравелове

942

930

700

763

835

с-ще Капустине

503

497

301

350

438

с-ще Зайчівське

480

475

311

335

447

с. Добра Надія

46

47

40

40

41

с. Ясна Поляна

31

31

27

30

33

 

Впродовж останніх семи років динаміка чисельності мешканців населених пунктів, які складають громаду, має негативний характер – чисельність їх мешканців щороку зменшується. Спостерігається стабільне зниження чисельності населення за рахунок скорочення народжуваності та значних міграційних процесів. Цифри зменшення населення по роках досить значні, за ці роки громада втратила 952 мешканців, а це трохи більше 2 сільських населених пунктів громади (середня кількість мешканців сільських населених пунктів в громаді складає 390 осіб).

Основною причиною зменшення  кількості населення у громаді є суттєве перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності. (табл. 1.4.2.).

Таблиця 1.4.2.  Динаміка природного та міграційного приросту населення у Мішково-Погорілівській  СТГ (на 1 січня відповідного року)[5]

Показники

2021

2022

2023

2024

Народжені

27

11

30

31

Померлі

81

90

73

75

Природний приріст

-54

-79

-43

-44

Прибулі

60

0

129

110

Вибулі

55

119

71

73

Сальдо міграції

5

-119

58

37

Загальне збільшення (зменшення)

-49

-198

15

-7

 

Серед причин смертності перші місця посіли: хвороби системи кровообігу, онкологія, хвороб органів травлення та коронавірусної інфекції COVID-19, а останніх два роки – загиблі під час війни. Детальний прогноз стану здоров’я населення можливий лише після отримання локальних статистичних даних на рівні громади.

В структурі населення за гендерною ознакою в громаді переважають жінки – 54,5 %

У віковій структурі населення працездатне населення становить 67,8 %, 16,1% - молодше за працездатне (0-14 років) та 16,1% - особи у віці 65 років та більше. Відсоток людей старше працездатного  віку у громаді є вищим, ніж у цілому по Миколаївській області (13,0%) та нижчий показнику загалом по Україні (16,75%).

Демографічна ситуація у громаді в 2022 році змінювалась основним чином під впливом міграційних процесів, викликаних війною – виїзд місцевих мешканців за кордон та поповнення населення громади за рахунок внутрішньо переміщених осіб (ВПО), переважна більшість яких жінки з дітьми. Станом на серпень  2023 року 78 дітей шкільного віку відраховані із числа учнів навчальних закладів, із них 45 дітей які зареєстровані у громаді, перебувають закордоном. Важливо, що діти шкільного віку продовжують навчання у місцевих школах у он-лайн форматі, що суттєво підвищує ймовірність їх повернення (разом із сім’ями) в Україну після врегулювання безпекової ситуації.

З початку збройної агресії в реєстрі громади зареєстровано 2172 внутрішньо переміщених осіб, наразі в громаді проживає орієнтовно 500 осіб. Видано 1785 довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, призначено 1248 допомог на проживання ВПО. Приріст населення за рахунок внутрішньо переміщених осіб, у випадку їх інтеграції у громаду,  сприятиме її омолодженню, збільшенню частки жіночого населення, але водночас це створює нові виклики для розвитку соціальної інфраструктури громади.

Зайнятість та доходи населення

Характерною рисою Мішково-Погорілівської громади, які більшості громад Миколаївської області, є високий відсоток неформальної зайнятості або самозайнятості населення. Серед видів економічної діяльності, де найбільш поширена неформальна зайнятість – це сфера послуг, торгівля, сільське господарство.

Найбільше мешканців Мішково-Погорілівської громади працюють в обласному центрі місті Миколаїв.  

Щорічно рівень доходів населення зростає як загалом по Україні, так і у Мішково-Погорілівській  громаді. Цьому сприяє як поступове підвищення мінімального рівня оплати праці на рівні держави, так і поступовий економічний ріст та детінізація бізнесу. Рівень середньої заробітної плати є нижчим, ніж у області (15500 грн. проти 18300  грн. у 2024 році).

Висновки

  1. Демографічна ситуація у Мішково-Погорілівській громаді залишається складною. Населення громади скорочується через природне зменшення (перевищення смертності над народжуваністю) та міграційні процеси, спричинені війною. За останні роки громада втратила 952 мешканці, що свідчить про стійку депопуляційну тенденцію.
  2. Вікова структура населення вказує на помірне старіння та зниження частки молоді. Понад дві третини жителів громади — це працездатні особи, проте частка людей віком 65+ становить 16,1 %, що створює додаткове навантаження на соціальну сферу. Водночас громада має потенціал для відновлення демографічного балансу завдяки інтеграції внутрішньо переміщених осіб, більшість із яких — молоді сім’ї з дітьми.
  3. Рівень зайнятості характеризується значною часткою неформальної економічної активності. Основними напрямами працевлаштування залишаються сфери послуг, торгівлі та сільського господарства, при цьому значна кількість мешканців працює у місті Миколаєві. Незважаючи на позитивну динаміку доходів населення, середня заробітна плата в громаді залишається нижчою за середньообласний рівень.

 

1.5. Наявна інфраструктура

Соціальна інфраструктура

Освіта. Система освіти Мішково-Погорілівської громади є достатньо розвиненою та розгалуженою. Станом на 2025 рік включає: 3 заклади загальної середньої освіти, 5 закладів дошкільної  освіти, Інклюзивно-ресурсний центр, Школа мистецтв. У таблиці 1.5.1. подано структуру освітньої мережі Мішково-Погорілівської територіальної громади. У 2021-2022 роках у громаді була тенденція до збільшення кількості учнів у закладах загальної освіти, однак у 2023 року їх чисельність зменшилась.

Таблиця 1.5.1. Освітня мережа Мішково-Погорілівської СТГ[6]

Показники

2022

2023

2024

2025

Кількість дошкільних закладів (дошкільних підрозділів), одиниць

5

5

5

5

Кількість дітей у закладах дошкільної освіти та дошкільних підрозділах

149

127

141

109

Кількість персоналу закладів дошкільної освіти (осіб)

62

62

62

62

Кількість закладів загальної середньої освіти (ліцеї, гімназії, початкові школи), одиниць

3

3

3

3

Кількість     учнів    у  закладах загальної середньої освіти (ліцеї, гімназії, початкові школи) (осіб)

662

652

615

616

Кількість персоналу в закладах загальної середньої освіти, осіб

97

97

97

97

Загальна середня освіта. У громаді функціонують 3 заклади загальної середньої освіти (з яких 1 ліцей та 2 гімназії), в яких у 2022-2023 н.р. навчалось  662 учні. Кількість персоналу в закладах загальної середньої освіти складає 97 осіб. В цілому по громаді проєктна потужність закладів заповнена на 44 %. Окремо варто зазначити, що на території села Мішково-Погорілове надає освітні послуги Мішково-Погорілівський обласний академічний ліцей «Інгульський» Миколаївської обласної ради (утворений на базі Мішково-Погорілівської середньої загальноосвітної школи-інтернату), який відвідують учні як з Мішково-Погорілівської громади, так і з Воскресенської та Первомайської селищних громад.

Таблиця 1.5.2. Характеристика  мережі закладів загальної середньої освіти Мішково-Погорілівської СТГ, 2024-2025 н. р.[7]

Назва та місце розміщення

Рік побудови чи капремонту

Проєктна потужність

Кількість учнів

Кількість персоналу

Наповненість,
%

Мішково-Погорілівський ліцей

1980

1100

379

47

40

Мішково-Погорілівська гімназія

2008 (капремонт)

90

131

22

100

Каравелівська гімназія

2019 (капремонт)

200

105

28

50

Разом

 

1390

615

97

44

Майже всі заклади потребують проведення ремонту приміщень, проведення заходів підвищення енергоефективності, окремі -  капітального ремонту даху та фасаду. У  закладах загальної середньої освіти організовано безкоштовне харчування учнів.

З метою здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, в тому числі дітьми з порушеннями психофізичного розвитку, 22.12.2017 року було засновано комунальну установу «Інклюзивно-ресурсний центр».

Станом на 2024 рік на обліку в ІРЦ перебуває 34 дитини Мішково-Погорілівської ТГ, з них 12 дітей з інвалідністю, 9 дітей зі складними порушеннями розвитку, 6 дітей - з інтелектуальними порушеннями, з затримкою психічного розвитку - 7 дітей, з первазивними порушеннями розвитку - 2 дитини, з порушеннями опорно-рухового апарату - 2.

Дошкільна освіта. У громаді функціонує 5 закладів дошкільної освіти комунальної форми власності проєктною потужністю 150 місць, де у 2024 році виховувалось  109 дітей Планові потужності майже усіх дошкільних навчальних закладів дозволяють збільшувати набір дітей, що перебувають у громаді.  Показник охоплення дітей дошкільною освітою  68 %. Кількість дітей на 100 місць проєктної потужності в ЗДО становить 72 дитини. В селищі Капустине в стані законсервованого перебуває навчально-виховний комплекс.

Наразі, заклади дошкільної освіти, які обладнані найпростішими укриттями, функціонують. Всі діти мають статус постраждалих внаслідок війни.

Таблиця 1.5.3. Характеристика  мережі закладів дошкільної освіти Мішково-Погорілівської СТГ, 2024-2025 н. р.[8]

№ з/п

Назва та місце розміщення

Рік побудови чи

капремонту

Проектна потужність

Напов-нення

Вид опалення

Наявність укриття

1

Мішково-Погорілівський ЗДО №1 «Золотий ключик»

1963

39

34

Газове опалення

Наявне

2

Мішково-Погорілівський ЗДО №2 «Капітошка»

1962

37

31

Газове опалення

В процесі будівництва/

ремонту/

закупівлі

3

Мішково-Погорілівський ЗДО №3 «Веселка»

2007

37

38

Газове опалення

Наявне

4

Каравелівський ЗДО «Тополька»

1953

108

16

Тверде паливо/

вугілля

Наявне

5

Зайчівський ЗДО «Бджілка»

1956

15

18

Тверде паливо/

вугілля

В процесі будівництва/

ремонту/

закупівлі

 

Позашкільна освіта. КЗ «Центр позашкільної роботи» Мішково-Погорілівської сільської ради здійснює надання дітям освіту за напрямками еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно-спортивний або спортивний, художньо-естетичний, дослідницько-експериментальний. Центр відвідують 135 дітей. 

У 2025 році відновила роботу Мішково-Погорілівська дитяча музична школа Мішково-Погорілівської сільської ради. У школі функціонують художній та музичний відділи, де вихованці мають можливість навчатися образотворчому мистецтву, сольному співу та грі на таких музичних інструментах як фортепіано,  скрипка, бандура, гітара, баян, акордеон,  духові інструменти (сопілка, флейта, труба, саксофон, кларнет, тромбон). Продовжується набір учнів та відкриття нових напрямків.

Охорона здоров’я. Реформа фінансування системи охорони здоров’я України передбачає зміну парадигми фінансування медицини. За старої моделі фінансування кошти, які направлялись на медичний заклад, обчислювались у відповідності до кількості населення що проживає на території обслуговування даного закладу.

Станом на 30.09.2025 року мешканцями Мішково-Погорілівської СТГ укладено 4021 декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги.

 

 

Фото без опису

Рисунок 1.5.1. Статево-віковий розподіл осіб, які уклали декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги у Мішково-Погорілівській громаді станом на 30.09.2025 р.[9]

До складу закладів охорони здоров’я, які працюють на території громади відносяться 4 амбулаторії загальної практики сімейної медицини і 8 Пунктів здоров’я (ПЗ)  див.(табл. 2.24).  всі вони входять до організаційної структури Комунального підприємства «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Мішково-Погорілівської сільської ради.

Таблиця 1.5.4. Заклади охорони здоров’я на території Мішково-Погорілівської СТГ

Показник

2022

2023

2024

2025

Кількість лікарських амбулаторій, одиниць

2

2

2

2

Кількість інших закладів Пунктів здоров’я   (ПЗ)  одиниць

4

3

3

3

Кількість ФОП, інших юридичних осіб, які надають ПМД, одиниць

1

1

1

1

Кількість лікарів, які надають ПМД (сімейних лікарів, дільничних терапевтів, дільничних педіатрів усіх форм власності), осіб

2

3

3

3

Кількість середнього медичного персоналу, осіб

7

7

6

6

 

Таблиця 1.5.5. Характеристика системи охорони здоров’я Мішково-Погорілівської СТГ, 2025 р.

№ з/п

Назва та місце розміщення

Рік побудови чи капремонту

Основна проблема

1.

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Мішково-Погорілове, вул. Благодатна, 19

2019

Приміщення в доброму стані

2.

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Мішково-Погорілове, вул. Лесі Українки, 4

1970

Приміщення в задовільному стані

3.

Пункт здоров’я (ПЗ) с-ща Зайчівське

1960

Приміщення в незадовільному стані

4.

ПЗ с-ща Капустине

1980

Приміщення в задовільному стані

5.

ПЗ с-ща Каравелове

1980

Приміщення в задовільному стані

У закладах первинної ланки  Мішково-Погорілівської ТГ працює 13 працівників, з яких 10 – медичний персонал.

Матеріально-технічна база закладів охорони здоров’я громади потребує оновлення, зокрема нових будівель та ремонту приміщень, реконструкції системи опалення, встановлення пандусів та придбання медичного обладнання. Громада має обмежені фінансові можливості та  потребує державної підтримки розвитку закладу, залучення донорських коштів.

Головним чином фінансування медичних послуг мешканцям громади  відбувається через єдиного закупівельника – НСЗУ з державного бюджету. Водночас до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено фінансування програми громадського здоров’я; оплата комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я в громаді, фінансування місцевих програм розвитку та підтримки таких закладів, а також програм надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Адміністративні послуги. З метою забезпечення доступності та покращення якості надання адміністративних послуг та реєстраційних процедур в громаді створено та функціонує Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) Мішково-Погорілівської сільської ради. Штат ЦНАПу налічує 16 працівників.

На даний час надається 232 адміністративних послуги, серед них: 186 - структурними підрозділами Мішково-Погорілівської сільської ради, 46 - територіальними органами центральних органів виконавчої влади.

Соціальний захист населення. З метою надання якісних та наближених до людей соціальних послуг, ефективної організації діяльності у сфері соціального захисту населення в Мішково-Погорілівській сільській раді створено Відділ соціального захисту населення. Завданням Відділу є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території громади у сфері соціального захисту населення і здійснення безпосередньої діяльності у сфері соціального захисту населення. Для забезпечення потреб мало мобільних груп населення та самотніх людей похилого віку утворено КУ «Центр надання соціальних послуг», соціальні працівники якого надають надомні послуги для більш ніж 80 особам. Із серпня 2025 року почала працювати соціальна перукарня.

У структурі сільської ради є  Служба у справах дітей Мішково-Погорілівської сільської ради. Служба веде контроль за недопущенням порушення прав дитини та всіляко сприяє у вирішенні відповідних проблем.

На первинному обліку в службі у справах дітей станом на 1 серпня 2025 року перебуває 11 дітей-сиріт та 12 дітей, позбавлених батьківського піклування. З них: 15 – під опікою, піклуванням громадян,

Починаючи з 24 лютого 2022 року до Мішково-Погорілівської територіальної громади з різних областей України евакуювалося 3700 особи, які офіційно отримали статус внутрішньо переміщеної особи. Місцями проживання внутрішньо переміщені особи обирають приватні будинки в населених пунктах та облаштовані садові будинки в садових товариствах.

Культура. У Мішково-Погорілівській територіальній громаді мережу закладів культури складає лише один сільський будинок культури в селищі Капустине та мереж бібліотек. Будинок культури в селищі Каравелове перебуває в аварійному стані та потребує негайного демонтажу. В інших населених пунктах будинки культури відсутні. Натомість є розроблена і затверджена проектно-кошторисна документація на сучасні будинки культури в селі Мішково-Погорілове, селищі Каравелове та селищі Зайчівське. За відсутності будинків культури культурними осередками стали бібліотеки КУ «Публічна бібліотека Мішково-Погорілівської сільської ради», до якої входять чотири бібліотеки-філії.

Іншим осередком культури виступає Мішково-Погорілівська дитяча музична школа, яка у 2025 році відновила роботу та набирає учнів та викладачів. Масові заходи в громаді проходять під відкритим небом – влітку на березі річки Інгул або в Центральному парку села Мішково-Погорілове, в інші пори року – в Центральному парку села Мішково-Погорілове. За потреби для публічних виступів використовується актова зала Мішково-Погорілівського ліцею, яка вміщує 500 глядачів та має відповідне акустичне обладнання. Камерні концерти проходять в залах бібліотек.

Таблиця 1.5.6. Характеристика закладів культури Мішково-Погорілівської СТГ

Споруда

Скільки відвіду-вачів вміщує

Події чи заходи, що викликають найбільший приплив гостей

Капустинський сільський будинок культури

250

Концерти естрадні, звітні концерти музичної школи, тренінги, квести, громадські слухання

Каравелівська бібліотека-філія

50

Камерні концерти, поетичні виступи, виставки картин, презентації, тренінги

Капустинська бібліотека-філія

50

Камерні концерти, поетичні виступи, виставки картин, презентації, тренінги

Мережа бібліотек у громаді характеризується значною розгалуженістю у сільській місцевості: у 6 населених пунктах функціонують бібліотеки.

Фізична культура та спорт. Спортивно-масова та фізкультурно-оздоровча робота в громаді проводиться Відділом освіти, культури, молоді та спорту сільської ради спільно з молодіжною громадською організацією «Наш дім - МПОТГ», що забезпечує популяризацію видів спорту на території громади, зокрема спортивне орієнтування, настільний теніс, стрільба з луку, важка атлетика.

На території громади на прилеглих територіях та в приміщеннях закладів освіти функціонують 2 стадіони та 3 спортивні зали. Стадіон біля Мішково-Погорілівського ліцею має стандартне футбольне поле, гандбольний майданчик з твердим покриттям, баскетбольний майданчик з твердим покриттям, бігові доріжки для спринту з твердим покриттям, майданчик для стрибків у довжину, стадіон зі штучним покриттям, а також комплекс атлетичних та гімнастичних спортивних знарядь. Стадіон біля Каравелівської гімназії має футбольне поле та комплекс атлетичних та гімнастичних спортивних знарядь. Спортивні зали повністю забезпечені спортивним інвентарем для командних та індивідуальних видів спорту. В спортивних залах регулярно проходять любительські змагання з волейболу.

