МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Р І Ш Е Н Н Я

21 травня 2024 р. № 14 XLI позачергова сесія

восьмого скликання

Про затвердження Стратегії відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади до 2027 року

Керуючись пунктом 22 частини 1 статті 26 та статтями 34, 52, 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету» із змінами, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів», постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 № 695 Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, Стратегією розвитку Миколаївської області на період до 2027 року, сільська рада

В И Р І Ш И Л А:

Затвердити Стратегію відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади до 2027 року (додається)
Вважати таким, що втратило чинність рішення сільської ради від 10.06.2022 №14 «Про затвердження Стратегії соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на 2021-2027 рр (нова редакція)
Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань АПК, земельних ресурсів, соціального розвитку села, житлово-комунального господарства, охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Сільський голова Андрій БОТАНІН

МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

Р І Ш Е Н Н Я

24 липня 2025 р. № 8 LVII позачергова сесія

восьмого скликання

Про внесення змін до Стратегії відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади до 2027 року

В И Р І Ш И Л А:

Внести зміни до Стратегії відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади до 2027 року, а саме:

Додати до операційної цілі 1.1 Покращення інвестиційної привабливості громади та створення умов для залучення інвестицій технічне завдання 1.1.9 Налагодження міжмуніципальної співпраці в Україні та за кордоном
Технічне завдання 2.3.1 операційної цілі 2.3. Поліпшення управління енергетичними ресурсами та розвиток альтернативної енергетики викласти в такій редакції: «2.3.1 Впровадження систем енергоменеджменту на підпорядкованих об’єктах»
До операційної цілі 2.8 Поліпшення управління енергетичними ресурсами та розвиток альтернативної енергетики додати технічне завдання 2.8.6. Створення безбар’єрного простору в населених пунктах в закладах і установах комунальної власності
До операційної цілі 3.4 Створення постійної комунікації між населенням та владою громади додати технічне завдання 3.4.3 Сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб в життя громади з використанням соціальних, культурних, юридичних інструментів та створення житлового фонду для внутрішньо переміщених осіб

Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань законності, боротьби з корупцією, регуляторної політики, планування, бюджету, фінансів, економічної реформи, підприємництва, приватизації та власності, депутатської діяльності та етики.

Сільський голова Андрій БОТАНІН

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення сільської ради

від 21.05.2024 року № 14

(зі змінами згідно з рішенням сільської ради

від 24.07.2025 №8)

СТРАТЕГІЯ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ДО 2027 РОКУ

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ 7

2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 11

2.1. Створення Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади 11

2.2. Географічне положення та природні особливості Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади 11

2.3. Порівняння Мішково-Погорілівської сільської ради з громадами- конкурентами 21

2.4. Демографічна характеристика Мішково-Погорілівської СТГ 21

2.5. Ринок праці об'єднаної територіальної громади 24

2.6. Містобудівна документація 25

3. СТАН РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ОБ'ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ 27

3.1.Транспортна інфраструктура 27

3.2. Екологічна інфраструктура 28

3.3. Енергетична інфраструктура 29

3.4. Виробнича інфраструктура 29

3.5.Земельні ресурси 29

3.6. Соціальна інфраструктура 32

3.7. Фінансово-економічний стан Мішково-Погорілівської СТГ 40

3.8. Благоустрій та система поводження з ТПВ 44

3.9. Система місцевого самоврядування Мішково-Погорілівської громади 45

3.10. Залучення громадян до вирішення важливих питань у житті громади та комунікація (інформаційна політика) 47

4. АНАЛІЗ СИЛЬНИХ ТА СЛАБКИХ СТОРІН ГРОМАДИ (SWOT-АНАЛІЗ) 49

4.1. Аналіз сильних сторін, можливостей розвитку, слабких сторін та загроз розвитку Мішково-Погорілівської громади (SWOT – аналіз) 49

4.2. Матриця впливів для SWOT-аналізу Мішково-Погорілівської ТГ 53

4.3. Сценарії розвитку Мішково-Погорілівської громади на 2024-2027 роки 58

4.4. Діагностика місцевих проблем, визначених партисипативно за участі представників громади 64

5. МІСІЯ ТА БАЧЕННЯ ГРОМАДИ 73

6. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2020-2027РОКИ 74

6.1. Часові рамки і засоби реалізації 77

6.2. Припущення та ризики 78

6.3. Рекомендації 79

7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ ПЛАНУ СЕР 80

Додаток.

План заходів з реалізації Стратегії відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської територіальної громади

ВСТУП

Завершення повномасштабної війни в Україні вимагатиме від усіх громад активного початку відновлення та розробок проектування майбутнього розвитку. Однією з таких громад є Мішково-Погорілівська об'єднана територіальна громада у Миколаївському районі Миколаївської області. Стратегія відновлення та соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади має визначити стратегічні напрями розвитку громади в контексті національного відновлення та розвитку Миколаївської області. Завдання Стратегії – це оформлення бачення та механізмів досягнення покращення умов проживання мешканців на території громади, а також соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади (далі Стратегія).

Нормативно-правовою основою для розроблення Стратегії є:

Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03.2000 р.№1602-ІІІ^{^[1]};
Закон України «Про засади державної регіональної політики» від 5 лютого 2015 року № 156-VІІІ^{^[2]};
постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проєкту державного бюджету» із змінами^{^[3]};
постанова Кабінету Міністрів України від 06.0.2014 р. № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року»^{^[4]};
постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів»^{^[5]};
наказ Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.03.2016 року №75 «Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади»^{^[6]}.
Наказ Мінрегіону від 21.12.2022 року № 265 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад»;
Методичні рекомендації щодо формування і реалізації стратегічних і програмних документів соціально-економічного розвитку територіальної громади тощо.
Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року (затверджена рішенням Миколаївської обласної ради 23 грудня 2020 року № 43)

Стратегія підготовлена на основі соціально-економічного аналізу розвитку населених пунктів, що входять до складу сільської територіальної громади (далі - СТГ), за попередні періоди (включаючи статистичну інформацію) та визначає цілі, пріоритети соціально-економічного розвитку та заходи, спрямовані на забезпечення необхідних умов для планомірного і послідовного наближення рівня життя мешканців громади до європейських стандартів коштом внутрішнього і зовнішнього потенціалу та збереження унікальних духовних і культурних традицій.

Стратегія дозволяє ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. Її метою є зростання добробуту, підвищення рівня життя і соціального захисту населення Мішково-Погорілівської громади шляхом забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці, підвищення її конкурентоспроможності, як основи для збалансованого зростання стандартів та показників економічного розвитку. Стратегія визначає цілі, завдання та основні заходи соціально-економічного розвитку, а також формування та раціонального використання фінансових ресурсів Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на 2021-2027 роки, а операційні цілі та технічні проєкти до Стратегії з її реалізації визначають основні методи досягнення поставлених цілей (у додатках).

Стратегія враховує бажання мешканців громади жити далі – відновлювати свої оселі і соціально-економічну інфраструктуру, знаходити можливості розвивати свій край, враховуючи попередній досвід і сучасні інноваційні технології у всіх сферах.

Стратегія розроблена на основі аналізу минулого стану та поточної ситуації в господарському комплексі Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади, прогнозів і пропозицій підприємств і організацій, виходячи із загальної соціально-економічної ситуації, що склалася на відповідній території, з урахуванням можливостей та місцевих ресурсів, відповідно до пріоритетних напрямків розвитку населених пунктів об’єднаної територіальної громади.

Підготовка Стратегії розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, що містить:

дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктів Мішково-Погорілівської СТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку;
визначення стратегічних, операційних цілей та завдань Стратегії;
відбір та коригування технічних завдань на проєкти розвитку для Плану заходів та проєктів з реалізації Стратегії.

Стратегія соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської ради як об’єднаної громади на 2021-2027 роки розроблена виконавчим комітетом сільської ради спільно з іншими структурними підрозділами, керівниками підприємств, установ та організацій. Перший варіант Стратегії затверджений рішенням Мішково-Погорілівської сільської ради №6 від 02.03.2021 року.