Доволі популярним серед спортсменів є спортивне орієнтування. Природні комплекси дозволяють проводити туристичні змагання в різних ландшафтах – у лісі, в балках, біля води. Наявність річки Інгул дозволяє розглядати у перспективі розвиток спортивного рибальства та веслування.

Житлово-комунальна інфраструктура

Житловий фонд. Житловий фонд представлений приватними будинками садибного типу та багатоквартирними будинками. Переважна кількість будинків садибного типу є зразками масової забудови 1970-х років. Багатоквартирний житловий фонд представлений 11 будинками в селі Мішково-Погорілове та 2 будинками в селищі Каравелове. В зв’язку з бойовими діями та енергетичним тероризмом з боку Російської Федерації відбувся масовий віддік людей з міста Миколаїв до садових товариств в межах громади. Зокрема, активізувалось переведення садових будинків в житлові.

Комунальний або державний житловий фонд на території громади відсутній.

Комунальна інфраструктура та інженерні мережі. На території  громади функціонує чотири комунальних підприємства: КП «Добропобут», КП «Добропобут-Плюс», КП села Мішково та ЖКП «Коларово». КП «Добропобут» та ЖКП «Коларово» надає послуги з водопостачання та водовідведення на території громади, КП села Мішково – послуга з управління багатоквартирних будинків, КП «Добропобут-Плюс» – вивіз ТПВ на території усієї громади.

Протяжність водопровідної системи громади складає 91,5 км, каналізаційної 4 км. Централізованим водопостачанням охоплено 5 з 7 населених пунктів громади, 4000 людей (60% від загальної кількості населення) користуються ним. Сільські водогони знаходяться на балансі та обслуговуванні КП «Добропобу», КП села Мішково, ЖКП «Коларово». Загалом на території громади в користуванні комунальних підприємств водопостачання перебувають 14 свердловин загальним дебетом 84 куб.м. за год.

Послуги з поводження з побутовими відходами. Послуги із збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів у громаді надає Комунальне підприємство «Добропобут-Плюс». Вивезення сміття здійснюється на полігон ТПВ МКП «Миколаївкомунтранс» Миколаївської міської ради. У 2019 році було придбано інсеніратор термічний для утилізації сміття, проте через збройну агресію Російської Федерації установку не було введено в експлуатацію.

Транспортна інфраструктура та зв’язок

Територію Радивилівської міської територіальної громади перетинають міжнародна, регіональна та територіальна автомобільні дороги, а саме: 1) Міжнародна автомобільна дорога М-14 Одеса – Мелітополь - Новоазовськ.; 2) Державні автомобільні дороги Н-14 Миколаїв – Кропивницький та Н-11 Миколаїв – Кривий Ріг – Дніпро; 3) автомобільні дороги районного значення С151110, С151108 та О151119.

У цілому по громаді мережа доріг загального користування забезпечує транспортне сполучення між населеними пунктами. Всі населені пункти забезпечені  під’їздами з твердим та білощебеневим покриттям. Транспортне сполучення забезпечує доступність до обласного центру.

Таблиця 1.5.7. Основні дороги обласного та районного значення, які проходять через територію Мішково-Погорілівської СТГ

з/п

Індекс дороги

Найменування автомобільної дороги

Загальна протяжність км

 

 

Обласні дороги

 

1

О 151119

Олександрівка – Миколаїв – Каравелове

4,0

 

 

Районні дороги

 

1

С 151110

Зайчівське – Добра Надія – Ясна Поляна

8,1

2.

С 151108

Полігон – Водник

5,0

                                        

На території громади розроблені транспортні маршрути як обласного, міжобласного так і місцевого значень. Сполучення з обласним центром, населеними пунктами за межами області, центрами районів та інших громад здійснюється приватними перевізниками.

Залізничні перевезення. Залізнична станція Горохівка – є найближчою залізничною станцією Одеської Залізниці. Також є вантажні станції Мішкове та Інгул.

Поштовий зв'язок. Миколаївська дирекція АТ «Укрпошта» є регіональним представництвом Національного оператора поштового зв’язку в Україні, яка надає послуги поштового зв’язку у громаді. На разі тільки в селі Мішково-Погорілове діє стаціонарне відділення «Укрпошти», в інших населених пунктах діє пересувне відділення.

В селі Мішково-Погорілове функціонує відділення «Нової пошти», яке обробляє вантажі, кореспонденцію, проводить прийом платежів.

Мобільний зв’язок та інтернет. На території громади діє повне покриття 3 мобільних операторів: «Київстар», «Vodafone», «Lifecell». У всіх населених пунктах є цілодобовий доступ до широкосмугового оптоволоконного інтернет від двох провайдерів.

Інфраструктура торгівлі та сфери послуг

Мережа закладів торгівлі на території громади є досить розгалуженою. 23 суб’єкти займаються роздрібною торгiвлею в неспецiалiзованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та промисловими товарами. Також здійснюється виносна торгівля на традиційних місцях, які в майбутньому планується зробити ринками.

Туристична інфраструктура

Туристична інфраструктура у Мішково-Погорілівській сільській територіальній громаді не розвинена. Першочерговою проблемою є мала кількість місць для розміщення (готелі, хостели тощо).

Ведеться робота над створенням туристичного продукту, а саме туристичного маршруту з відповідною інфраструктурою, що допоможе у поширенні  інформації про унікальність території, в якій поєднанні мальовничі природні ресурси та самобутня культурна спадщина.

Туристичними магнітами громади на сьогоднішній день є природні комплекси – лісове урочище, узбережжя річки Інгул протяжністю 40 км. В планах є відкриття краєзнавчого музею.

Висновки

  1. Мішково-Погорілівська громада має повну мережу освітніх закладів — від дошкільної до позашкільної освіти, що забезпечує безперервність навчання дітей. Водночас більшість шкіл і дитсадків функціонують у будівлях, які морально та фізично застаріли, потребують термомодернізації, ремонту дахів, фасадів і створення безпечних укриттів. Це обмежує якість освітнього середовища та комфорт учасників освітнього процесу.
  2. Демографічні виклики та наслідки війни впливають на наповненість і стабільність освітньої мережі. Після короткочасного зростання кількості учнів у 2021–2022 роках громада зіткнулася зі спадом чисельності дітей, особливо в дошкільних закладах. Частина приміщень не використовується повністю, а НВК у Капустиному законсервовано. Ці тенденції вказують на потребу оптимізації мережі та раціонального використання ресурсів із врахуванням реальної демографічної ситуації.
  3. Громада робить кроки до інклюзивності та розвитку позашкільної освіти, формуючи сучасний гуманітарний простір. Діяльність Інклюзивно-ресурсного центру, Центру позашкільної роботи та відновленої дитячої музичної школи демонструє спрямованість громади на підтримку дітей з особливими освітніми потребами, творчий розвиток і культурне виховання молоді. Цей напрям формує основу розвитку людського капіталу та підвищує соціальну згуртованість громади.
  4. На території громади діє 4 амбулаторії та 8 пунктів здоров’я, які обслуговують понад 4 тисячі мешканців. Хоча мережа медзакладів покриває всі населені пункти,  є потреба в додаткових сімейних лікарях, модернізації амбулаторій та оновленні медичного обладнання.
  5. ЦНАП громади надає 232 адміністративні послуги, що свідчить про ефективну організацію роботи та наближення державних сервісів до мешканців.
  6. Культурна інфраструктура Мішково-Погорілівської громади перебуває на етапі становлення: більшість будинків культури потребують оновлення або відсутні, проте вже розроблено проектно-кошторисну документацію на будівництво сучасних закладів у трьох населених пунктах. Основними центрами культурного життя наразі виступають бібліотеки та відновлена музична школа, що виконують функцію осередків дозвілля і творчого розвитку. Масові заходи проводяться просто неба або на базі освітніх установ, що свідчить про гнучкість громади й активне використання наявних ресурсів для підтримки культурного життя.
  7. Сфера фізичної культури та спорту у громаді має належну матеріальну базу — діють два стадіони та три спортивні зали, обладнані для проведення командних та індивідуальних занять. Активна співпраця відділу освіти, культури, молоді та спорту сільської ради з молодіжною громадською організацією «Наш дім - МПОТГ» сприяє розвитку спортивних ініціатив і популяризації здорового способу життя серед мешканців. Розмаїття природних умов створює передумови для розширення видів активного дозвілля, зокрема спортивного орієнтування, веслування та рибальства.
  8. Житловий фонд Мішково-Погорілівської громади сформований переважно приватними будинками 1970-х років та 11 багатоквартирними будинками.  Унаслідок воєнних дій спостерігається активне переселення мешканців Миколаєва до садових товариств громади, що стимулює переведення садових будинків у житлові та зростання попиту на комунальні послуги й інфраструктуру.
  9. У громаді функціонують чотири комунальні підприємства, які забезпечують водопостачання, водовідведення, управління житловими будинками та вивезення побутових відходів. Централізованим водопостачанням охоплено 60% населення, проте система водогонів потребує модернізації, а каналізаційна мережа має обмежене покриття.
  10. Послуги з вивезення сміття охоплюють усю громаду, проте власних потужностей для утилізації немає — відходи вивозяться на полігон у Миколаєві. Наявність невведеного в експлуатацію інсінератора створює потенціал для розвитку місцевої системи переробки ПВ у майбутньому.
  11. Територією громади проходять міжнародні, державні та місцеві дороги, що забезпечують добру транспортну доступність до Миколаєва та інших центрів. Всі населені пункти мають тверде дорожнє покриття й під’їзди, а пасажирське сполучення забезпечується приватними перевізниками. Наявність залізничних станцій поблизу створює логістичні переваги для вантажних перевезень.
  12. Громада має повне покриття мобільного зв’язку трьох операторів і доступ до швидкісного інтернету. Діють відділення «Укрпошти» та «Нової пошти», що забезпечують якісну логістичну й фінансову взаємодію мешканців із зовнішнім середовищем.
  13. Мережа торгівлі є розгалуженою, однак сфера послуг і туристична інфраструктура залишаються недостатньо розвиненими. Значний природний потенціал громади — лісові урочища та узбережжя Інгулу — створює перспективу розвитку зеленого та активного туризму, особливо після облаштування туристичних маршрутів і відкриття краєзнавчого музею.

 

1.6. Містобудівна документація

Мішково-Погорілівська сільська територіальна громада включає 7 населених пунктів.  Всі  населені пункти у громаді мають затверджені генеральні плани. Крім цього, всі вони були розроблені в період з 2016-2020 роки.

Межі громади визначено по старостинських округах, однак  документація по визначених межах громади - відсутня.

Таблиця 1.6.1. Генеральні плани населених пунктів Мішково-Погорілівської СТГ

Дата

Сесія

Назва

село Мішково-Погорілове та селище Святомиколаївка

№5

03.10.2017

сесія 7 скликання

Про затвердження генерального плану населених пунктів с. Мішково-Погорілове та селища Святомиколаївка.

селища Капустине та Зайчівське та село Ясна Поляна

№5

11.11.2016

сесія 7 скликання

Про затвердження містобудівної документації – «Розробка генеральних планів забудови території та детальних планів зонування с-ща Коларівка, с-ща Капустине, с-ща Зайчівське та сіл Добра Надія і Ясна Поляна Вітовського району Миколаївської області».

селище Каравелове та село Добра Надія

№5

09.05.2020

сесія 8 скликання

Про затвердження Генеральних планів с-ща Каравелове та с. Добра Надія Вітовського району Миколаївської області.

Почергово проводиться інвентаризація земель сільськогосподарського призначення. Зокрема у 2023 році інвентаризовано землі під лісосмугами та під польовими дорогами, що дозволило збільшити надходження до місцевого бюджету за рахунок оформлення оренди польових доріг.

На замовлення ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області було проведено інвентаризацію земель лісогосподарського призначення.

Окремо слід відзначити необхідність розроблення до 2025 року Комплексного плану просторового розвитку території громади. Тож, ця діяльність вимагає надзвичайно великого фінансового ресурсу і без зовнішньої фінансової підтримки з боку держави, області чи програм МТД реалізувати це буде складно.

 

1.7. Інформація щодо відповідності регіональній стратегії розвитку

Стратегічні та оперативні цілі Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади до 2030 року тісно узгоджені зі цілями Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно. Зокрема, цілі громади щодо розвитку інвестиційного потенціалу та підтримки місцевого бізнесу корелюють із обласними пріоритетами диверсифікації економіки, створення сприятливого інвестиційного клімату та підтримки малого й середнього підприємництва. Напрями з розвитку транспортної, комунальної та енергетичної інфраструктури громади відповідають обласним завданням із підвищення безпеки, енергоефективності та модернізації житлово-комунального господарства. У сфері людського капіталу громада фокусується на створенні інклюзивної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту, що узгоджується з регіональними пріоритетами розвитку людського потенціалу в умовах фронтиру. Також спільними є підходи до формування відкритого врядування, цифровізації адміністративних послуг та підвищення громадської активності.

Така відповідність забезпечує узгодженість дій на місцевому та обласному рівнях, сприяючи залученню ресурсів і ефективній реалізації політики відновлення та розвитку регіону.

З 2021 році процес планування розвитку Мішково-Погорілівської СТГ здійснюється через прийняття місцевих цільових програм та Програми соціально-економічного розвитку громади. В 2025 р. у громаді діє 17 місцевих програми, усі програми –  середньострокові.

Таблиця 1.7.1. Перелік  діючих у 2023 році галузевих програм Мішково-Погорілівської СТГ

з/п

Назва Програми

Рішення про затвердження

 

Програми соціального спрямування

 

  1.  

Програма соціальної підтримки військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації та учасників бойових дій, членів сімей, родин загиблих, померлих, зниклих безвісті Захисників і Захисниць України внаслідок агресії Російської Федерації проти України на території Мішково-Погорілівської сільської ради на 2025-2028 роки

Рішення №7 від 24.12.2024

  1.  

Програма фінансової підтримки установ, громадських організацій інвалідів та ветеранів Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки включно

Рішення №16 від 21.12.2023

  1.  

Комплексна програма соціального захисту населення «Турбота» Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки включно0

Рішення №4 від 21.12.2023

  1.  

Комплексна програма розвитку освіти Мішково-Погорілівської сільської ради на 2021-2028 роки

Рішення №21 від 03.12.2021

  1.  

Програма «Шкільний автобус» по Мішково-Погорілівській сільській раді на 2024-2028 роки включно

Рішення №13 від 21.12.2023

  1.  

Програма «Молодь» Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки

Рішення №15 від 21.12.2023

  1.  

Програма розвитку культури на території Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки включно

Рішення №14 від 21.12.2023

  1.  

Програма «Розвитку фізичної культури і спорту на території Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки»

Рішення №12 від 21.12.2023

  1.  

Програма «Безбар’єрна громада» по Мішково-Погорілівській сільській раді на 2024-2028 роки включно

Рішення №5 від 21.12.2023

 

Управління в громаді

 

  1.  

Комплексна програма соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки включно

Рішення №6 від 21.12.2023 року

 

Заклади охорони здоров’я

 

  1.  

Цільова соціальна програма протидії захворювання на туберкульоз на території Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки включно

Рішення №11 від 21.12.2023

  1.  

Комплексна програма розвитку первинної медико-санітарної допомоги на території Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки включно

Рішення №10 від 21.12.2023

 

Програми безпекового спрямування

 

  1.  

Програма регулювання чисельності безпритульних тварин в межах населених пунктів Мішково-Погорілівської сільської ради гуманними методами на 2023-2026 роки

Рішення №30 від 23.12.2022

  1.  

Програма створення та організації безпечного середовища Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки включно

Рішення №8 від 21.12.2023

  1.  

Програма охорони навколишнього середовища Мішково-Погорілівської сільської ради 2024-2028 роки включно

Рішення №9 від 21.12.2023

  1.  

Програма підтримки військових частин, підрозділів територіальної оборони та добровольчих формувань Збройних Сил України та інших військових формувань та підрозділів сил безпеки і оборони на 2024-2028 роки включно по Мішково-Погорілівській сільській раді

Рішення №4 від 21.05.2024

 

ЖКГ та економічний розвиток

 

  1.  

Програма розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів Мішково-Погорілівської сільської ради на 2024-2028 роки включно

Рішення №7 від 23.12.2023 року

 

Висновки

  1. Стратегічні та оперативні цілі Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади до 2030 року тісно узгоджені зі цілями Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно. Така відповідність забезпечує узгодженість дій на місцевому та обласному рівнях, сприяючи залученню ресурсів і ефективній реалізації політики відновлення та розвитку регіону.
  2. Процес планування розвитку Мішково-Погорілівської СТГ здійснюється через прийняття місцевих цільових програм. Стан використання коштів бюджету Мішково-Погорілівської громади на фінансування програм свідчить про переважання соціального скерування видатків (фінансування освітніх та медичних послуг, духовного та культурного розвитку і т. п.), а також фінансування заходів першочергового характеру сфер ЖКГ та зміцнення безпеки, що особливо актуально в умовах воєнного стану.

 

1.8. Економічний розвиток

Станом на 1 січня 2025 року у Мішково-Погорілівській громаді було зареєстровано 238 юридичних осіб і 721 фізичних осіб-підприємців (ФОП).

Таблиця 1.8.1. Динаміка зареєстрованих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у Мішково-Погорілівській СТГ, 2023-2025 рр.[10]

Показник

 

01.01.2023 р.

01.01.2024 р.

01.01.2025 р.

Усі суб'єкти ЄДРПОУ, од.:

923

958

948

Юридичні особи, в т.ч.

201

238

227

     Фізичні особи-підприємці

722

720

721

Достатньо різною є галузева структура підприємницьких структур – юридичних та фізичних осіб. Із 227 юридичних осіб, зареєстрованих у громаді, 126 працюють у сільському господарстві, 24 у сфері оптової та роздрібної торгівлі, 18 надають транспортні послуги та послуги з технічного обслуговування автотранспортних засобів, ще 9 займаються будівництвом та будівельно-монтажними роботами.

У структурі ФОПів 55% або 461 підприємець працює сфері оптової та роздрібної торгівлі. 82 підприємці надає транспортні послуги та послуги технічного обслуговування автотранспортних засобів і лише 21 ФОП працює у сфері сільського господарства. Важливо, що 70 підприємців задіяні у сфері інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій, що свідчить про потенціал розвитку такого напряму в громаді.