Зміни до принципів та підходів регіонального розвитку викликали необхідність узгодження стратегічних напрямків та оперативних цілей Стратегії з Державною Стратегією регіонального розвитку до 2027 р., що затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 05 серпня 2020 р. № 695.

Процеси глобалізації та суспільних трансформацій підвищили пріоритетність збереження довкілля, а отже, потребують вжиття термінових заходів. Протягом тривалого часу регіональний економічний розвиток супроводжувався незбалансованою експлуатацією природних ресурсів, низькою пріоритетністю питань захисту довкілля, що унеможливлювало досягнення збалансованого (сталого) розвитку громади. Тому при оновленні Стратегії та відповідно до вимог щодо розробки документів державного планування було проведено Стратегічну екологічну оцінку (СЕО) документу. СЕО проводилось за сприянням та підтримкою ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва».

Мішково-Погорілівська об’єднана територіальна громада активно працює над відновленням та розвитком у повоєнний період, а інвестиції і підтримка зі сторони донорів відіграють важливу роль у цьому процесі. Громада докладає всіх можливих зусиль, щоб забезпечити життєво важливі потреби своїх мешканців та розвивати територію для майбутніх поколінь. Однією з найбільших проблем, які стоять перед громадою, є забруднені землі фермерських господарств, які не можуть використовуватися для вирощування продукції через об'єктивні ризики мінної небезпеки.

Оновлена Стратегія розроблена виконавчим комітетом сільської ради спільно з іншими структурними підрозділами, керівниками комунальних підприємств, установ та організацій.

Фінансування та реалізація заходів Стратегії буде забезпечуватися коштом сільського, державного та обласного бюджетів, коштів підприємств, міжнародних фінансових організацій та інвесторів, спонсорської допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством України.

Розробка Стратегії обумовлена необхідністю у створенні плану дій, який забезпечить системний підхід до раннього відновлення та підтримки соціальної, економічної і культурної сфер із залученням місцевих, регіональних, національних та міжнародних стейкхолдерів. Оновлення Стратегії відбулося в рамках проєкту «HAVEN – гуманітарна діяльність через волонтерів, активістів і мережі», що був реалізований Громадською спілкою «Мережа правового розвитку» за сприянням FCDO, з метою надання підтримки територіальним громадам та обласним державним адміністраціям – обласним військовим адміністраціям у забезпеченні координації реагування на виявлені потреби та інтеграції нагальних гуманітарних проблем у довгострокову стратегію соціально-економічного розвитку у Херсонській та Миколаївській областях.

МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ

До початку повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації підготовка Стратегії відбувалася за підтримки та відповідно до методології, запропонованої Програмою для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», Громадською організацією «Фонд розвитку міста Миколаєва».

Учасники Робочої групи з підготовки Стратегії

	Ботанін Андрій Леонідович	Голова робочої групи, сільський голова
	Максимішина Ганна Анатоліївна	Староста Каравелівського округу
	Кондратьєв Михайло Миколайович	Начальник відділу ЖКГ, земельних ресурсів, комунальної власності, цивільного захисту, екології та природних ресурсів, соціально економічного розвитку
	Золотухін Михайло Євгенович	Директор ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва», координатор робочої групи (за згодою)
	Татаренкова Інна Іванівна	Секретар робочої групи, секретар сільської ради
	Юрченко Марина Геннадіївна	Начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту
	Захарчук Олексій Євгенович	Депутат сільської ради, підприємець (за згодою)
	Золотухіна Тетяна Валентинівна	Експертка ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» (за згодою)
	Павловська Наталія Григорівна	Діловод Каравелівського старостинського округу
	Романечко Роман Анатолійович	Депутат сільської ради
	Некрасов Сергій Вікторович	Завідувач сектору містобудування та архітектури
	Бойко Галина Михайлівна	Головний бухгалтер сільської ради
	Верба Ірина Олекснадрівна	Спеціаліст II категорії сільської ради
	Пруткевич Наталя Анатоліївна	Начальник Відділу соціального захисту населення
	Тихомирова Тамара Леонідівна	Директор КП «Добропобут»
	Гриньова Марія Сергіївна	Спеціаліст І категорії сільської ради
	Жайворонок Ганна Дмитрівна	Спеціаліст II категорії сільської ради
	Марченко Наталя Миколаївна	Директор Капустинського СБК

Головною метою розробки оновленої стратегії відновлення та розвитку є підтримка і задоволення основних потреб населення прифронтової територіальної громади та формування основи для відновлення і забезпечення стійкості у розвитку її соціальної, економічної, культурної та інших сфер що було реалізовано Громадською спілкою «Мережа правового розвитку» та Громадською організацією «Центр навчання і освіти дорослих «Південь».