Структура економіки за видами економічної дільності

Для аналізу галузевого розподілу економіки Мішково-Погорілівської громади доцільно здійснити структурування суб’єктів господарської діяльності за видами економічної діяльності в розрізі надходжень до бюджету в 2024 році (рис. 1.8.1., табл. 1.8.2.) та за 7 місяців 2025 року (рис. 1.8.2.). У таблиці подані показники, які характеризують фактичний вклад кожної із галузей в економіку  та підприємства, що представляють галузь в громаді.

Фото без опису

Рисунок 1.8.1. Структура економіки Мішково-Погорілівської СТГ в розрізі ВЕД за податковими доходами до місцевого бюджету, 2024 р. 

Фото без опису

Рисунок 1.8.2. Структура економіки Мішково-Погорілівської СТГ в розрізі ВЕД за податковими доходами до місцевого бюджету, за 7 місяців 2025 р.  

 

В структурі надходжень до бюджету в розрізі видів економічної діяльності основна частка припадає на виробництво харчових продуктів  -- 41,7%. Друге місце податкових доходів місцевого бюджету (17,2%) формують організації та установи бюджетної сфери, в тому числі державне управління та обов’язкове соціальне страхування,  підприємства оптової та роздрібна торгівлі – 10,2%, постачання електроенергії – 4,7%, охорона здоров’я – 4,5%, освіта – 4,2%,  Серед інших видів економічної діяльності, які розвинуті в громаді слід назвати сільське господарство виробництво та роздрібна торгівля.

В таблиці 1.8.2. представлені  підприємства та організації, які продукують найбільші обсяги податкових доходів за певними видами економічної діяльності в Мішково-Погорілівській  громаді.

Таблиця 1.8.2. Основні суб’єкти господарювання та структура економіки Мішково-Погорілівської СТГ за податковими надходженнями до місцевого бюджету в 2024 році

Вид економічної діяльності

Питома вага податкових доходів до бюджету громади, %

Основні суб’єкти господарювання

Виробництво харчових продуктів

37,3

ТОВ «САНДОРА»

Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування

11,8

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Мішково-Погорілівської сільської ради, Мішково-Погорілівська сільська рада, КЕВ м. Миколаїв,

Сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг

9,6

ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС», ТОВ «ІНГУЛЬСЬКА ЛОЗА», ТОВ «СУЗІРЯ РАКА», ППФ «СІДКОРН»

Оптова торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами

8,4

ТОВ «ЖАСМІ-ТРЕЙД», ТОВ «ПЕТРОЛ-КОНТРАКТ»

Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами

5,8

ТОВ «ПОІНТ-ФУД»,

Охорона здоров'я

4,4

КУ «МЦПМСД» Мішково-Погорілівської сільської ради

Освіта

4

Мішково-Погорілівська середня загально-освітня школа-інтернат

Інші ВЕД

18,7

ТОВ «ЛАНДТЕХ», ТОВ «М-МОТОРС», ТОВ «САТЕЛЛИТ-ХОЛД»

 

На даному етапі перспективними є такі напрями як виробництво харчових продуктів, сільське господарство та оптова торгівля.

Сільське господарство. У громаді високий потенціал розвитку агропромислового комплексу (родючі землі, сприятливі умови  для вирощування сільськогосподарської продукції, розвитку молочного та м’ясного скотарства, свинарства). На території громади зареєстровано 63 суб’єктів господарювання, які ведуть свою діяльність  у галузі агропромислового комплексу. Основна частка юридичніих особи -126, та лише 21 ФОПи.

Основними сільськогосподарськими культурами є:  зернові (озима пшениця, озимий ячмінь, жито та яра пшениця, ячмінь, овес,  кукурудза); олійні (соняшник, ріпак озимий, ярий ріпак та соя, льон). Сільгоспугіддя громади складають більше 11 тисяч гектарів.

Серед найбільших сільськогосподарських підприємтв, які ведуть діяльність у Мішково-Погорілівській громаді, наступні: ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС», ТОВ «ІНГУЛЬСЬКА ЛОЗА», ТОВ «СОЗВЕЗДИЕ РАКА», ППФ «СІДКОРН», ТОВ «КРОНОС-АГРО».

Основна частина сільськогосподарської продукції в Мішково-Погорілівській громаді виробляється великими сільгосппідприємствами та фермерськими господарствами, натомість малі господарства, в тому числі сімейні, часто не мають постійно діючих каналів реалізації сільськогосподарської продукції, наявної техніки для обробітку землі.

Промисловий потенціал громади. Попри сільськогосподарську спеціалізацію Мішково-Погорілівська громада має вагомі напрацювання щодо розвитку промислового потенціалу території. Серед напрямів у цій сфері слід виділити: харчова промисловість (ТОВ «САНДОРА»), виробництво одягу (ТОВ ШТП «Маяк», ТОВ «Модас-Україна»).

Підприємницьке середовище та інвестиційний потенціал. В розрахунку на 1 тис. населення кількість юридичних осіб складає 131 одиниць, а кількість ФОПів – 721 одиниць. Останній показник є середнім для Миколаївської області. Однак спостерігається дуже нерівномірне розміщення суб’єктів підприємництва по громаді.

Якщо загалом в громаді зареєстровано 721 ФОП, то 430 з них (що становить 59%) зареєстровано у адміністративному центрі громади с. Мішково-Погорілове. Тобто є потреба у стимулюванні підприємницької активності мешканців в сільських населених пунктах низки старостинських округів.

Мішково-Погорілівська СТГ характеризується високим інвестиційним потенціалом для розвитку бізнесу. Основними перевагами громади є: вигідне географічне і логістичне розташування між містами Миколаїв, Херсон, Кривий Ріг (через Баштанку, Новий Буг по шляху Н-14), якісна вода, розвинута екосистема аграрного бізнесу, широка мережа соціальної, торгівельної, побутової інфраструктури, наявність людських ресурсів.

Перелік наявних на даний час інвестиційних пропозицій включає: 1) Створення індустріального парку «Миколаїв» 140 га, передано у власність;  2) Будівництво споруд електропостачання (сонячні електростанції) с.Зайчівське, площа земельної ділянки 1,2 га.

Перешкодою розвитку може стати мала кількість вільних приміщень великої площі.

Висновки

  1. Станом на 1 січня 2025 року в громаді зареєстровано 238 юридичних осіб і 721 ФОП. Загальна кількість суб’єктів господарювання залишається стабільною (948 проти 958 у 2024 р.), що свідчить про стійкість бізнес-середовища попри загальні економічні виклики воєнного часу. Частка ФОПів (понад 75%) вказує на домінування малого підприємництва як основного драйвера місцевої економіки.
  2. Аграрний сектор залишається базовим напрямом економічної діяльност, оскільки на цю сферу припадає 41,7 % податкових надходжень до місцевого бюджету, головним платником є ТОВ «САНДОРА», що забезпечує значний внесок у фінансову спроможність громади. Це свідчить про промислово-аграрну спеціалізацію території з перспективою розвитку переробки сільськогосподарської продукції.
  3. У громаді діє понад 60 сільськогосподарських підприємств, що обробляють понад 11 тис. га угідь. Основні культури — зернові та олійні. Виробництво переважно зосереджене у великих господарствах («Золотий Колос», «Інгульська Лоза», «Сузіря Рака», «Кронос-Агро»), тоді як дрібні фермери й сімейні господарства мають обмежений доступ до техніки та ринків збуту. Це формує потребу в програмах підтримки малих виробників і кооперації.
  4. Мішково-Погорілівська громада розташована між Миколаєвом, Херсоном і Кривим Рогом, має розвинену транспортну логістику та інженерну інфраструктуру. Серед ключових інвестиційних проєктів — індустріальний парк «Миколаїв» (140 га) та будівництво сонячної електростанції у с. Зайчівське. Основним викликом залишається дефіцит вільних виробничих площ, що може обмежувати залучення нових інвесторів.

 

1.9. Фінансовий стан та бюджет територіальної громади

Бюджет Мішково-Погорілівської  СТГ формується відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У 2024 р. доходи бюджету Мішково-Погорілівської   громади становили 129,26 млн. грн. (на 28,9% більше, аніж у  2023 році), видатки – 129,62 млн грн (на 29,3% більше попереднього року).

Доходи. За інформацією Державного веб-порталу бюджету для громадян у 2024 р. податкові надходження склали 62,24 % усіх доходів бюджету Мішково-Погорілівської  громади (рис. 1.9.1). Питома вага офіційних трансфертів у 2024 році склала 28,78% усіх доходів бюджету громади. У 2023 році вона становила 36,39% усіх доходів бюджету громади. Така зміна структури доходів бюджету громади була зумовлена скороченням базової дотації та зменшенням обсягів /відсутністю коштів субвенцій з державного бюджету, скерованих на розвиток громади (на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення; на здійснення природоохоронних заходів; на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій та ін.)

 

 

 

Фото без опису

Рисунок 1.9.1. Динаміка доходів бюджету Мішково-Погорілівської СТГ, 2023-2024 рр.

Податкові надходження. Понад 56% усіх податкових надходжень бюджету Мішково-Погорілівської  СТГ у 2024 році забезпечив податок з доходів фізичних осіб (в частині, яка скеровується до місцевого бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України)  (рис. 1.9.2).

Для бюджету Мішково-Погорілівської  СТГ вагоме значення мають доходи від місцевих податків і зборів. У Мішково-Погорілівській громаді справляють наступні місцеві податки: єдиний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; акцизний податок з пального, плата за землю. ОМС у межах своєї компетенції встановили ставки та пільги щодо сплати місцевих податків.

Фото без опису Фото без опису

Рисунок 1.9.2. Структура податкових надходжень бюджету Мішково-Погорілівської СТГ, 2023-2024 рр.

 

У 2024 році відбулося значне зростання податкових надходжень до місцевого бюджету на 18,36 млн. грн.

До найбільших платників податків – суб’єктів підприємницької діяльності у Мішково-Погорілівській стг належать: ТОВ "Сандора" (23,75 млн. грн. у 2024 році), ТОВ "Ландтех" (3,39 млн.грн.), ТОВ «Золотий колос» (2,03 млн.грн.), ТОВ "Сателлит-Холд" (1,55 млн.грн), ТОВ "М-Моторс" (1,04 млн.грн.), ТОВ "Інгулецька лоза" (0,89 млн.грн).

Видатки. Незважаючи на війну у 2024 році видатки місцевого бюджету Мішково-Погорілівської  громади зросли на 11,6% і становили 129,62 млн. грн, у тому числі  з загального фонду бюджету сільської територіальної громади  профінансовано видатків у сумі 118,48 млн. грн., з них 20,81 млн. грн. за рахунок cубвенції з державного бюджету, решта - за рахунок власних доходів, субвенції з інших місцевих бюджетів, вільних лишків коштів сільської територіальної громади.

Найбільша частка в структурі видатків бюджету Мішково-Погорілівської   громади у 2023-2024 роках припадала на фінансування освіти (42,08% усіх видатків бюджету громади у 2021 році, 39,68% – у 2024 році) (рис. 1.9.3).

Через війну в 2024 році найбільше скоротились, порівняно з 2023 роком, видатки на духовний та фізичний розвиток (на 0,53 млн. грн.). Натомість видатки на соціальний захист населення зросли на 0,55 млн. грн. Крім цього, на 2,14 млн. грн. зросли видатки на житлово-комунальну галузь порівняно з попереднім роком. У 2024 році також відбулося збільшення обсягів і частки видатків на забезпечення діяльності ОМС, порівняно з 2023 роком. Зростання обумовлено збільшенням функціонального навантаження на ОМС через повномасштабну російську воєнну агресію проти України.

 

 

Фото без опису

Рисунок 1.9.3. Динаміка видатків бюджету Мішково-Погорілівської СТГ, 2023-2024 роки 

Через війну в 2024 році найбільше скоротились, порівняно з 2023 роком, видатки на духовний та фізичний розвиток (на 0,53 млн. грн.). Видатки на охорону здоровя зросли на 3,74 млн. грн. Крім цього, на 2,14 млн. грн. зросли видатки на житлово-комунальну галузь та економічну діяльність на 1,36 млн. грн. порівняно з попереднім роком.

У складі видатків на освіту у 2024 році 59,04 % становили видатки на загальну середню освіту, 26,687 % – на дошкільну освіту, 3,6 % - на позашкільна освіта та заходи із позашкільної роботи з дітьми, 11,67 % – на інші заклади і заходи у сфері освіти (рис. 1.9.4.).

Фото без опису

Рисунок 1.9.4. Структура видатків місцевого бюджету Мішково-Погорілівської СТГ у 2024 році, %

Місце громади в регіоні за показниками фінансової спроможності наведено у таблиці 1.9.1.

Таблиця 1.9.1. Місце громади в регіоні за показниками фінансової спроможності, 2023-2024 роки[11]

Показник

Мішково-Погорілівська

громада

У середньому громади Миколаївської області

Місце Мішково-Погорілівської громади в рейтингу громад регіону

2023

2024

2023

2024

2023

2024

Надходження загального фонду на 1 мешканця, грн.

8880

11604

8312

7981

14

5

Дохідність земель (співвідношення плати за землю до території громади),  грн.

35619

40211

45581

57385

8

8

Питома вага місцевих податків і зборів в доходах загального фонду, %

16,59

21,32

35,01

39,19

48

51

Фіскальна віддача території (співвідношення надходжень заг. фонду до території громади), тис. грн/км2

485,435

634,343

708,611

583,437

6

5

Видатки загального фонду на 1-го мешканця , грн.

12143

16322

11 002

16322

10

6

Капітальні видатки на 1-го мешканця, грн.

1828

1566

2026

2562

22

33

Видатки на утримання апарату управління на 1 мешканця, грн.

3072

3897

1 777

2162

3

1

Індекс податкоспроможності

0,9

 

1,2

 

12

 

Висновки

  1. У 2024 році доходи бюджету становили 129,26 млн грн, що на 28,9 % більше, ніж у 2023 році, а видатки зросли на 29,3 %. Така тенденція свідчить про стабільність фінансової системи громади, здатність адаптуватися до умов воєнного часу та забезпечувати розвиток соціально-економічної інфраструктури.
  2. Питома вага офіційних трансфертів у структурі доходів зменшилася з 36,39 % у 2023 році до 28,8 % у 2024 році, що свідчить про зниження залежності від державного бюджету. Основне джерело надходжень — податкові платежі (62,2 % доходів), з яких понад половину (56 %) становить податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це ознака нарощення власних доходів та посилення податкової бази.
  3. Найбільшими платниками податків є ТОВ «Сандора» (23,75 млн грн), ТОВ «Ландтех», «Золотий Колос», «Сателлит-Холд», «М-Моторс», «Інгульська Лоза». Сукупно вони забезпечують значну частку надходжень до бюджету, що підкреслює роль промислових та агропереробних підприємств у формуванні фінансової спроможності громади.
  4. У 2024 році 39,7 % усіх видатків спрямовано на освітню галузь (переважно на загальну середню освіту — 59 %). Зросли також видатки на соціальний захист, житлово-комунальне господарство (+2,14 млн грн) та охорону здоров’я (+3,74 млн грн). Така структура відображає соціальну спрямованість бюджету та пріоритетність підтримки населення в умовах війни.
  5. У 2024 році громада посіла 5 місце серед громад Миколаївської області за надходженнями загального фонду на одного мешканця (11 604 грн) та 6 місце за видатками на одного мешканця (16 322 грн). Індекс податкоспроможності зріс до 0,9, що свідчить про підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами і наближення громади до рівня фінансово спроможних територій регіону.

 

1.10. Органи управління громадою

Місцеве  самоврядування Мішково-Погорілівської СТГ здійснюється  Мішково-Погорілівської сільською радою у складі Сільського голови та 22 депутатів сільської ради. Сільський голова та депутати не представляють політичних партій або блоків.

У складі Мішково-Погорілівської сільської ради восьмого скликання 2020-2025 р.р. утворено такі постійні депутатські комісії: з питань законності, боротьби з корупцією, регуляторної політики, планування, бюджету, фінансів, економічної реформи, підприємництва, приватизації та власності, депутатської діяльності та етики; з питань АПК, земельних ресурсів, соціального розвитку села, житлово-комунального господарства, охорони довкілля, охорони здоров’я, материнства та дитинства, соціального захисту громадян

До складу виконавчого комітету входить 13 осіб, у тому числі сільський голова, секретар сільської ради, староста Каравелівського старостинського округу, начальники структуриних підрозділів виконавчого апарату та керівники комунальних установ.

Виконавчому комітету підпорядковані дванадцять структурних підрозділів. Штатна кількість працівників апарату сільської ради – 21 штатна одиниця. Як окремі юридичні особи у громаді здійснюють діяльність: Фінансовий відділ; Відділ освіти, культури, молоді та спорту; Служба у справах дітей, Сектор містобудування та архітектури.

Проєктна діяльність

У 2024 році Мішково-Погорілівська громада активно залучала ресурси міжнародної технічної та благодійної допомоги для соціального та інфраструктурного розвитку.

За підтримки Благодійного фонду «Право на захист» у громаді створено та облаштовано безпековий простір для жінок і дітей.

У межах проєкту «Реабілітаційний простір Мрія», який реалізувала ГО «ПРАЙД» спільно з ГО «Молодь України» та БО «Українська освітня платформа» за фінансування DanChurchAid, 100 дітей вразливих категорій отримали фізичну й психологічну реабілітацію (іпотерапію, каністерапію, арттерапію, лікувальну фізкультуру).

Завдяки підтримці GIZ та програми U-LEAD з Європою громада отримала матеріально-технічну допомогу на суму понад 4,1 млн грн, зокрема: мікроавтобус MERCEDES-BENZ, фронтальний навантажувач, генератори, інструменти та обладнання для комунальних потреб.

Крім того, благодійні організації «10 квітня», «Карітас», «ACTED» та «SSS» надали мешканцям громади будівельні матеріали, інструменти, ОСБ-плити та фінансову допомогу.

Також завдяки БО «Центр волонтерства та захисту» місцева пожежна служба отримала спеціальне спорядження на суму 48,8 тис. грн.

Міжмуніципальне співробітництво

Мішково-Погорілівська сільська рада має багаторічну історію успіху щодо укладення договорів про співробітництво територіальних громад.

Таблиця 1.10.1. Реєстр договорів про співробітництво Мішково-Погорілівської СТГ

з/п

Номер договору в  Реєстрі договорів про спів-робітництво 

Назва договору про співробітництво, який реалізується в ТГ

(актуальні)

Суб’єкти

співробіт-ництва

 

 

Строк дії

договору про співробіт-ництво

1

666 19.12.2018

Договір про співробітництво територіальних громад у формі спільного фінансування (утримання) комунальної форми власності «Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги»

Мішково-Погорілівська сільська рада, Шевченківська сільська рада

З 01.01.2023 до 31.12.2025

2

1038 19.12.2018

Договір про співробітництво територіальних громад у формі делегування виконання окремих завдань у сфері містобудування та архітектури

Мішково-Погорілівська сільська рада, Шевченківська сільська рада, Воскресенська селищна рада, Снігурівська міська рада, Первомайська селищна рада

З 27.12.2023 до 31.12.2025

Співпраця в рамках проєкту «Пліч-о-пліч. Згуртовані громади»

1

 

Шевченківська сільська рада, Воскресенська селищна рада, Снігурівська міська рада, Первомайська селищна рада

Мішково-Погорілівська сільська рада, Корецька міська рада Рівненської області

28.08.2025 на 2 роки

2

 

Меморандум про співпрацю у сфері культури, ветеранської політики, соціальної сфер

Мішково-Погорілівська сільська рада, Великоомелянівська сільська рада Рівненської області

07.10.2025 на 10 років

3

 

Меморандум про співпрацю у сфері культури, ветеранської політики, соціальної сфери

Новоборівська сільська рада Житомирської області

07.10.2025 на 10 років

 

Висновки

        1. Мішково-Погорілівська сільська рада має ефективну управлінську структуру, що включає 22 депутатів, виконавчий комітет із 13 осіб та 12 структурних підрозділів. Система комісій охоплює всі ключові напрями місцевої політики — від бюджету й економіки до соціального захисту, екології та АПК, що забезпечує комплексне управління розвитком громади.
        2. У 2024 році громада продемонструвала високий рівень залучення міжнародної технічної допомоги, реалізувавши соціальні та інфраструктурні проєкти за підтримки партнерів — DanChurchAid, GIZ, U-LEAD, «Право на захист», «Карітас», «ACTED», «10 квітня», «Центр волонтерства та захисту». Це дозволило покращити соціальну інфраструктуру, створити безпечні простори для жінок і дітей, забезпечити комунальні служби технікою та обладнанням, а також зміцнити спроможність громади до кризового реагування.
        3. Громада успішно реалізує міжмуніципальні ініціативи у сферах медицини, архітектури, культури, соціального захисту та ветеранської політики. Крім цього,  в рамках проєкту «Пліч-о-пліч. Згуртовані громади» укладено договори співробітництва з громадами Миколаївської, Рівненської та Житомирської областей свідчать про відкритість до партнерства, обмін досвідом і спільну реалізацію довгострокових проєктів, спрямованих на посилення згуртованості громад із різних регіонів України.

 

1.11. Органи самоорганізації населення та громадські об’єднання

Важливим стейкхолдером Мішково-Погорілівської СТГ є громадські організації (ГО), діяльність яких спрямована на задоволення суспільних, економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів громади. У громаді зареєстровано 3 громадських організації. Найбільш активними у громаді є молодіжна громадська організація «Наш дім МПОТГ», яка залучається до проведення культурних заходів.

 

1.12. Вплив війни та відновлення

Збройна агресія Російської Федерації, що розпочалась у лютому 2014 року в Автономній республіці Крим вже спричинила опосередкований вплив на життя тоді ще Мішково-Погорілівської сільської та Каравелівської селищної рад. З початком окупації окремих районів Луганської та Донецької областей та початку антитерористичної окупації вплив агресії тільки посилився. Основними проявами було: - зменшення надходжень до бюджету через економічну політику держави - порушення торгівельних зв’язків між суб’єктами господарювання - порушення культурних та освітніх зв’язків - підвищення цін на енергоносії.

З утворенням у 2019 році Мішково-Погорілівської громади можна було стверджувати про адаптацію до економічних та соціальних умов в Україні. 

З початком повномасштабного вторгнення громада опинилась на шляху окупантських військ до Миколаєва. Як наслідок в період з 26.02.2022 до 19.03.2022 населені пункти громади були щоденно під обстрілами. Починаючи з 20.03.2022 обстрілів поменшало і вже з 22.11.2022 статус громади перейшов у категорію «можливі бойові дії». 

Починаючи з 24.02.2022 р. на території громади було пошкоджено кілька десятків підприємств, заклади соціальної сфери та кілька сотень об’єктів житлової нерухомості. Забрудненими вибухонебезпечними предметами у 2022 році було більше 200 га сільськогосподарських угідь. Було порушено інфраструктуру та сферу комунальних послуг. Відбувся відтік населення у відносно безпечні райони, частково пройшла релокація бізнесу. Закрились усі заклади освіти громади.  Перед громадою поставали виклики забезпечення населення соціальними послугами, продуктами харчування, а вразливі категорії населення – засобами гігієни, медикаментами та іншими засобами. На другому місці було відновлення пошкоджених об’єктів. Окрім того, громада прийняла близько 5 тисяч внутрішньо переміщених осіб. 

Починаючи з грудня 2022 року ситуація в громаді почала налагоджуватись, проте для виходу на економічні та соціальні показники січня 2022 року на перешкоді стають декілька факторів: - безпекова ситуація - пошкоджене житло та підприємства - відсутність очної освіти - безробіття населення  - низький рівень залучення інвестицій Окрім прямого впливу бойових дій на громаду є опосередкований, який виражається у економічній площині. В першу черги через руйнування військами Російської Федерації інфраструктури, енергетичного сектору та залучення населення працездатного віку до оборони країни.

1.13. Результати опитування заінтересованих сторін

Опитування мешканців

Опис методології. В рамках розроблення Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської СТГ було проведено дослідження з вивчення думки представників молоді Мішково-Погорілівської ї СТГ Миколаївської області з приводу розвитку громади та здійснення першочергових кроків щодо вирішення нагальних проблем та потреб молоді.

Об’єктом дослідження були обрані представники молоді (віком від 14 до 35 років), які є активними мешканцями громади.

З урахуванням специфіки об’єкта вивчення, його важкодоступності й мети дослідження було вирішено провести соціологічне дослідження з використанням методу фокус-груп.

У цьому дослідженні була застосована найбільш поширена форма фокус-групи – інтерв’ю з гайдом (3 П: потреби, проблеми та пропозиції), у якому послідовно представлені вищеназвані теми, що потребують обговорення.

Рекрутування учасників фокус-групи проходило відповідно до мети й задач дослідження.

Опис групи. Усього в дослідженні взяли участь 12 інформантів, які всі 12 побували на фокус-групі. Серед учасників опитування були 8 жінок та 4 чоловіків.

Тривалість фокус-груп – від 45 хвилин до 1 години. Атмосфера проведення фокус-груп можна визначити як спокійно-доброзичливу. Відчувалося зацікавленість інформантів у спілкуванні та бажання ділитися своїми думками. Загалом у проведеному дослідженні взяло участь 12 мешканців, з яких  66,67% жінки та 33,33%  чоловіки. Більшість респондентів – особи у віці від 14 до 28 років  (8,33 %). 91,67% респондентів – особи у віці від 18 до 35 років. Опитування проводилось 15 серпня 2025 року.

Результати проведення засідання фокус групи наведені у табл. 1.13.1.

Таблиця 1.13.1. Форма щодо вивчення потреб молоді (бенефіціарів) Мішково-Погорілівської СТГ

Бенефіціари*

Чисельність групи

Потреби

Проблеми**

Пропозиції

1

2

3

4

5

    1. 8 жінок та 4  чоловіка

2.1.12 осіб

3.1. Зони активного відпочинку

4.1. Молодь не забезпечена житлом

5.1. Створення просторів активності для молоді

1.2.  11 осіб у віці від 18 до 35 років  та 1 особа (у віці від 14 до 18 років.

 

3.2. Транспортне сполучення між населеними пунктами громади

4.2. Низька свідомість мешканців щодо збереження та покращення села

5.2. Будівництво житлових комплексів

 

 

 

4.3. Брак фінансового ресурсу на реалізацію всіх задумів і проєктів

5.3. Проведення тренінгів з різних питань для молоді

 

 

 

 

    1. Реалізація програми підтримки «Молода мама»

 

* — зазначаються різні вікові та соціальні групи жінок та чоловіків, в т.ч. вразливі;

**  — зазначаються наявні проблеми фізичного, економічного, ресурсного, юридичного, культурного, часового характеру, інші)

Опитування представників бюджетної сфери громади (освіта, медицина, старости, комунальна галузь)

Опис методології. В рамках розроблення Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської СТГ було проведено дослідження з вивчення думки представників бюджетної сфери громади (освіта, медицина, старости, комунальна галузь) Мішково-Погорілівської СТГ Миколаївської області з приводу розвитку громади та здійснення першочергових кроків щодо вирішення нагальних проблем та потреб представників бюджетної сфери громади (освіта, медицина, старости, комунальна галузь).

Об’єктом дослідження були обрані представники бюджетної сфери громади (освіта, медицина, старости, комунальна галузь), які є активними мешканцями громади.

З урахуванням специфіки об’єкта вивчення, його важкодоступності й мети дослідження було вирішено провести соціологічне дослідження з використанням методу фокус-груп.

У цьому дослідженні була застосована найбільш поширена форма фокус-групи – інтерв’ю з гайдом (3 П: потреби, проблеми та пропозиції), у якому послідовно представлені вищеназвані теми, що потребують обговорення.

Рекрутування учасників фокус-групи проходило відповідно до мети й задач дослідження.

Опис групи. Усього в дослідженні взяли участь 14 інформантів, які всі 10 побували на фокус-групі. Серед учасників опитування були 8 жінок та 2 чоловіків.

Тривалість фокус-груп – від 45 хвилин до 1 години. Атмосфера проведення фокус-груп можна визначити як спокійно-доброзичливу. Відчувалося зацікавленість інформантів у спілкуванні та бажання ділитися своїми думками. Загалом у проведеному дослідженні взяло участь 10 мешканців, з яких 80% жінки та 20%  чоловіки. Більшість респондентів – особи у віці від 35 до 50 років  (70 %), 20% респондентів – особи у віці від 18 до 35 років. 10% респондентів у віці від 50 до 65 років. Опитування проводилось 15 серпня 2025 року.

Результати проведення засідання фокус групи наведені у табл. 1.13.2.

Таблиця 1.13.2. Форма щодо вивчення потреб представників бюджетної сфери  (освіта, медицина, старости, комунальна галузь) Мішково-Погорілівської СТГ

Бенефіціари*

Чисельність групи

Потреби

Проблеми**

Пропозиції

1

2

3

4

5

    1. 14  чоловіків

2.1.14 осіб

3.1. Комплексний культурний осередок .

4.1. Непослідовність при виконанні завдань.

5.1. Будівництво спортивно-розважального комплексу

1.2.  5 осіб у віці від 35 до 44 років  та 9 осіб у віці від 45 до 60 років.

 

3.2. Очищення річки і узбережжя

 

5.2. Будівництво човникової станції

 

 

3.3. Формування лідерських якостей у молоді через проведення тренінгів, залучення до прийняття рішень

 

5.3. Проведення етно-фестивалів.

 

 

 

 

    1. Будівництво причалів та набережної, запуск паромного сполучення

 

* — зазначаються різні вікові та соціальні групи жінок та чоловіків, в т.ч. вразливі;

**  — зазначаються наявні проблеми фізичного, економічного, ресурсного, юридичного, культурного, часового характеру, інші)

 

 

Розділ 2. SWOT-АНАЛІЗ

Одним із важливих методів аналізу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища територіальної громади є аналіз SWOT, абревіатура якого сформована від заголовних літер назв груп цих факторів – Strengths (Сильні сторони), Weaknesses (Слабкі сторони), Opportunities (Можливості), Threats (Загрози). Цей евристичний метод аналізу дозволяє виявити внутрішні характеристики громади, які, з огляду на довгострокову перспективу, стратегічне бачення та обрані пріоритети розвитку, можна розглядати як її конкурентні переваги або ж як недоліки; враховуючи відкритий характер системи, якою також є і будь-яка територіальна громада, для повноти картини необхідним є виокремлення шансів, які формують сприятливе підґрунтя для її розвитку, та загроз, котрі де-факто його стримують.

Визначення найбільш вагомих факторів середовища Радивилівської міської територіальної громади здійснювалось основі проведеного аналізу основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку громади, оцінки природно-ресурсного, виробничого, інноваційного, фінансового і людського потенціалу.

Таблиця факторів SWOT була напрацьована на засіданнях Робочих груп 6 серпня 2025 року.

Таблиця 2.1. SWOT-аналіз Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Географічне розташування та логістичний потенціал (відстань 2 км Миколаїва, проходження через територію громади міжнародної траси М14 та наявність 2 залізничноих  вантажних)
  2. Наявність оновленої містобудівної документації усіх наслених пунктів громади (всі 7 генеральні плани виготовлені в 2016-2019 рр.)
  3. Наявність вільних земельних ділянок площею понад 150 га для ведення бізнесу в громаді (в т.ч. земельна ділянка площею понад 130 га для створення індустріального парку)
  4. Кліматичні умови (велика кількість сонячних днів), родючість ґрунтів і великий обсяг земель сільськогосподарського призначення (понад 70% земельного фонду громади) сприяють розвитку сільського господарства та альтернативної енергетики  (5 СЕС)
  5. Наявність ЦНАПу (надає 232 адміністративні послуги)
  6. Наявність розгалуженої мережі закладів освіти та медицини в громаді (3 закладів загальної середньої освіти, 5 закладів дошкільної  освіти, Інклюзивно-ресурсний центр, дитяча музична школа,  КЗ «Центр позашкільної роботи», 2 АЗПСМ та 3 ПЗ)
  7. Наявність культурної спадщини та природно-рекреаційного потенціалу для розвитку туризму в громаді (фестиваль, 3 об’єкти природно-заповідного фонду громади, річка Інгул (довжина в межах громади 32 км), 3 заплавних озера з площею водного 10,9 га, 2,7 га та 3 га)
  8. Інституційна спроможність громади (Успішний досвід громади щодо реалізації проєктів, а також впровадження 2 договорів міжмуніципального співробітництва, наявність закордонного партнерства, дієва громадська організація)
  9. Наявність підприємств харчової промисловості (ТОВ  «Сандора»), агропромислового комплексу (ТОВ «Золотий колос», ТОВ «Сузір’я Рака», ТОВ «Новоодеський елеватор», ТОВ «Інгульська Лоза», ТОВ «Корт-Сервіс») та паливно-енергетичного комплексу (ТОВ «Пріста Рісайклінг-Миколаїв», ТОВ «Вест Петрол Маркет», ТОВ «Вест Ойл Груп», ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ТОВ «Жасмі-Трейд») в громаді
  1. Негативна демографічна тенденція  (впродовж 6 років зменшення чисельності населення майже на 12%, збільшення частки осіб старшого працездатного віку)
  2. Низька якість дорожнього покриття комунальних доріг та доріг загального користування (Каравелівський старостинський округ)  та віддаленість населених пунктів від адміністративного центру
  3. Низький рівень забезпечення надання побутових послуг (перукарні, майстерні по ремонту одягу та взуття, ремонт обладнання) та інше)
  4. Низький рівень благоустрою населених пунктів громади  
  5. Низька інституціональна підтримка розвитку підприємництва (відсутність програм створення сільськогосподарських кооператиів, інституцій підтримки бізнесу)
  6. Незадовільний стан комунальних мереж водопостачання та водовідведення (значний рівень зносу інженерних мереж громади)
  7. Низька громадська активність мешканців громади
  8. Відсутність умов для організації дозвілля       (наявність лише 1 закладу культури в громаді)
  9. Значний рівень забруднення навколишнього середовища (відсутність системи поводження з ПВ, стихійні сміттєзвалища та низька екологічна культура мешканців)
  10.  Низький рівень туристичної інфраструктури в громаді (наявність лише 1 закладів розміщення туристів, відсутність туристичних маршрутів)
  11. Низька енергоефективність громадських будівель

Можливості

Загрози

  1. Реалізація в громаді проєктів за рахунок міжнародної технічної допомоги  
  2. Відновлення функціонування ДФРР як складової модернізованої  Державної стратегії регіонального розвитку, ресурси інших державних програм та фондів
  3. Збільшення можливостей державної та міжнародної підтримки дрібних фермерів, інших аграріїв за допомогою онлайн платформи ДАР (Державний аграрний реєстр)
  4. Зростання інвестиційної привабливості України після закінчення воєнних дій
  5. Поступ України до членства в ЄС (доступ до структурних фондів ЄС як країні-кандидату)
  6. Реалізація програм міжмуніципального та міжнародного співробітництва
  7. Стале зростання попиту на сільськогосподарську та харчову продукцію  (екологічно чисту, натурального та органічного виробництва)
  8. Актуалізація Стратегії розвитку Миколаївської області (використання нових інструментів місцевого економічного розвитку, регіональні програми стимулювання розвитку підприємств)

 

  1. Затяжна військова агресія росії проти України та продовження дії воєнного стану на території України
  2.  Зміна клімату (потепління, посушливість, дефіцит опадів та ін.)
  3. Згортання реформ (децентралізації та інші) та збільшення тиску на місцеве самоврядування
  4. Різке підвищення цін на енергоносії (збільшення витрат місцевого бюджету та населення)
  5. Мобілізація кваліфікованих працівників місцевих підприємств та установ
  6. Дефіцит державного бюджету (зменшення міжнародної фінансової допомоги)
  7. Низька частка осіб, які повернуться з закордону
  8. Покриття соціальних видатків (освіта, соціальний захист, охорона здоров’я) за рахунок місцевих бюджетів
  9. Зменшення державних програм ресоціалізації ветеранів та постраждалих від російської військової агресії

Матриці порівняльного аналізу зв’язків між чинниками внутрішнього та зовнішнього середовища слугують для ідентифікації тих чинників, які у стратегічному вимірі є визначальними для сталого розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади. Візуалізація цих зв’язків передбачає два їх типи – тісний/сильний взаємозв’язок (відображається суцільною лінією) та в’ялий/слабкий (відображається пунктирною лінією). Попарне порівняння взаємозв’язків між сильними та слабкими сторонами громади (внутрішнє середовище) з одного боку та можливостями і загрозами (зовнішнє середовище) з іншого дає змогу сформувати три типи матриць, аналітична цінність яких полягає у можливості аналізу цих білатеральних сполучень:

«Порівняльні переваги»: за допомогою матриці зв’язків сильними сторонами та можливостями, ідентифікуються найбільш перспективні характеристики громади, які найбільш дієвим чином абсорбують вплив зовнішніх факторів і, як наслідок, мають потенціал стати драйвером соціально-економічному розвитку громади (рисунок 2.1.).