Завдання щодо розробки стратегії:

• проаналізувати політичну, економічну, соціально-культурну, технологічну, правову та екологічну ситуацію в громаді з метою визначення основних проблем, потреб та потенціалу їх вирішення і задоволення;

• вивчити запити та бачення щодо розвитку громади наступних груп стейкхолдерів:

– влади,

– органів місцевого самоврядування,

– економічного сектору – бізнесу, комісії ради депутатів з економічного розвитку і економічного відділу виконавчого комітету,

– соціального, освітнього кластерів та охорони здоров’я,

– громадянського суспільства та активних громадян,

– ради з питань ВПО, осіб, які перемістилися у громаду з моменту її деокупації, мешканців громади, які перебувають за її межами після повномасштабного вторгнення;

• розробити практичне бачення розвитку громади за сферами діяльності;

• визначити основні перешкоди щодо реалізації практичного бачення та розробити алгоритми їх вирішення;

• визначити напрями забезпечення потреб з відновлення та розвитку громади;

• розробити план дій на рік.

Стратегія розроблялась на основі партисипативного методу за наступними етапами:

• вивчення інформації з відкритих джерел та наданих документів представниками виконавчого комітету Мішково-Погорілівської сільської ради;

• проведення глибинного інтерв’ю з представниками різних груп, які забезпечують врядування та процеси життєдіяльності громади;

• проведення п’яти одноденних фасилітованих зустрічей для розробки практичного бачення зацікавлених сторін щодо розвитку громади: керівним складом селищної військової адміністрації, її виконавчим комітетом та депутатами селищної ради, представниками бізнесу та керівниками житлово-комунальних підприємств, представниками соціально-гуманітарної сфери: соціального захисту населення, охорони здоров’я, освіти та культури, представниками організацій громадянського суспільства та місцевими активістами, Радою з питань ВПО;

• проведення дводенної сесії партисипативного стратегічного планування за наступними напрямами: врядування громадою, розвиток економічного потенціалу громади, розвиток соціально-гуманітарної сфери, розвиток місцевої демократії, розвиток людського капіталу громади;

• проведення одноденного тренінгу з осмислення стратегії, як цілісного сенсового і прикладного документу, та формування навичок із стратегічного мислення і практичної реалізації стратегічного плану.

Учасники Робочої групи з оновлення Стратегії

1.	Ботанін Андрій Леонідович	голова робочої групи, сільський голова
2.	Кондратьєв Михайло Миколайович	начальник відділу ЖКГ земельних ресурсів, комунальної власності, цивільного захисту,екології та природних ресурсів, соціально економічного розвитку
3.	Кравчук Лілія Станіславівна	Координатор робочої групи (за згодою)

Реалізувати проєкти, які включено до Плану реалізації можна шляхом:

• їхнього включення до переліку заходів Програми соціально-економічного розвитку та/або місцевих програм з подальшим використанням на ці цілі коштів місцевого бюджету;

• використання коштів Державного фонду регіонального розвитку, Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, у випадку, якщо відповідний проєкт буде включено до числа проєктів, котрі отримують фінансування з цих джерел;

• залучення субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції;

• залучення додаткового фінансування/співфінансування за рахунок інших державних або обласних програм;

• використання фінансово підтримки МТД (міжнародної технічної допомоги) суб‘єктами місцевого розвитку;

• залучення грантових коштів;

• використання фінансової допомоги або участі в реалізації окремих проєктів бізнесу або мешканців громади (якщо це передбачено умовами проекту);

• залучення кредитних ресурсів, облігаційних позик, інших форм фінансування на зворотній основі;

• фінансування з інших джерел відповідно до діючого законодавства.