«Виклики»: матриця взаємних сполучень у цьому випадку будується між слабкими сторонами та можливостями зовнішнього середовища - можливостями, які дозволяють зменшити вразливість територіальної громади та подолати негативні тенденції (тренди), які в ній відбуваються (рисунок 2.2.).

«Ризики»: ця матриця висвітлює накладання загроз зовнішнього середовища на слабкі сторони територіальної громади. Таким чином, в контексті посилення впливу ймовірності реалізації негативного сценарію розвитку, виявляються найбільш ймовірні ризики для її майбутнього (рисунок 2.3.).

 

Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

 

Підтримують

 

 

Сильні сторони

 

 

Можливості

 

 

 

  1. Географічне розташування та логістичний потенціал

  1. Реалізація в громаді проєктів за рахунок міжнародної технічної допомоги 

 

 

 

  1. Наявність оновленої містобудівної документації усіх наслених пунктів громади

  1.    Відновлення функціонування ДФРР як складової модернізованої Державної стратегії регіонального розвитку, ресурси інших державних програм та фондів

 

 

 

  1. Наявність вільних земельних ділянок площею понад 150 га для ведення бізнесу в громаді

  1.    Збільшення можливостей державної та міжнародної підтримки дрібних фермерів, інших аграріїв за допомогою онлайн платформи ДАР

 

 

 

  1. Кліматичні умови, родючість ґрунтів і великий обсяг земель сільськогосподарського призначення сприяють розвитку сільського господарства та альтернативної енергетики 

  1. Зростання інвестиційної привабливості України після закінчення воєнних дій

 

 

 

  1. Наявність ЦНАПу

  1. Поступ України до членства в ЄС

 

 

 

  1. Наявність розгалуженої мережі закладів освіти та медицини в громаді

  1. Реалізація програм міжмуніципального та міжнародного співробітництва

 

 

 

  1. Наявність культурної спадщини та природно-рекреаційного потенціалу для розвитку туризму в громаді

  1. Стале зростання попиту на сільськогосподарську та харчову продукцію 

 

 

 

  1. Інституційна спроможність громади

 

  1. Актуалізація Стратегії розвитку Миколаївської області

 

 

 

  1. Наявність підприємств харчової промисловості, агропромислового комплексу та паливно-енергетичного комплексу в громаді

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

Рисунок 2.1. Порівняльний аналіз зв’язків сильних сторін Мішково-Погорілівської СТГ та можливостей її зовнішнього середовища (матриця «Порівняльні переваги»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Географічне розташування та логістичний потенціал громади створюють передумови для залучення інвестицій, реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги та розвитку міжмуніципального співробітництва.

Наявність оновленої містобудівної документації та вільних земельних ділянок забезпечує готовність громади до інвестування та дозволяє швидко реагувати на можливості, пов’язані з державною та міжнародною підтримкою аграрного сектору.

Родючі ґрунти та сприятливі кліматичні умови підсилюють потенціал розвитку сільського господарства, відновлюваної енергетики та харчової промисловості, що відповідає трендам зростання попиту на продовольство та енергоефективні рішення.

Розгалужена мережа закладів освіти, медицини та наявність ЦНАПу підвищують соціальну привабливість громади та сприяють її готовності до європейської інтеграції й участі у програмах міжнародної підтримки.

Культурна спадщина та природно-рекреаційний потенціал громади створюють передумови для розвитку туризму, креативних індустрій і залучення грантових ресурсів у сфері культури.

Інституційна спроможність громади дозволяє ефективно використовувати можливості державних і міжнародних програм, зокрема в межах оновленої Державної стратегії регіонального розвитку та Стратегії Миколаївської області.

Синергія між економічними, природними та інституційними перевагами робить громаду конкурентоспроможною та відкритою до інвестицій після завершення воєнних дій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сектор «Виклики». Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

Зменшують

 

 

Слабкі сторони

 

Можливості

 

 

 

  1. Негативна демографічна тенденція

1.   Реалізація в громаді проєктів за рахунок міжнародної технічної допомоги 

 

 

 

  1. Низька якість дорожнього покриття комунальних доріг та доріг загального користування

  1. Відновлення функціонування ДФРР як складової модернізованої Державної стратегії регіонального  розвитку, ресурси інших державних програм та фондів

 

 

 

  1. Низький рівень забезпечення надання побутових послуг

  1.    Збільшення можливостей державної та міжнародної підтримки дрібних фермерів, інших аграріїв за допомогою онлайн платформи ДАР

 

 

 

  1. Низький рівень благоустрою населених пунктів громади 

  1. Зростання інвестиційної привабливості України після закінчення воєнних дій

 

 

 

  1. Низька інституціональна підтримка розвитку підприємництва

  1. Поступ України до членства в ЄС

 

 

 

  1. Незадовільний стан комунальних мереж водопостачання та водовідведення

  1. Реалізація програм міжмуніципального та міжнародного співробітництва

 

 

 

  1. Низька громадська активність мешканців громади 

 

  1. Стале зростання попиту на сільськогосподарську та харчову продукцію 

 

 

 

  1. Відсутність умов для організації дозвілля      

 

  1. Актуалізація Стратегії розвитку Миколаївської області

 

 

 

  1. Значний рівень забруднення навколишнього середовища

 

 

 

 

 

 

  1. Низький рівень  туристичної інфраструктури в громаді

 

 

 

 

 

  1. Низька енергоефективність громадських будівель

 

 

 

Рисунок 2.2. Порівняльний аналіз зв’язків слабких сторін Мішково-Погорілівської СТГ та можливостей її зовнішнього середовища (матриця «Виклики»)

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Незадовільний стан дорожнього покриття, комунальних мереж і благоустрою населених пунктів є серйозним стримуючим фактором розвитку громади, однак ці проблеми можуть бути вирішені завдяки державним і міжнародним програмам підтримки.

Негативні демографічні тенденції та низька громадська активність потребують реалізації соціальних і освітніх проєктів, спрямованих на підвищення залученості населення та розвиток людського капіталу.

Слабка інституційна підтримка підприємництва та низький рівень побутових послуг зменшують конкурентоспроможність громади, але можуть бути компенсовані участю в програмах технічної допомоги та міжмуніципального співробітництва.

Відсутність належних умов для дозвілля та культурного розвитку обмежує соціальну згуртованість громади, що вимагає розвитку сучасної культурної та рекреаційної інфраструктури.

Проблеми із водопостачанням, водовідведенням та забрудненням довкілля потребують системного вирішення через екологічні та інфраструктурні проєкти за підтримки державних і міжнародних фондів.

Низький рівень туристичної інфраструктури зменшує потенціал громади, але її природні та культурні ресурси можуть стати основою для залучення інвестицій після завершення війни.

Використання можливостей європейської інтеграції, оновлених стратегічних документів і міжнародного партнерства може суттєво зменшити вплив більшості внутрішніх слабких сторін громади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

 

Посилюють

Слабкі сторони

 

 

Загрози

 

 

 

  1. Негативна демографічна тенденція

  1.   Затяжна військова агресія росії проти України та продовження дії воєнного стану на території України

 

 

 

  1. Низька якість дорожнього покриття комунальних доріг та доріг загального користування

  1.   Зміна клімату

 

 

 

  1. Низький рівень забезпечення надання побутових послуг

  1.   Згортання реформ (децентралізації та інші) та збільшення тиску на місцеве самоврядування

 

 

 

  1. Низький рівень благоустрою населених пунктів громади 

  1.   Різке підвищення цін на енергоносії (збільшення витрат місцевого бюджету та населення)

 

 

 

  1. Низька інституціональна підтримка розвитку підприємництва

  1. Мобілізація кваліфікованих працівників місцевих підприємств та установ

 

 

 

  1. Незадовільний стан комунальних мереж водопостачання та водовідведення

  1.   Дефіцит державного бюджету

 

 

 

  1. Низька громадська активність мешканців громади 

 

  1.  Низька частка осіб, які повернуться з закордону

 

 

 

  1. Відсутність умов для організації дозвілля      

 

  1. Покриття соціальних видатків (освіта, соціальний захист, охорона здоров’я) за рахунок місцевих бюджетів

 

 

 

  1. Значний рівень забруднення навколишнього середовища

 

  1.  Зменшення державних програм ресоціалізації ветеранів та постраждалих від російської військової агресії

 

 

 

  1. Низький рівень  туристичної інфраструктури в громаді

 

 

 

 

 

  1. Низька енергоефективність громадських будівель

 

 

Рисунок 2.3. Порівняльний аналіз зв’язків слабких сторін Мішково-Погорілівської СТГ та загроз її зовнішнього середовища (матриця «Ризики»)

 

 

 

 

 

Висновки

Тривала війна та воєнний стан посилюють майже всі внутрішні проблеми громади — демографічний спад, відтік робочої сили, руйнування інфраструктури та зниження громадської активності.

Дефіцит державного бюджету обмежує можливості для ремонту доріг, розвитку комунальних мереж, благоустрою та підтримки соціальної сфери, що підвищує навантаження на місцеві бюджети.

Зростання цін на енергоносії і висока вартість утримання комунальної інфраструктури ускладнюють забезпечення якості послуг і стабільної роботи соціальних закладів.

Мобілізація кваліфікованих працівників призводить до кадрового дефіциту в закладах освіти, медицини, культури й на місцевих підприємствах, що знижує якість послуг і темпи економічного розвитку.

Згортання реформ і централізація управлінських рішень можуть зменшити спроможність місцевого самоврядування ефективно реагувати на потреби громади.

Низький рівень повернення громадян із-за кордону поглиблює демографічну кризу, зменшує кількість активних жителів і підприємців, а також обмежує людський потенціал громади.

Зменшення державних програм підтримки та соціальних видатків створює ризики для найуразливіших груп населення, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, що може спричинити соціальну напругу.

 

 

Розділ 3. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Здійснення стратегічного вибору щодо майбутнього розвитку Мішково-Погорілівської громади відбувається в зовнішньому середовищі, яке характеризується значним ступенем невизначеності, одночасною ймовірністю реалізації кількох сценаріїв розвитку, які складатимуть вагомий (іноді – визначальний) вплив на соціально-економічний розвиток як на національному/регіональному, так і на місцевому рівнях. Якщо перша складова сценарних передумов (макрорівень) знаходиться поза межами впливу територіальної громади, то друга (мікрорівень) значною мірою визначається тими діями та рішеннями, які прийматиме (або ні) місцева влада та усі інші зацікавлені в місцевому розвитку сторони (місцевий бізнес, громадські інституції/лідери думок тощо). У своїй сукупності ці передумови групуються у альтернативну сукупність суперпозицій чинників зовнішнього і внутрішнього середовищ, які слід трактувати як базові при визначенні пріоритетів майбутнього розвитку громади.

У лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну. 24 лютого 2022 року Указом Президента України введено воєнний стан, який продовжено і дотепер. Військові дії спричинили руйнівний вплив на життя людей та масове порушення ланцюгів економічної діяльності, руйнування інфраструктури, що насамперед призводить до значних економічних втрат як в Україні, так і в регіоні Європи, Центральній Азії та решти світу.

Продовження воєнних дій на території України, постійні обстріли тилових територій не дають можливість остаточно оцінити наслідки російської агресії та суттєво ускладнюють розроблення реалістичних прогнозів розвитку МішковоПогорілівської територіальної громади на середньо- та довгостроковий період.

Високий ступінь невизначеності є характерною ознакою поточного стану, як з погляду часового проміжку й інтенсивності військових дій, масштабу подальших руйнувань, так і припущень щодо міграції українців. Значна невизначеність щодо ключових припущень обумовлює наявність різних сценаріїв прогнозу зі значним ступенем відхилення. Високі ризики ускладнюють процес прогнозування та знижують точність прогнозів. 

Подальший розвиток напряму залежить від того, як розвиватимуться події на фронті, чи поновляться бойові дії на звільнених територіях, тощо. Додатковий потужний вплив матимуть: ефективність та послідовність реформ, поглиблення діалогу влади з бізнесом та з суспільством, наскільки сервісно надаватимуться державні послуги тощо.

За зазначеної військової, політичної та економічної невизначеності будь-які прогнози наразі видаються недостатньо реалістичними на тривалих відтінках часу. Можливо лише окреслити потенційні сценарії. А зважувати їх за ймовірністю та ризиками реалізації доцільно в процесі виконання Стратегії в залежності від змін зовнішніх та внутрішніх умов. 

Основні прогнозні показники є попередньо-орієнтовними та надалі можуть бути скориговані на основі уточнення статистичних даних, зміни поточної військової, соціально-економічної ситуації та сценарних умов функціонування економіки з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків та загроз розвитку. 

В основі кожного сценарію покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу. Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний), оптимістичний та базовий (цільовий).

1. Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку

Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку Мішково-Погорілівської ТГ сформовано за комплексу припущень, що тривалий у часі (горизонти планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як цілісної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, воєнний та суспільно економічний стан країни не сприяє розвитку.

Базові припущення інерційного сценарію - національний рівень:

1. Довготривала війна. Війна продовжується кілька років, лінія фронту періодично змінюється, відкриваються нові напрями, проте без суттєвої переваги жодної зі сторін, частина територій залишаються під російською окупацією.

2. Населення України драматично скорочуватиметься до 25 млн у 2035 році. Так само відсоток пенсіонерів буде вищим за 20%.

3. Зростають видатки державного бюджету на утримання ЗСУ та ВПК, видатки на інфраструктуру зменшуються.

4. Обсяг міжнародної фінансової та іншої допомоги стабілізується на рівні не більше 20 млрд. грн. або зменшується.

5. Рівень корупції в країні зменшується незначно.

6. Продовжується руйнування об’єктів інфраструктури внаслідок обстрілів ворога. Вичерпуються можливості щодо оперативного ремонту об’єктів інфраструктури.

7. В умовах довготривалої війни можливості місцевого самоврядування обмежуються.

8. Стагнація економіки, ВВП країни продовжує падіння, що не дає змоги подолати руйнівні наслідки війни. 

9. Гривня підтримується виключно міжнародними кредитами та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку.

10. Інвестиційна привабливість України на «нульовому» рівні. 

11. Номінальні доходи населення повільно зростають, а реальні – демонструють нульову або від’ємну динаміку (зменшуються). При цьому зростає розрив між високими і низькими доходами.

Базові припущення інерційного сценарію – місцевий рівень:

1. В структурі економіки громади посилюється вплив аграрного сектору та малого підприємництва, орієнтованого на м. Миколаїв, як ринок збуту; 

2. Інвестиційний та підприємницький клімат у громаді погіршується або залишаються на тому ж рівні;

3. Рівень купівельної спроможності населення, особливо віддалених сільських населених пунктів, постійно знижується;

4. Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади не покращується або зменшується;

5. Обмежені кошти на відновлення об’єктів адміністративного та соціальногуманітарного призначення та їх модернізацію;

6. Демографічна динаміка від’ємна;

7. Невідповідність потреб ринку праці наявним вакансіям в ТГ та відсутність можливості змінити кваліфікацію призводить до високого рівня безробіття;

8. Велика кількість внутрішньо переміщених осіб призводить до збільшення навантаження на місцевий бюджет, систему соціального захисту, ринок праці.

Результати інерційного сценарію:

● Впродовж наступних років чисельність населення зменшується. Продовжується виїзд кваліфікованих спеціалістів та працездатного населення до відносно безпечних регіонів та еміграція до європейських країн економічно активного населення. Демографічна ситуація погіршується: рівень народжуваності має негативну динаміку, крива смертності зростає. Чисельність молоді зменшується випереджаючими темпами, що призводить до зниження загального числа молоді в громаді. 

● Території на периферії громади продовжують занепадати через відсутність робочих місць та зменшення реальних доходів населення. 

● Внаслідок зменшення доходів місцевого та обмежених можливостей державного бюджету покращення інфраструктури відкладається на довгі роки. 

● Через замороження військових дій відсутні можливості до залучення інвестицій та покращення економічних показників громади. 

2. Оптимістичний сценарій розвитку

Оптимістичний сценарій розвитку побудовано на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Базові припущення оптимістичного сценарію – національний та регіональний рівень:

1. Війна завершується перемогою України та поверненням територій в 2024-2026 роках.

2. Українці активно починають повертаються в країну. 

3. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ та ВПК в середньостроковій перспективі стабілізуються або зменшуються, що дозволяє наростити фінансування інших галузей економіки.

4. Рішуче впроваджуються системні реформи для набуття Україною членства в Європейському Союзі: судова, податкова, антикорупційна та ін. Приймається політичне рішення щодо найскорішого членства України в ЄС. 

5. Сформовані та активно працюють державні та міжнародні фонди повоєнного відновлення України та регіонів.

6. Інвестиційна привабливість країни покращується, реалізуються масштабні проекти з відновлення та розвитку громад та регіонів.

7. Державні джерела регіонального і місцевого розвитку мають стабільне наповнення, а розподіл коштів із них відбувається прозоро і кошти спрямовуються на реальні розвиткові проєкти, в т.ч. – в освітній сфері.

8. Розвиток ВПК та створення продуктів подвійного призначення забезпечать стабільний запит на освічених молодих людей і сприятимуть загальному росту рівня освіти. 

Базові припущення оптимістичного сценарію – місцевий рівень:

1. Місцева влада активно заохочує мешканців до процесів відновлення та розвитку громади. Мешканці згуртовані, відчувають себе єдиною спільнотою. Посилюється патріотичне виховання.

2. У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат. Громада стає привабливою для інвесторів – на базі індустріальних парків і не тільки, створюються та розвиваються високотехнологічні промислові підприємства, підприємства у сфері сільського

господарства та глибокої переробки с/г продукції. 

3. Внаслідок покращення економічного стану громади відбувається зростання реальних доходів населення громади та суттєво скорочується міграція робочої сили за її межі, в т.ч. – в освітній сфері. 

4. Покращення інженерно-транспортної системи громади та розвиток матеріально-технічного забезпечення об’єктів адміністративного  та соціально-гуманітарного спрямування призводить до збільшення кількості мешканців громади. 

Результат оптимістичного сценарію:

● Громада формує привабливий для інвестора імідж та набуває статусу інвестиційно привабливої території.  Зростає рівень впізнаваності в Україні та за її межами – до громади поступово заходять стратегічні інвестори, зокрема, у галузі з високою доданою вартістю.

● Навколо стратегічних інвесторів активізується малий і середній бізнес, заповнюючи нішу транспортно-логістичних послуг. 

● Зростає рівень доходів мешканців громади, що сприяє підвищенню економічного стану громади та розвитку громади в цілому. 

● Проведено комплексне оновлення освітньої мережі на сучасній науково-технологічній основі, впроваджено сучасні та високоякісні процеси навчання.

● Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР, інших джерел разом з чітким планом модернізації наявної дорожньої транспортної інфраструктури та об’єктів соціально-гуманітарного спрямування, в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та безпеки проживання в громаді( в т.ч. навчального процесу). 

3. Базовий сценарій розвитку – поступове відновлення та реновація

Базовий (цільовий) сценарій є результатом критичної оцінки та можливих обмежень формування системи припущень оптимістичного сценарію розвитку: громада докладає розвиткових зусиль, хоча суспільно-економічний стан країни в цілому залишається складним для активного розвитку.

Базові припущення реалістичного сценарію - національний рівень:

1. Повернення фронту в 2026 р. до лінії станом на 24.02.2022. Відносний мир, контроль на лінії розмежування до 24.02.2022. АРК та ОРДЛО залишаються непідконтрольними Україні з подальшим звільненням в наступні кілька років.

2. Економіка України адаптувалась до умов війни та повоєнного відновлення. Є розуміння, що відновлення економіки буде складним, поетапним і тривалим процесом.

3. До завершення воєнного стану дефіцит бюджету продовжать покривати, в тому числі, за рахунок прямої емісії. Рівень інфляції є значним але контрольованим з тенденцією до зменшення. 

4. Партнери України зацікавлені в стабільній Україні та вирівнюванні рівня життя хоча б до показників сусідніх Румунії, Польщі або Прибалтики. З кінця 2026 року відбувається активна повоєнна відбудова за рахунок коштів міжнародної спільноти та конфіскованих російських активів в рамках виплат репарацій Україні.

5. Відбудова зруйнованих об'єктів даватиме темпи зростання ВВП на рівні 3-5 відсотки, що не дає змоги подолати руйнівні наслідки війни самотужки.

6. Видатки на оборону країни і підтримку ЗСУ та ВПК стабілізуються (зменшуються), а вивільнені кошти спрямовуються на розвиток, у тому числі галузі освіти.

7. В рамках виконання Україною зобов'язань щодо членства в ЄС поступово впроваджуються необхідні реформи на національному та місцевому рівнях.

8. Механізм державного інвестування у розвиток освітньої інфраструктури та розподілу коштів по областям і громадам залишається непрозорим, хоча суми підтримки зростають.

9. Доходи населення зростають повільно, зменшуючи відтік працездатного населення, проте недостатня кількість робочих місць та відсутність паритету у заробітній платі не забезпечує його повернення в країну, в т.ч. – в освіту.

10. Впроваджується державний план відновлення України від наслідків російської агресії. 

Базові припущення реалістичного сценарію – місцевий рівень:

1. Громада формує власну ідентичність, мешканці громади (в т.ч. з числа ВПО) активно залучені до суспільного життя та повоєнного відновлення. 

2. З кінця 2023 року починається активне повоєнне відновлення з поступовим переходом до соціального та економічного розвитку.

3. По мірі відновлення освітньої інфраструктури та створення умов для безпечного та комфортного навчання батьки і їхні діти, переважно віддають перевагу навчанні в громаді, а не в інших регіонах та країнах.

4. До громади зростає інтерес з боку інвесторів, країн-донорів та МФО.

5. Підприємницький та інвестиційний клімат громади в короткостроковій перспективі мають невисоку позитивну динаміку, що не дає можливість активно розвивати малий та середній бізнес і, відповідно, суттєво збільшувати дохідну частину бюджету.

6. Громада ефективно використовує державні трансферти на розвиток освітньої інфраструктури.

7. Громада активно залучає кошти з грантових та інвестиційних джерел в ключові сфери суспільного життя громади відповідно до принципів гендерного і партисипативного бюджетування.

Результат реалістичного сценарію:

● Громада поступово формує свій новий імідж інвестиційнопривабливої території: агропромисловий та екологічний. Внаслідок ефективної політики місцевої та регіональної влади громада залучає стратегічних інвесторів у пріоритетні галузі економіки та сільського господарства. 

● Проводиться поступово оновлення освітньої мережі з урахуванням сучасних науково-технологічних принципів та технологій (онлайн навчання, комп’ютеризація, позашкілля).

● В систему освіти громади продовжує вкладати свій ресурс соціально орієнтований бізнес, який може тепер залучати до роботи випускників шкіл.

● Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР, інших джерел разом з чітким планом модернізації наявної дорожньої-транспортної інфраструктури та об’єктів соціально-гуманітарного спрямування, в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та безпеки проживання в громаді (в т.ч. навчального процесу).

● Активність молоді громади підвищується, формуються нові громадські організації, в т.ч. що реалізують соціальні проекти у галузі прав людини та гендерної рівності, які додатково залучають позабюджетні кошти для розвитку громади та активізації громадянського суспільства.

● ВПО інтегруються у життя громади і залишаються жити в громаді навіть після завершення бойових дій.

 

Саме базовий (цільовий) сценарій безальтернативно становить базу для здійснення стратегічного бачення розвитку Мішково-Погорілівської сільської ТГ, логіка виникнення формулювання якого висвітлена у наступному розділі.

 

Розділ 4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Виходячи з матеріалів дослідження соціально-економічного стану та SWOT-аналізу території, а також думок експертів, працівників органів місцевого самоврядування, бізнесу та мешканців було сформульовано місію громади і стратегічне бачення розвитку громади.

Стратегічне бачення відображає унікальність громади. Досягнення закріплених у ньому положень дозволить забезпечити конкурентоспроможність громади у довгостроковій перспективі. Стратегічне бачення відображає оптимістичний погляд на розвиток громади в майбутньому і є визначальним для формування цілей і завдань стратегії розвитку громади в середньо- та довгостроковій перспективі.

МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКА ГРОМАДА

Соціально-орієнтована громада, яка створює сприятливі умови для життя і розвитку особистості та середовище соціального добробуту для своїх мешканців.

Економічно-розвинута громада, що має потенціал до залучення інвестицій і зростання енергетичного, сільськогосподарського, промислового виробництва, малого та середнього підприємництва і сфери послуг.

 Громада з розвиненою освітньою, медичною та побутовою сферою.

Комфортна громада, що досягла високої якості життя, оздоровлення та відпочинку своїх мешканців, які мають сильне почуття гордості та впевненості у своєму майбутньому та майбутньому своїх дітей і онуків.

Мішково-Погорілівська громада є центром зеленого та подієвого туризму, центром проведення заходів культурно-розважального спрямування для всієї Миколаївської області.

 

Місія громади - це основне призначення та сенс її існування, місце в економічній системі регіону (держави), унікальні особливості (пов’язані з причиною появи у минулому, сукупність унікальних історичних і сучасних особливостей та конкурентних переваг громади, які у громаді вже є, та які громада хотіла б зберегти, або здобути у свідомому процесі розвитку.

МІСІЯ

Мішково-Погорілівська громада – це мальовничий край вздовж річки Інгул, де степи поєднуються з пролісками та річковою долиною. Край Північного  Причорномор’я з родючими чорноземами, мальовничими куточками, чарівною природою з рідкісними видами рослин та тварин, з багатовіковою історією.

Громада розташована поруч із містом Миколаєвом, що дає змогу знаходити баланс між активністю міста і стабільністю села, між збереженням чистоти довкілля, традиціями, та соціально-економічним розвитком для формування ідентичного середовища активних, впевнених в майбутньому людей, які відчувають себе сильною, згуртованою, самодостатньою громадою з компетентним ефективним самоврядуванням.  

В громаді мешкають працьовиті та патріотичні люди, які прагнуть збереження свого рідного дому та розвитку своєї громади в соціально-економічному плані.

 

 

 

Розділ 5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стратегічне бачення розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади буде досягатись завдяки реалізації трьох стратегічних цілей (рис. 5.1):

1. Місцевий економічний розвиток.

2. Простір комфортного життя.

3. Розвиток громадянського потенціалу.

Мішково-Погорілівська громада - соціально-орієнтована громада, яка створює сприятливі умови для життя і розвитку особистості та середовище соціального добробуту для своїх мешканців.

Економічно-розвинута громада, що має потенціал до залучення інвестицій і зростання енергетичного, сільськогосподарського, промислового виробництва, малого та середнього підприємництва і сфери послуг.

Громада з розвиненою освітньою, медичною та побутовою сферою.

Комфортна громада, що досягла високої якості життя, оздоровлення та відпочинку своїх мешканців, які мають сильне почуття гордості та впевненості у своєму майбутньому та майбутньому своїх дітей і онуків.

Мішково-Погорілівська громада є центром зеленого та подієвого туризму, центром проведення заходів культурно-розважального спрямування для всієї Миколаївської області.

Стратегічна ціль 3. РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО  ПОТЕНЦІАЛУ

 

Оперативна ціль 3.1. Формування інклюзивної та безбар’єрної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту

Оперативна ціль 3.2. Розвиток мережі культурних і спортивних об’єктів як центрів активного дозвілля та соціальної інтеграції

Оперативна ціль 3.3. Формування відкритої, підзвітної влади та активного громадянського суспільства

Оперативна ціль 2.3. Розвиток систем енергозбереження й альтернативної енергетики

Стратегічна ціль 2. ПРОСТІР   КОМФОРТНОГО ЖИТТЯ

Стратегічна ціль 1. МІСЦЕВИЙ

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Оперативна ціль 1.1. Розвиток інвестиційного потенціалу

Оперативна ціль 1.2. Підтримка розвитку місцевого бізнесу та економічної активності населення

Оперативна ціль 2.1. Розбудова інтегрованої транспортної мережі та системи громадської безпеки

Оперативна ціль 2.2. Формування екологічно збалансованого середовища для життя та розвитку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

Рисунок 5.1. Дерево цілей Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

Стратегічні цілі дають відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досягти бачення розвитку громади. Розроблення і досягнення цілей формує основу для управління громадою та дозволяє пов’язати Стратегію з бюджетним плануванням. Кожна стратегічна ціль включає оперативні цілі. Оперативні цілі, в свою чергу, деталізовані у завданнях (таблиця 5.1).

Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом громада досягатиме цілей свого розвитку. Завдання деталізовані у проєктах, які структуровані у Плані заходів з реалізації Стратегії на 2026-2027 роки.

Таблиця 5.1. Структура стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2030 року

Стратегічна ціль 1. МІСЦЕВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Оперативні  цілі

Завдання

    1. Розвиток інвестиційного потенціалу

1.1.1. Створити привабливий портфель інвестиційних проєктів громади.

1.1.2. Модернізувати містобудівну  та землевпорядну документацію. 

1.1.3. Сприяти створенню індустріального парку.

    1. Підтримка розвитку місцевого бізнесу та економічної активності населення
      1. Розвинути інфраструктуру підтримки підприємництва.

1.2.2. Стимулювати самозайнятість та створення мікробізнесів серед мешканців сільських територій, внутрішньопереміщених осіб, ветеранів і членів їхніх родин.

1.2.3. Формувати конкурентоспроможний туристичний продукт громади.

Стратегічна ціль 2. ПРОСТІР КОМФОРТНОГО ЖИТТЯ

2.1. Розбудова інтегрованої транспортної мережі та системи громадської безпеки

2.1.1. Покращити транспортну доступність громади шляхом ремонту та модернізації дорожньої інфраструктури з урахуванням принципів безбар’єрності.

2.1.2.   Розвинути систему цивільної безпеки та забезпечити належний рівень правопорядку, безпеки й захисту населення і гостей громади.

2.2. Формування екологічно збалансованого середовища для життя та розвитку

 

2.2.1. Оптимізувати інфраструктуру поводження з відходами та підвищити рівень екологічної культури населення.

2.2.2. Забезпечити якісне та надійне водопостачання й водовідведення через модернізацію інфраструктури.

2.2.3. Формувати екологічну мережу зелених просторів та територій природно-заповідного фонду.

2.3. Розвиток систем енергозбереження й альтернативної енергетики

2.3.1. Модернізувати та відбудовувати комунальні будівлі та мережі із застосуванням енергоефективних технологій.

2.3.2. Розвивати використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих рішень.

2.3.3. Створити сучасну систему вуличного освітлення на основі енергоощадних технологій.

Стратегічна ціль 3. РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ

3.1. Формування інклюзивної та безбар’єрної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту

3.1.1. Забезпечити сучасну, інклюзивну, безбар’єрну та якісну освіту на всіх рівнях — від дошкільної до позашкільної.

3.1.2. Удосконалити систему первинної медичної допомоги та створити умови для медичної і психологічної реабілітації ветеранів.

3.1.3. Забезпечити ефективну систему соціальної підтримки для ветеранів, внутрішньопереміщених осіб та малозахищених груп населення.

3.2. Розвиток мережі культурних і спортивних об’єктів як центрів активного дозвілля та соціальної інтеграції.

3.2.1. Розвинути мережу культурних просторів як осередків комунікації, творчості та згуртованості громади.

3.2.2. Облаштувати мережу сучасних, безбар’єрних спортивних, дитячих та відпочинкових зон для активного дозвілля громади.

3.3. Формування відкритої, підзвітної влади та активного громадянського суспільства

3.3.1. Сприяти формуванню громадянської свідомості, лідерських навичок та інтеграції молоді у життя громади.

3.3.2. Розширювати участь громадських організацій, ветеранів, внутрішньопереміщених осіб та інших активних груп щодо  розвитку та згуртованості громади.

3.3.3. Зміцнити інституційну спроможність місцевої влади для надання якісних і доступних публічних послуг.

 

 

Стратегічна ціль 1. Місцевий економічний розвиток

Мета стратегічної цілі 1  - підвищення рівня економічної спроможності громади шляхом залучення інвестицій для ефективного використання наявного ресурсного і виробничого потенціалу, а також через сприяння розвитку малого та середнього підприємництва.

Стратегічна ціль 1 досягається через реалізацію таких оперативних цілей: 1.1.      Розвиток інвестиційного потенціалу; 1.2. Підтримка розвитку місцевого бізнесу та економічної активності населення.  

Оперативна ціль 1.1. «Розвиток інвестиційного потенціалу» містить завдання: 1.1.1. Створити привабливий портфель інвестиційних проєктів громади.; 1.1.2. Модернізувати містобудівну  та землевпорядну документацію.; 1.1.3.Створити  індустріальний парк.

На території Мішково-Погорілівської громади є вільні земельні ділянки, у т.ч. промислового призначення площею понад 130 га для створення індустріального парку в громаді. Крім цього, географічне розташування та логістичний потенціал громади забезпечують значний інвестиційний потенціал щодо розвитку комерційних та інших функцій і повинні розглядатися з позицій найбільш ефективного використання на основі містобудівної документації.

Наявні проблеми та виклики:

  • відсутність систематизованої інформації про інвестиційні можливості у громаді;
  • недостатньо ефективне використання земельно-ресурсного потенціалу громади;
  • відсутність досвіду застосування місцевих інструментів фінансової та інформаційної підтримки бізнесу;
  • невисокий рівень розвитку каналів комунікації органів місцевого самоврядування з бізнесом у громаді, потенційними партнерами та інвесторами.

Таблиця 5.2. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 1.1. Розвиток інвестиційного потенціалу

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

1.1.1. Створити привабливий портфель інвестиційних проєктів громади.

  • Розроблення та друк інвестиційного  паспорту Мішково-Погорілівської громади

 

1.1.2. Модернізувати містобудівну  та землевпорядну документацію.

  • Комплексний план просторового розвитку території Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

 

1.1.3. Створити  індустріальний парк.

  • Створення індустріального парку з юридичною реєстрацією на території громади

 

 

Очікувані результати:

  • включення земель в економічний оборот;
  • зростання впізнаваності громади та її промоція для ведення бізнесу;
  • збільшення кількості суб’єктів підприємницької діяльності;
  • збільшення надходження податків в місцевий бюджет.

 

Індикатори виконання оперативної цілі:

  • кількість юридичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані на території громади, одиниць;
  • обсяги податкових надходжень до бюджету, млн грн.;
  • наявність індустріального парку, +/-;
  • наявність Комплексного плану просторового розвитку території громади, +/-.

 

Оперативна ціль 1.2. «Підтримка розвитку місцевого бізнесу та економічної активності населення» містить завдання: 1.2.1. Розвинути інфраструктуру підтримки підприємництва; 1.2..2. Стимулювати самозайнятість та створення мікробізнесів серед мешканців сільських територій, внутрішньопереміщених осіб, ветеранів і членів їхніх родин; 1.2.3. Формувати конкурентоспроможний туристичний продукт громади.

Розвиток малого і середнього підприємництва є важливим фактором економічного зростання громади, а також показником рівня бізнесової активності жителів. Малий та середній бізнес створює робочі місця, забезпечує зайнятість та самозайнятість населення, формує конкурентне середовище, забезпечує податкові надходження до місцевого бюджету. Для створення сприятливих умов  ведення бізнесу в громаді передбачається створення інфраструктури щодо започаткування та підтримки бізнесу. Крім цього, наявний рекреаційні можливості та близькість до Миколаїва створюють передумови щодо розвитку туристочної сфери в громаді.

Наявні проблеми та виклики:

  • обмежений доступ до інформації стосовно отримання грантових коштів для  представників малого бізнесу і фізичних осіб-підприємців щодо розвитку їхнього бізнесу; 
  • відсутність туристичних продуктів;
  • низький рівень підприємницької активностіі в населених пунктах громади.

 

Таблиця  5.3. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 1.2. Підтримка розвитку місцевого бізнесу та економічної активності населення

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

1.2.1. Розвинути інфраструктуру підтримки підприємництва.

  • Створення Центру підтримки бізнесу – «Бізнес-хабу»
  • Підтримка малого переробного підприємництва

1.2.2. Стимулювати самозайнятість та створення мікробізнесів серед мешканців сільських територій, внутрішньопереміщених осіб, ветеранів і членів їхніх родин.

  • Запровадження конкурсу бізнес-планів для підприємців - початківців (стартапи)
  • Супровід ветеранів для відкриття власної справи
  • Проведення кампаній спрямованих на легалізацію праці, виведення заробітної плати та бізнесу «з тіні»

1.2.3. Формувати конкурентоспроможний туристичний продукт громади.