План заходів щодо реалізації Стратегії опрацьований на 3 роки, однак у перспективі передбачено його коригування та наповнення новим змістом (заходами) залежно від змін внутрішніх та зовнішніх умов реалізації, при виникненні нових завдань, при коригуванні загальнодержавної та обласної Стратегій відновлення та розвитку.

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Створення Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

У вересні 2019 року процес децентралізації та волевиявлення мешканців зацікавлених громад призвів до появи Мішково-Погорілівської об’єднаної територіальної громади, до складу якої увійшла Мішково-Погорілівська та Коларівська сільські ради. Об’єднання відбувалося відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Згідно із Державною стратегією регіонального розвитку до 2020 спроможні територіальні громади повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні.

Це, в першу чергу, зумовлюється тим, що кожна громада та кожен орган місцевого самоврядування, які увійшли до складу СТГ, до об’єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління, в тому числі й наявними ресурсами. Після об’єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об’єднаними» ресурсами.

Згідно із Державною стратегією регіонального розвитку до 2027 стратегічною метою державної регіональної політики є розвиток та єдність, орієнтовані на людину - гідне життя в згуртованій, децентралізованій, конкурентоспроможній і демократичній Україні, забезпечення ефективного використання внутрішнього потенціалу територій та їх спеціалізації для досягнення сталого розвитку країни, що створює умови для підвищення рівня добробуту та доходів громадян під час досягнення згуртованості в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному та просторовому вимірах.

Стратегія соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади на 2021-2027 роки спрямована на соціально-економічний розвиток населених пунктів та розроблений на основі вищезгаданої Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 р, Стратегії розвитку Миколаївської області до 2027 та враховує їх головні цілі та завдання.

2.2. Географічне положення та природні особливості Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Миколаївського району Миколаївської області. Центром району є місто Миколаїв.

Громада розташована в південній частині Миколаївської області, її територія є нерозривною, межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад що об’єдналися: Мішково-Погорілове, Святомиколаївка, Капустине, Каравелове, Зайчівське, Добра Надія, Ясна Поляна. Загальна площа СТГ становить 172,09 км².

Громада межує (рис. 1):

на заході – Костянтинівська сільська рада та Миколаївська міська рада;
на сході – Воскресенська селищна рада;
на півдні – Миколаївська міська рада та Шевченківська сільська рада;
на півночі – Костянтинівська сільська рада та Інгульська сільська рада.

Фото без опису Рис. 1. Територіальне розміщення Мішково-Погорілівської сільської ради у Миколаївському районі Миколаївської області.

Мішково-Погорілівська сільська рада – невелика громада в масштабах Миколаївської області по площі та займає 172.09 км², а по чисельності населення наближається до середніх громад 8324 осіб, відповідно.

Таблиця 1

Відстань від адміністративного центру до населених пунктів громади

№	Назва населеного пункту	Відстань до адміністративного центру громади села Мішково-Погорілове, км
1	Святомиколаївка	5,3
2	Зайчівське	5,3
3	Капустине	15
4	Каравелове	20
5	Добра Надія	12
6	Ясна Поляна	12

Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру – 2 км.

Згідно схеми фізико-географічного розташування громада розташовується в степовій зоні Північного Причорномор’я у Причорноморській западині. Регіон розташованому на півдні Східноєвропейської платформи та на півночі межує з Українським щитом по виходах кристалічних порід на денну поверхню або під четвертинні відклади. На півдні межа регіону іде під рівень Чорного та Азовського морів (рис. 2).

Фото без опису

Рис. 2. Розміщення Мішково-Погорілівської сільської ради в межах Миколаївської області (джерело – Атлас адміністративно-територіального устрою України).

Природа Мішково-Погорілівської ТГ характерна степовій зоні, що межує із лісостеповою зоною. Більш ніж 60 видiв мiсцевої флори ендемiчнi для Причорномор’я, 30 видів рослин занесені до Червоної книги України. Фауна нараховує більше ніж 1900 видів. З них 110 занесені до Червоної книги України, а 26 – до Європейського червоного списку. Герпетофауна представлена 10 видами земноводних і 9 видами плазунів, орнітофауна налічує близько 200 видів птахів. З них на території гніздиться близько 100 видів, а решта зустрічається під час міграцій, перельотів та на зимівлі.