  • Облаштування зон відпочинку в природних комплексах
  • Сприяння розвитку креативних індустрій, використанню туристичного потенціалу та етнонаціонального різноманіття громади, розвитку нових видів туризму та створення нових туристичних локацій
  • Створення комплексного туристичного маршруту

 

Очікувані результати:

  • підвищення рівня підприємницької активності мешканців;
  • залучення грантових ресурсів для розвитку бізнесу у громаді;
  • збільшення потоків туристів у громаду;
  • збільшення упізнаваності громади як туристичної дестинації;
  • збільшення туристичної привабливості громади;
  • збільшення підприємницької активності в населених пунктах громади;
  • підвищення довіри та співпраці між місцевим бізнесом та органами місцевого самоврядування.

Індикатори виконання оперативної цілі:

  • рівень підприємницької активності  мешканців, ФОПів на 10 тис. жителів;
  • кількість грантів отриманих внутрішньопереміщеними особами, ветеранами та членами їхніх родин на заснування або розвиток бізнесу, одиниць;
  • кількість туристичних атракцій, одиниць
  • кількість закладів розміщення туристів, одиниць.

 

Стратегічна ціль 2. Простір комфортного життя

Мета стратегічної цілі 2  - Створення комфортного простору проживання для мешканців Мішково-Погорілівської громади шляхом покращення транспортної інфраструктури та інфраструктури безпеки, підвищення якості житлово-комунальних послуг, а також широкому впровадженню енергоефективних заходів в комунальних закладах та підприємствах громади.

Стратегічна ціль 2 досягається через реалізацію таких оперативних цілей: 2.1. Розбудова інтегрованої транспортної мережі та системи громадської безпеки; 2.2. Формування екологічно збалансованого середовища для життя та розвитку; 2.3. Розвиток систем енергозбереження й альтернативної енергетики.

Оперативна ціль 2.1. «Розбудова інтегрованої транспортної мережі та системи громадської безпеки» містить завдання: 2.1.1. Покращити транспортну доступність громади шляхом ремонту та модернізації дорожньої інфраструктури з урахуванням принципів безбар’єрності; 2.1.2. Розвинути систему цивільної безпеки та забезпечити належний рівень правопорядку, безпеки й захисту населення і гостей громади.

Досягнення даної цілі передбачає низку взаємопов’язаних заходів, скерованих на поступове покращення мобільності мешканців громади, доступності населених пунктів та підвищення рівня безпеки в громаді. Ключові складові транспортного інфраструктурного комплексу потребують значних інвестицій, проте вони є одними з найважливіших елементів у розвитку та згуртованості громади.

Наявні проблеми та виклики:

  • низька якість дорожнього покриття комунальних доріг громади;
  • мала кількість облаштованих укриттів у громаді.

Таблиця 5.4. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 2.1.  Розбудова інтегрованої транспортної мережі та системи громадської безпеки

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

2.1.1. Покращити транспортну доступність громади

  • Капітальний ремонт доріг комунальної власності
  • Нове будівництво та капітальний ремонт тротуарів з урахуванням принципів безбар’єрності.

2.1.2. Розвинути систему цивільної безпеки та забезпечити належний рівень правопорядку, безпеки й захисту населення і гостей громади.

  • Облаштування системи оповіщення в населених пунктах громади
  • Нове будівництво об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту
  • Забезпечення заходів з евакуації населення та матеріальних цінностей

 

Очікувані результати:

  • відновлення та розвиток дорожньої інфраструктури громади, покращення стану доріг;
  • покращення мобільності мешканців громади;
  • скорочення затрат часу проїзду мешканців територіальної громади між її населеними пунктами;
  • зменшення рівня правопорушень в громаді;
  • підвищення рівня цивільного захисту населення.

Індикатори виконання оперативної цілі:

  • довжина відремонтованих доріг, км;
  • кількість камер відеоспостережень у громадських місцях, одиниць;
  • кількість систем оповіщення, одиниць;
  • кількість облаштованих укриттів, одиниць.

 

Оперативна ціль 2.2. «Формування екологічно збалансованого середовища для життя та розвитку» містить завдання: 2.2.1. Оптимізувати інфраструктуру поводження з відходами та підвищити рівень екологічної культури населення; 2.2.2. Забезпечити якісне та надійне водопостачання й водовідведення через модернізацію інфраструктури; 2.2.3. Формувати екологічну мережу зелених просторів та територій природно-заповідного фонду.

Створення комфортного та безпечного середовища для мешканців є одним із головних завдань для місцевої влади. Вирішення цих завдань потребує значних інвестицій, проте вони є одними з найважливіших елементів розвиткового потенціалу громади.

Наявні проблеми та виклики:

  • зношеність інженерних мереж та потреба їх модернізації;
  • зношеність існуючих комунальних мереж та зростання аварійності мереж з наступним погіршенням режиму водопостачання;
  • виникнення стихійних сміттєзвалищ.

 

Таблиця 5.5. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 2.2. Формування екологічно збалансованого середовища для життя та розвитку

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

2.2.1. Оптимізувати інфраструктуру поводження з відходами та підвищити рівень екологічної культури населення.

  • Облаштування сміттєсортувальної лігії
  • Придбання контейнерів для впровадження роздільного збору сміття
  • Запуск підприємства з утилізації ТПВ
  • Розроблення місцевого плану управління відходами

2.2.2. Забезпечити якісне та надійне водопостачання й водовідведення через модернізацію інфраструктури.

  • Встановлення станцій очищення води
  • Оновлення мереж водопостачання та водовідведення

2.2.3. Формувати екологічну мережу зелених просторів та територій природно-заповідного фонду.

  • Дослідження можливостей створення на теренах громади нових об`єктів природно-заповідного фонду
  • Відтворення байрачних  лісів, створення нових та реконструкції існуючих полезахисних лісових смуг та інших зелених насаджень

 

Очікувані результати:

  • модернізація комунальних мереж та розширення інженерної інфраструктури у громаді;
  • зменшення засміченості довкілля;
  • підвищення якості питної води;
  • зменшення втрат води при водопостачанні та обсягів використання електроенергії;
  • збільшення мережі зелених просторів та територій природно-заповідного фонду.

Індикатори виконання оперативної цілі:

  • рівень зношення водогонів, %;
  • кількість облаштованих зелених територій та об’єктів природно-заповідного фонду, одиниць;
  • частка домогосподарств, які уклали договори на вивезення ТПВ, %.

 

Оперативна ціль 2.3. «Розвиток систем енергозбереження й альтернативної енергетики» містить завдання: 2.3.1. Модернізувати та відбудовувати комунальні будівлі та мережі із застосуванням енергоефективних технологій; 2.3.2. Розвивати використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих рішень; 2.3.3. Створити сучасну систему вуличного освітлення на основі енергоощадних технологій.

Оперативна ціль спрямована на зменшення використання енергоносіїв, що використовуються комунальними підприємствами, установами та організаціями громади. Реалізація даної цілі, крім економії бюджетних коштів, зумовить зменшення викидів продуктів горіння до атмосфери, що позитивно вплине на стан навколишнього середовища в громаді.  Крім цього, наявні кліматичні можливості в громаді створюють можливості для розвитку альтернативної еннергетика  на її територіїї.

Наявні проблеми та виклики:

  • велика частка комунальних будівель та мереж громади потребують термосанації;
  • нерівномірність встановлення вуличного освітлення у населених пунктах громади.

 

Таблиця 5.6. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 2.3. Розвиток систем енергозбереження й альтернативної енергетики

Завдання

Потенційні сфери реалізації проектів

2.3.1. Модернізувати та відбудовувати комунальні будівлі та мережі із застосуванням енергоефективних технологій.

  • Встановлення модульних котелень в закладах бюджетної сфери
  • Встановлення теплових насосів в закладах бюджетної сфери

2.3.2. Розвивати використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих рішень.

  • Встановлення сонячних панелей та колекторів на покрівлях комунальних будівель.
  • Створення вітрової електростанції.
  • Виробництво брикетів із відходів сільськогогосподарської  продукції, деревини, очерету

 

2.3.3. Створити сучасну систему вуличного освітлення на основі енергоощадних технологій.

  • Модернізація та розширення вуличного освітлення в населених пунктах громади
  •  

 

Очікувані результати:

  • здійснено термосанацію будівель комунальної власності громади;
  • збільшено кількість сонячних елетростанцій в громаді:
  • зменшено витрати місцевого бюджету на утримання комунальних будівель.

Індикатори виконання оперативної цілі:

  • протяжність вуличного освітлення з енергоефективними ліхтарями, км;
  • кількість об’єктів альтернативної енергії в громаді, одиниць;
  • кількість об`єктів комунальної власності, де проведено заходи з енергоефективності, одиниць.

 

Стратегічна ціль 3. Розвиток громадянського потенціалу

Мета стратегічної цілі 3 – створення умов для гармонійного розвитку мешканців громади шляхом розбудови соціальної інфраструктури та згуртування мешканців і влади для вирішення нагальних проблемних питань Радивилівської громади.

Стратегічна ціль 3 досягається через реалізацію таких оперативних цілей: 3.1. Формування інклюзивної та безбар’єрної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту; 3.2. Розвиток мережі культурних і спортивних об’єктів як центрів активного дозвілля та соціальної інтеграції; 3.3. Формування відкритої, підзвітної влади та активного громадянського суспільства.

Оперативна ціль 3.1. «Формування інклюзивної та безбар’єрної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту» містить завдання: 3.1.1. Забезпечити сучасну, інклюзивну, безбар’єрну та якісну освіту на всіх рівнях — від дошкільної до позашкільної; 3.1.2. Удосконалити систему первинної медичної допомоги та створити умови для медичної і психологічної реабілітації ветеранів.; 3.1.3. Забезпечити ефективну систему соціальної підтримки для ветеранів, внутрішньопереміщених осіб та малозахищених груп населення.

Розвиток людського потенціалу громади потребує створення умов для якісної, доступної та безбар’єрної освіти, належного медичного обслуговування й ефективного соціального захисту. Важливо забезпечити сучасну інфраструктуру, посилити підтримку вразливих категорій населення та запровадити системний підхід до профілактики й реабілітації. Реалізація цієї оперативної цілі сприятиме формуванню згуртованої, соціально справедливої та здорової громади.

Наявні проблеми та виклики:

  • недостатня матеріально-технічна база закладів освіти та медицини;
  • недостатній рівень соціальної підтримки ветеранів, внутрішньопереміщених осіб та малозахищених груп населення;
  • недостатній рівень розвитку системи діагностування населення та профілактики захворювань.

Таблиця 5.7. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.1. Формування інклюзивної та безбар’єрної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

3.1.1. Забезпечити сучасну, інклюзивну та якісну освіту на всіх рівнях - від дошкільної до позашкільної.

  • Інклюзивно-ресурсний центр
  • Центр позашкільної роботи
  • Заклади дошкільної та середньої освіти
  • Забезпечення закладів загальної середньої освіти засобами навчання та обладнанням в межах впровадження реформи “Нова українська школа"
  • Забезпечення укриття учасників освітнього процесу в протирадіаціних укриттях

3.1.2. Удосконалити систему первинної медичної допомоги та створити умови для медичної і психологічної реабілітації ветеранів.

  • Капітальний та поточний ремонт закладів охорони здоров’я
  • Встановлення модульного пункту здоров’я в селищі Зайчівське
  • Відкриття ветеранських просторів для фізичної та психологічної реабілітації

3.1.3. Забезпечити ефективну систему соціальної підтримки для ветеранів, внутрішньопереміщених осіб та малозахищених груп населення.

  • Впровадження інноваційних технологій (інструменти віртуальної та доповненої реальності, EMDR) для реабілітації ветеранів
  • Створення умов для розвитку підприємницької діяльності ВПО
  • Залучення партнерів та донорів для допомоги мало захищених груп населення

 

 

Очікувані  результати:

  • модернізація та оновлення матеріальної бази закладів освіти та медицини в громаді;
  • формування інклюзивного середовища для дітей з особливими освітніми потребами;
  • покращення стану здоров’я населення шляхом підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування;
  • покращення якості та доступності надання медичної допомоги.

Індикатори виконання оперативної цілі:

  • кількість декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги, одиниць;
  • кількість медичного обладнання придбаного  для медичних закладів громади, одиниць;
  • кількість обладнання придбаного  для освітніх закладів громади, одиниць;
  • кількість дітей дітей, охоплених позашкіллям  та гуртковою роботою, осіб;
  • pезультати ЗНО випускників закладів загальної середньої освіти  громади, бали;
  • кількість послуг наданих ВПО, учасниках бойових дій та членам їхніх сімей, одиниць.

 

Оперативна ціль 3.2. «Розвиток мережі культурних і спортивних об’єктів як центрів активного дозвілля та соціальної інтеграції» містить завдання: 3.2.1. Розвинути мережу культурних просторів як осередків комунікації, творчості та згуртованості громади; 3.2.2. Облаштувати мережу сучасних, безбар’єрних спортивних, дитячих та відпочинкових зон для активного дозвілля громади.

 

Наявність лише одного закладу культури в громаді та відсутність інфраструктури для активного дозвілля створюють соціальну напругу в громаді. Крім цього, впровадження даної цілі покращить згуртованість мешканців громади на основі збереження їх культурних традицій.

Наявні проблеми та виклики:

  • недостатня матеріально-технічна база закладів  культури та спорту;
  • відсутність позашкільних установ, спортивних та шкіл естетичного виховання у населених пунктах поза адміністративним центром громади.

 

Таблиця 5.8. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.2. Розвиток мережі культурних і спортивних об’єктів як центрів активного дозвілля та соціальної інтеграції

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

3.2.1. Розвинути мережу культурних просторів як осередків комунікації, творчості та згуртованості громади.

- Будівництво нових та модернізація існуючих закладів культури громади

  • Придбання музичних інструментів

3.2.2. Облаштувати мережу сучасних, безбар’єрних спортивних, дитячих та відпочинкових зон для активного дозвілля громади.

- Облаштування майданчиків з вуличними тренажерами

- Будівництво човникової станції

- Облаштування універсальних майданчиків для активного дозвілля різних вікових груп населення

- Розбудова інфраструктури для проведення спортивних змагань

 

 

Очікувані  результати:

  • модернізація та оновлення матеріальної бази закладів культури в громаді;
  • модернізація спортивних об’єктів та популяризація здорового способу життя;
  • формування інклюзивного середовища для дітей з особливими потребами.

Індикатори виконання оперативної цілі:

  • кількість культурно-мистецьких заходів, подій (фестивалів, святкувань) на рік в громаді, одиниць;
  • кількість облаштованих громадських місць, просторів, відпочинкових зон, спортивних майданчиків, одиниць.

 

Оперативна ціль 3.3. «Формування відкритої, підзвітної влади та активного громадянського суспільства» містить завдання: 3.3.1. Сприяти формуванню громадянської свідомості, лідерських навичок та інтеграції молоді у життя громади; 3.3.2. Розширювати участь громадських організацій, ветеранів, внутрішньопереміщених осіб та інших активних груп щодо  розвитку та згуртованості громади; 3.3.3. Зміцнити інституційну спроможність місцевої влади для надання якісних і доступних публічних послуг.

В основі цілі – згуртування мешканців та влади для вирішення нагальних проблемних питань Мішково-Погорілівської громади, через підвищення громадської активності та компетентностей і спроможності місцевої влади.

Наявні проблеми та виклики:

  • низька громадська активність мешканців;
  • відсутність у громаді молодіжних просторів та молодіжної ради.

 

Таблиця 5.9. Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.3. Формування відкритої, підзвітної влади та активного громадянського суспільства

Завдання

Потенційні сфери реалізації проєктів

3.3.1. Сприяти формуванню громадянської свідомості, лідерських навичок та інтеграції молоді у життя громади.

  • Впровадження «Бюджету участі»
  • Впровадження «Шкільний громадський бюджет»

3.3.2. Розширювати участь громадських організацій, ветеранів, внутрішньопереміщених осіб та інших активних груп щодо  розвитку та згуртованості громади

  • Відкриття прозорого офісу відновлення
  • Інструменти впливу для громадян на прийняття рішень (е-сервіси)

3.3.3. Зміцнити інституційну спроможність місцевої влади для надання якісних і доступних публічних послуг.

  • Налагодження міжмуніципальної співпраці в Україні та за кордоном
  • Модернізація центру надання адміністративних послуг
  • Встановлення платіжних терміналів самообслуговування

 

Очікувані результати:

  • підвищення громадської активності мешканців громади;
  • підвищення інституціональної спроможності громадських організацій;
  • підвищення якості та доступності адміністративних послуг.

Індикатори виконання оперативної цілі:

  • перелік адміністративних послуг, які надаються мешканцям, одиниць;
  • кількість проєктів реалізованих громадськими організаціями громади за календарний рік, одиниць;
  • кількість проєктів реалізованих молоддю за календарний рік, одиниць;
  • кількість сервісів е-урядування та е-демократії впроваджених у громаді, одиниць;
  • кількість договорів   міжмуніципального співробітництва впроваджених в громаді, одиниць.

 

УЗГОДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ З ДЕРЖАВНИМИ ТА РЕГІОНАЛЬНИМИ СТРАТЕГІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

Система стратегічного планування в Україні базується на координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівнях. Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки є основним планувальним документом для реалізації секторальних стратегій розвитку, координації державної політики у різних сферах, досягнення ефективності використання державних ресурсів у територіальних громадах та регіонах в інтересах людини, єдності держави, сталого розвитку історичних населених місць та збереження традиційного характеру історичного середовища, збереження навколишнього природного середовища та сталого використання природних ресурсів для нинішнього та майбутніх поколінь українців.

Дана Стратегія розроблена відповідно до Цілей сталого розвитку України до 2030 року, затверджених Указом Президента України від 30.09.2019 № 722. При розробці Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади враховані ключові аспекти Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Стратегічні напрямки розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади також сформовані відповідно до стратегічних цілей Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно.

Реалізація Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2027 року сприятиме виконанню державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки та Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.10. Аналіз відповідності стратегічних та оперативних цілей Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської СТГ на період до 2030 року Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки1

Стратегічні та оперативні цілі

ДСРР на 2021- 2027 роки

Стратегічні та оперативні цілі Стратегії розвитку                        Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади                       на період до 2030 року

1.   Місцевий економічний розвиток

    1. Розвиток інвестиційного потенціалу

1.2.  Підтримка розвитку місцевого бізнесу та економічної активності населення

2.   Простір комфортного життя

2.1.    Розбудова інтегрованої транспортної мережі та системи громадської безпеки

2.2.   Формування екологічно збалансованого середовища для життя та розвитку

 

2.3.   Розвиток систем енергозбереження й альтернативної енергетики

3.  Розвиток людського потенціалу

3.1.  Формування інклюзивної та безбар’єрної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту

3.2.   Розвиток мережі культурних і спортивних об’єктів як центрів активного дозвілля та соціальної інтеграції громади

3.3.  Формування відкритої, підзвітної влади та активного громадянського суспільства

 

1. Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, без пековому та просторовому вимірах

**

 

 

**

 

 

 

**

 

 

 

 

    1. Забезпечення інтегрованого розвитку територій з урахуванням інтересів майбутніх поколінь

 

*

*

 

 

*

 

 

 

 

*

 

    1. Задоволення потреби населення у якісних адміністративних і публічних послугах)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

**

 

    1. Соціальний захист ветеранів війни та їх сімей, ВПО та інших вразливих груп

 

 

*

 

 

 

 

 

**

 

**

 

  1. Підвищення рівня  конкурентоспроможності регіонів

**

 

 

**

 

 

 

**

 

 

 

 

    1. Інфраструктура, стійка до безпекових, соціальних та економічних викликів

 

 

 

 

*

**

*

 

*

*

 

 

    1. Сильна, спроможна та конкурентоздатна регіональна економіка

 

**

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Розбудова ефективного багаторівневого врядування

**

 

 

 

**

 

 

 

 

**

 

 

3.1. Розвиток інституційної   спроможності органів публічної влади з урахування практик ЄС

 

 

 

 

 

 

 

 

*

*

**

 

3.2. Розвиток різних форм співробітництва та управління публічними інвестиціями

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

**

 

1У клітинках ступінь зв’язку окремих цілей відмічається як ** (сильний зв’язок) або * (опосередкований зв’язок)

Аналіз відповідності стратегічних та оперативних цілей Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2030 року Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно проведено у таблиці 5.11.

Таблиця 5.11. Аналіз відповідності стратегічних та оперативних цілей Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської на період до 2030 року Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно2

 

 

Стратегічні та оперативні цілі Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно

Стратегічні та оперативні цілі Стратегії розвитку                   Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади            на період до 2030 року

1.   Місцевий економічний розвиток

    1. Розвиток інвестиційного потенціалу

1.2.  Підтримка розвитку місцевого бізнесу та економічної активності населення

2.   Простір комфортного життя

2.1.   Розбудова інтегрованої транспортної мережі та системи громадської безпеки

2.2.   Формування екологічно збалансованого середовища для життя та розвитку

 

2.3.   Розвиток систем енергозбереження й альтернативної енергетики

3.  Розвиток людського потенціалу

3.1.  Формування інклюзивної та безбар’єрної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту

3.2.   Розвиток мережі культурних і спортивних об’єктів як центрів активного дозвілля та соціальної інтеграції громади

3.3.  Формування відкритої, підзвітної влади та активного громадянського суспільства

 

1. Стійкість, соціальна згуртованість та безпека

 

 

 

**

 

 

 

**

 

 

 

 

1.1. Підвищення рівня безпеки критичної і соціальної інфраструктури

 

 

 

 

**

**

*

 

 

*

 

*

 

 

1.2. Підсилення соціальної

згуртованості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

**

 

1.3. Розвиток людського капіталу в умовах фронтиру

 

 

 

 

 

 

 

 

**

**

**

 

2. Стійке економічне зростання багатогалузевої

економіки

**

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1.  Диверсифікація економіки

регіону

 

*

*

 

 

 

*

 

 

 

 

 

2.2. Створення сприятливого

інвестиційного клімату та

залучення інвестицій

 

**

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1.  Розвиток партнерств

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

    1.  Підтримка розвитку малого та

середнього підприємництва

 

*

**

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1.  Розвиток туристичної

та курортної індустрії

 

 

 

**

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Висока якість життя людини та ефективне багаторівневе врядування

 

 

 

**

 

 

 

**

 

 

 

 

3.1. Відновлення і розвиток

інженерної інфраструктури і

комунальних послуг

 

 

 

 

**

**

 

 

 

 

 

 

3.2. Розвиток інституційної

спроможності органів публічної влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

**

 

3.3. Вдосконалення системи надання адміністративних, соціальних  і культурних послуг

 

 

 

 

 

 

 

 

**

**

**

 

3.4. Відновлення та збереження

навколишнього природного

середовища

 

 

 

 

*

**

*

 

 

 

 

 

4. Економіка на основі інноваційного та високотехнологічного розвитку у сферах смартспеціалізації

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1. Створення нових наукомістких виробництв та продуктів

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2. Забезпечення потреби у висококваліфікованих кадрах для розвитку

інноваційних виробництв

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2У клітинках ступінь зв’язку окремих цілей відмічається як ** (сильний зв’язок) або * (опосередкований зв’язок)

Результати аналізу демонструють, що стратегічні та оперативні цілі Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2030 року повністю корелюють з стратегічними та оперативними цілями Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно.

 

 

 

 

 

 

Розділ 6. ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ, ОЦІНЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Процеси реалізації, моніторингу та оцінювання є складовими єдиного стратегічного планувального циклу.

Оцінювання – визначення результатів впливу реалізації Стратегії на розвиток територіальної громади, досягнення запланованих результатів та врахування їх у наступному планувальному циклі.

Система реалізації Стратегії. Реалізація Стратегії включає розроблення та затвердження Плану заходів, формування бюджету з урахуванням цілей, визначених у Стратегії, реалізацію місцевих програм розвитку, проєктів та заходів, моніторинг досягнення цілей та їх коригування у разі необхідності. Реалізація стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурами виконавчого комітету ради, бізнесом, громадським активом та мешканцями, що ставить перед керівництвом громади питання раціонального управління цим доволі складним процесом.

Система впровадження Стратегії має два рівні: політичний та технічний.

Політичний рівень забезпечує особисто сільський голова, виконавчий комітет, депутатський корпус. На цьому рівні заслуховуються та затверджуються звіти Робочої групи з управління реалізацією та моніторингу Стратегії, пропозиції щодо внесення змін до Стратегії та її оновлення.Сільська рада для досягнення цілей та виконання завдань Стратегії приймає рішення щодо внесення змін до неї на підставі пропозицій сільського голови.

Технічний рівень впровадження виконують відповідальні за досягнення завдань Стратегії структурні підрозділи виконавчого комітету та комунальні установи сільської ради.

З метою покращення ефективності їх роботи та координації дій щодо реалізації Стратегії розпорядженням сільського голови утворюється Робоча група з управління реалізацією Стратегії та моніторингу як постійно діючий консультативно-дорадчий орган (далі – Робоча група).

Робочу групу очолює сільський голова. Склад Робочої групи визначається розпорядженням сільського голови. До її складу входять особи, які представляють найважливіших учасників процесу планування й реалізації Стратегії: керівники структурних підрозділів виконавчого комітету ради та комунальних підприємств, відповідальні за виконання завдань Стратегії, інші представники міської ради, представники бізнесу, установ, організацій, громадських організацій, активні мешканці, зокрема ті, що брали участь у її розробці.

Робоча група збирається не рідше одного разу на півріччя (в січні, під час оцінки реалізації стратегії в минулому році, і в липні, під час збору пропозицій проєктів для подальшої реалізації стратегії) та виконує наступні функції:

За організацію роботи Робочої групи, збір і аналіз інформації про стан виконання Стратегії, збір і аналіз інформації про стан досягнення індикаторів Плану заходів, узагальнення інформації для формування звітів про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії, про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії, а також формування пропозицій щодо внесення змін (актуалізації) Стратегії відповідає Відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, екології та природних ресурсів, цивільного захисту, земельних відносин та соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської ради.

Процес реалізації Стратегії здійснюється на основі Плану заходів з її реалізації.

План заходів з реалізації Стратегії розвитку територіальної громади на період до 2027 року розробляється строком на два роки (на 2026 – 2027 роки), з урахуванням пріоритетів, що визначені Державною стратегією регіонального розвитку України та відповідною регіональною стратегією розвитку та складається із організаційних заходів і проєктів місцевого (регіонального) розвитку, місцевих програм розвитку, відповідно до завдань, основою для яких є стратегічні та оперативні цілі, визначені Стратегією розвитку громади на період до 2027 року.

Проєкт Плану заходів подається на затвердження сільській раді одночасно із проєктом Стратегії або не пізніше ніж через 3 місяці після затвердження Стратегії.

Підготовка Плану заходів, контроль за станом та строками виконання здійснюється виконавчим комітетом сільської ради, а контроль за цільовим використанням коштів – головними розпорядниками коштів.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії та Плану заходів здійснюється за рахунок:

  • коштів бюджету територіальної громади;
  • коштів державного бюджету, в тому числі міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;
  • коштів обласного (районного) бюджету;
  • коштів, які надходять до бюджетів в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
  • інших джерел, не заборонених законодавством.

Моніторинг реалізації Стратегії

Для відстеження та аналізу динаміки і структурних змін, що відбуваються у громаді відповідно до визначених у Стратегії стратегічних, оперативних цілей та завдань проводиться моніторинг реалізації Стратегії та Плану заходів. Моніторинг є сукупністю заходів із обліку, збору, аналізу та узагальнення інформації про стан реалізації Стратегії та Плану заходів.

Результати моніторингу є основою для висновків про необхідність внесення змін (актуалізації) Стратегії та стимулювання її реалізації.

Моніторинг впровадження Стратегії здійснюється щорічно на основі аналізу кількісних та якісних індикаторів, що демонструють рівень виконання стратегічних, оперативних цілей та завдань, зокрема шляхом порівняння базових (на початок реалізації Стратегії), прогнозованих проміжних (станом на конкретний період) і фактичних значень показників.

Система показників (індикаторів) для моніторингу реалізації Стратегії розвитку Мішково-Погоріліввської сільськолї територіальної громади на період до 2030 року подана у Таблиці 6.1.

Звіт про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії готує Робоча група, узагальнення та формування його тексту здійснює Відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, екології та природних ресурсів, цивільного захисту, земельних відносин та соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської ради. Голова Робочої групи (сільський голова) в термін не пізніше одного місяця після закінчення звітного періоду представляє його на розгляд сесії сільської ради. Повний текст звіту підлягає обов’язковому розміщенню на офіційному веб-сайті сільської ради.

Звіт про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії включає узагальнену таблицю у формі згідно додатку 12 до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 № 265[12], та висновки у вигляді аналітичної довідки.

Моніторинг виконання Плану заходів з реалізації Стратегії здійснюється двічі на рік на основі відстеження виконання визначених індикаторів результативності впровадження кожного проєкту місцевого розвитку.

Звіт про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії включає узагальнену таблицю у формі згідно додатку 13 до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 № 265, та висновки у вигляді аналітичної довідки.

Звіти про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії за перше півріччя та за рік готує Робоча група, узагальнення та формування їх тексту здійснює Відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, екології та природних ресурсів, цивільного захисту, земельних відносин та соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської ради. Голова Робочої групи (сільський голова) в термін не пізніше одного місяця після закінчення звітного періоду представляє їх на розгляд сесії сільської ради. Крім того, звіти оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської ради.

Оцінювання результатів реалізації Стратегії та Плану заходів проводиться після завершення строку їх реалізації на основі даних звітів проведеного моніторингу та є необхідним етапом для отримання інформації стосовно досягнення очікуваних результатів, їх впливу на стан соціально-економічного розвитку територіальної громади та інформації щодо сталості змін з метою прийняття в подальшому необхідних управлінських рішень та необхідних коригувань.

На основі здійснення оцінювання складається заключний звіт, який містить:

  • результати порівняння базових (на початок реалізації Стратегії), прогнозованих цільових (станом на останній період) і фактичних значень показників;
  • досягнення запланованих цілей;
  • задоволення потреб різних груп заінтересованих осіб;
  • наявних незапланованих змін та впливів;
  • діяльності, що призвела до змін (зокрема незапланованих);
  • ефективності механізмів реалізації Стратегії або ресурсних витрат;
  • стійкості результатів Стратегії тощо.

Оцінювання може бути внутрішнім (проводиться виконавцями Стратегії) та зовнішнім (проводиться залученими експертами).

Звіти про оцінювання результатів реалізації Стратегії та Плану заходів готує Робоча група, узагальнення та формування їх тексту здійснює Відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, екології та природних ресурсів, цивільного захисту, земельних відносин та соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської ради. Голова Робочої групи (сільський голова) в термін не пізніше трьох місяців після закінчення періоду реалізації Стратегії та Плану заходів представляє їх на розгляд сесії сільської ради. Крім того, заключні звіти про оцінювання результатів реалізації Стратегії та Плану заходів оприлюднюються на офіційному веб-сайті громади та/або у місцевих засобах масової інформації.

 

 

Таблиця 6.1. Система показників для моніторингу стану реалізації Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на період до 2030 року

 

 

Оперативна ціль

Показник

Одиниця вимірювання

Базове значення (2025 р.)

Проміжне значення (2026 р.)

Проміжне значення (2027 р.)

Цільове значення (2030 р.)

 

Джерело даних

Стратегічна ціль 1. Місцевий економічний розвиток

1.1. Розвиток інвестиційного потенціалу

Кількість юридичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані на території громади

одиниць

948

950

960

1000

Дані ОМС

Обсяги податкових надходжень до бюджету

млн грн

8,48

9,00

9,20

9,50

Дані ОМС

наявність індустріального парку

+/-

-

+

+

+

Дані ОМС

(Фінансовий відділ)

Наявність Комплексного плану просторового розвитку

території громади

+/-

-

-

-

+

Дані ОМС

(Фінансовий відділ)

1.2. Підтримка розвитку місцевого бізнесу та економічної активності населення

Рівень підприємницької активності  мешканців

Кількість одиниць ФОПів на 10 тис. жителів

123

126

129

134

Дані ОМС

(Фінансовий відділ)

Кількість грантів отриманих внутрішньопереміщеними особами, ветеранами та членами їхніх родин на заснування або розвиток бізнесу

одиниць

7

20

33

46

Дані ОМС

(Фінансовий відділ)

Кількість туристичних атракцій

одиниць

3

7

10

15

Дані ОМС

Кількість закладів розміщення туристів

одиниць

1

3

5

7

Дані ОМС

Стратегічна ціль 2.  Простір комфортного життя

2.1. Розбудова інтегрованої транспортної мережі та системи громадської безпеки

Довжина відремонтованих доріг

Км

18

20

22

24

 

 

 

Дані ОМС

 

Кількість камер відеоспостережень у громадських місцях

Одиниць

26

40

50

65

 

Дані ОМС

(Фінансовий відділ)

 

кількість систем оповіщення,

Одиниць

0

1

1

1

Дані ОМС

 

Кількість облаштованих укриттів

 

Одиниць

9

10

11

12

 

 

 

Дані ОМС

2.2. Формування екологічно збалансованого середовища для життя та розвитку

рівень зношення водогонів

%

30

27

25

20

Дані ОМС

кількість облаштованих зелених територій та об’єктів природно-заповідного фонду

одиниць

2

3

4

5

 

Дані ОМС

 (Фінансовий відділ)

Частка домогосподарств, які уклали договори на вивезення ТПВ

%

70

80

90

95

Дані КП

2.3. Розвиток систем енергозбереження й альтернативної енергетики

протяжність вуличного освітлення з енергоефективними ліхтарями

км

58,5

60

62

64

Дані ОМС

 

Кількість об’єктів комунальної власності з альтернативними джерелами енергії

одиниць

0

1

2

3

Дані ОМС

 

кількість об`єктів комунальної власності, де проведено заходи з енергоефективності

 

 

Одиниць

0

1

3

4

Дані ОМС (Фінансовий відділ)

Стратегічна ціль 3. Розвиток людського потенціалу

3.1. Формування інклюзивної та безбар’єрної системи освіти, охорони здоров’я й соціального захисту

кількість декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги

 

 

одиниць

4000

4200

4500

5000

Дані ОМС

кількість медичного обладнання придбаного  для медичних закладів громади

Одиниць

0

1

3

5

Дані ОМС

кількість обладнання придбаного  для освітніх закладів громади

одиниць

1

4

10

15

Дані ОМС (Відділ освіти, молоді та спорту)

 

Кількість        дітей,

охоплених

позашкіллям  та

гуртковою

роботою

Одиниць

135

185

235

 

 

285

Дані ОМС (Відділ освіти, молоді та спорту)

 

Результати ЗНО випускників закладів загальної середньої освіти громади

бали

133

138

140

142

Дані ОМС (Відділ освіти, молоді та спорту)

 

кількість послуг наданих ВПО, учасниках бойових дій та членам їхніх сімей

Одиниць

2

1

2

2

Дані ОМС (Відділ соціального захисту населення та охорони здоров′я)

3.2. Розвиток мережі культурних і спортивних об’єктів як центрів активного дозвілля та соціальної інтеграції

Кількість культурно-мистецьких заходів, подій на рік в громаді

Одиниць

12

36

45

54

 

Дані ОМС

(Відділ культури)

кількість облаштованих громадських місць, просторів, відпочинкових зон, спортивних майданчиків

Одиниць

1

3

4

5

Дані ОМС

(Відділ освіти, молоді та спорту)

3.3. Формування відкритої, підзвітної влади та активного громадянського суспільства

перелік адміністративних послуг, які надаються мешканцям

Одиниць

232

250

260

270

Дані ОМС (ЦНАП)

Кількість проєктів реалізованих громадськими організаціями громади за календарний рік

Одиниць

0

1

2

3

Дані ОМС

Кількість проєктів реалізованих молоддю за календарний рік

Одиниць

0

1

2

3

Дані ОМС

кількість сервісів е-урядування та е-демократії впроваджених у громаді

Одиниць

0

1

2

2

Дані ОМС

Кількість договорів  міжмуніципального співробітництва впроваджених в громаді

Одиниць

3

4

4

5

Дані ОМС

 

 

[1] За даними Мішково-Погорілівської сільської ради

[2] https://geomap.land.kiev.ua/zoning-6.html

[3] https://globalsolaratlas.info/

[4] За інформацією Мішково-Погорілівської сільської ради

[5] За даними Мішково-Погорілівської сільської ради

[6] За даними Мішково-Погорілівської сільської ради

[7] За даними Мішково-Погорілівської сільської ради

[8] За даними Мішково-Погорілівської сільської ради

[9] https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/declar-stats

[10] За даними Мішково-Погорілівської сільської ради

[11] https://public.tableau.com/app/profile/ulead/viz/_16360623127390/sheet0?fbclid=IwAR1pHD2uZwAAFFs5xPOv23-