Фото без опису

Рис. 3. Рельєфна карта Мішково-Погорілівської сільської ради.

Рельєф громади спокійний, має густу мережу ярів, балок та долину річки Інгул. Природа Мішково-Погорілівської сільської ради характерна для степової зони. Клімат регіону континентальний, середньорічні температури становлять +7,5-11,5 ⁰С. Середня кількість опадів — 300-451 мм/рік.

Зональні типи ґрунтів представлені переважно чорноземами південними мало- та середньо-гумусними та дерново-піщаними ґрунтами, що не є багатими на поживні речовини, проте є потенційно родючими при зрошенні (рис. 4).

Фото без опису Дом

Рис. 4. Ґрунти Мішково-Погорілівської громади (за даними сайту https://superagronom.com/karty/karta-gruntiv-ukrainy).

Природні та кліматичні умови сприятливі для інтенсивного високоефективного розвитку сільського господарства. Територія розташована в посушливій зоні, відчувається дефіцит місцевих водних ресурсів.

Результати досліджень попередніх років свідчать про те, що розвиток фітопланктону у водоймах громади характеризується порівняно високими показниками біомаси та чисельності, а його видовий склад складається з 5 7 систематичних груп водоростей.

На рис. 5 представлені водні ресурси громади. З карти видно, що водних ресурсів громада має відносно багато і ці ресурси мають відносно високу якість з точки зору відсутності забруднення, в тому числі й бактеріологічного.

Фото без опису

Рис. 5. Забрудненість води та розповсюдженість хлорофільних водоростей у водоймах Мішково-Погорілівської ТГ (сайт http://www.worldwaterquality.org/)

Гідрогеологічне середовище знаходиться під багатофакторним впливом агропромислової діяльності. Основними видами техногенних навантажень є застосування мінеральних та органічних добрив, хімічних засобів захисту рослин, складування рідких і твердих відходів, скидання стічних вод тощо.

Внаслідок погіршення якості підземних вод значно зменшилась кількість прогнозних ресурсів прісних вод по всіх водоносних горизонтах (комплексах), збільшилась кількість слабосолонуватих і солонуватих вод.

Клімат на території Мішково-Погорілівської громади – помірно-континентальний. Середня температура в липні від +21°С до +23 °С, в січні – від -4°С до -6°С (рис. 6-7).

Фото без опису

Рис. 6. Середньомісячна температура липня

Результат пошуку зображень за запитом кліматичні карти україни Фото без опису

Рис.7. Середньомісячна температура січня

Середньорічна температура повітря дорівнює +12,3 ^оС (рис. 7).

Фото без опису

Рис. 8. Річний графік зміни температури у Мішково-Погорілівській ТГ

Середньорічна кількість опадів 425 – 450 мм, найбільша їх частина випадає в червні-липні(рис. 9-10).

Фото без опису Дом

Рис. 9. Середньорічна кількість опадів (за даними сайту https://geomap.com.ua/uk-g8/873.html )

Фото без опису

Рис. 10. Середня місячна та максимальна кількість опадів (за даними сайту Український гідрометеорологічний центр https://meteo.gov.ua)

Середня кількість днів із сніговим покривом сильно варіюється від року до року, проте складає від 22 до 41 дня. Літо характеризується значною кількістю ясних сонячних днів і рідкісними, але сильними дощами, що супроводжуються грозами (рис. 11).

Фото без опису

Рис. 11. Характеристика кількості опадів (за даними сайту https://meteo.gov.ua)

Характерно, що більше 40% часу небо над Мішково-Погорілівською ТГ сонячне

Вітри переважно північного, північно – західного напрямку. Середньорічна швидкість вітру 2-4 м/с.

Фото без опису

Рис. 12. Характеристика сили вітру (за даними сайту https://meteo.gov.ua)

З приходом весни відбувається ослаблення циркуляційних процесів; посилюється роль радіаційного фактору, а також вплив підстилаючої поверхні. Весняна погода нестійка. В цей час може спостерігатися різке пониження і підвищення температури, обумовлене відповідно затоками арктичного (із Арктичного максимуму) і тропічного повітря (із Азорського максимуму), а також суховіїв – південно-східних вітрів, які приносять повітря, трансформоване з арктичного в континентальне тропічне над територією Середньої Азії і Казахстану.

Тривалість сонячного сяйва становить 2100-2200 годин на рік. Найбільш сонячними є травень-серпень, коли тривалість сонячного сяйва становить 70-75 % від можливої, а найменш сонячними є листопад-лютий - 17-32 %.

Також важливою характеристикою тривалості сонячного сяйва є її добовий хід. Наприклад, улітку сонячне сяйво з'являється вже з 4-5 години і триває до 19-20, а взимку - з 7-8 до 16-17 години (рис. 13).

Фото без опису

Рис. 13. Кількість ясних та похмурих днів у Мішково-Погорілівській громаді (за даними сайту https://meteo.gov.ua)

Територія громади знаходиться в зоні вище помірної інсоляції –1552 КВт/год електроенергії на рік на 1 м²за оптимального кута регулювання площин, що дозволяє активно використовувати її для будівництва сонячних електростанцій з метою виробництва електроенергії (рис. 14).

Фото без опису

Рис. 14. Рівень інсоляції на території громади (сайт https://globalsolaratlas.info/ )

Таким чином, природні умови Мішково-Погорілівської ТГ сприяють розвитку сільського господарства за умови його зрошення (проте воно відсутнє), а також є можливість розвивати виробництво електроенергії альтернативними джерелами (геліо- та вітрогенерація).

На початок 2024 року на території Мішково-Погорілівської сільської ради функціонують п’ять геліоелектростанцій.

2.3. Порівняння Мішково-Погорілівської сільської ради з громадами-конкурентами

Показники	Мішково-Погорілівська	Воскресенська	Шевченківська	Галицинівська
Територія, км²	172,09 км²	192,13 км²	296,81км²	311,35 км²
Населення	8324	11113	10399	7642
Зайняте населення	3856
Зареєстровані безробітні	47
Сильні сторони, що надає перевагу у розвитку (наприклад – діюче підприємство, природні ресурси, об‘єкт для туризму)	Виробництво, ТОВ «Сандора», розвиток альтернативної енергетики, розвиток сільського господарства, перероблення та утилізація побутових відходів	Залізнична станція Горохівка, асфальтні заводи, великі площі сільгосп угідь	Транзитна траса М-14, можливість розвитку сільського господарства, велике фермерське господарство «Органік Сістемс»	Велике промислове підприємство «Миколаївський глиноземний завод»

2.4. Демографічна характеристика Мішково-Погорілівської сільської ради

До складу об’єднаної громади з центром в с. Мішково-Погорілове входять 3 села і 4 селища із загальною кількістю населення 8324 осіб, а саме (табл. 2 і рис. 15):

Таблиця 2

Розподіл кількості населення по населеним пунктам громади

№	Назва населеного пункту / старостинського округу	Кількість населення, осіб
1	Зайчівське	507
2	Капустине	583
3	Каравелове	923
4	Добра Надія	44
5	Ясна Поляна	32
6	Мішково-Погорілове	5363
7	Святомиколаївка	872
РАЗОМ		8324

Фото без опису

Рис. 15. Розподіл мешканців у громаді

Статистичні дані, наведені нижче, наводяться тільки з моменту об’єднання громади, оскільки більш ранні дані відсутні (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу СТГ) (табл. 3).

Таблиця 3.

Природний та міграційний рух населення, осіб

Показники	2023 рік
Народжені	25
Померлі	133
Природний приріст	-108
Прибулі	142
Вибулі	111
Сальдо міграції	+31
Загальне збільшення (зменшення)	-79

Як бачимо з табл. 3. громада має від’ємне сальдо приросту населення – як від природних умов, так і від міграції.

Як видно з таблиці 4, громада має потенціал до зростання населення та розвитку, адже в ній живе 1644 дітей дошкільного та шкільного віку, що складає 19,7 % населення, а частка працездатного населення становить 46,3% (3856 осіб). Розподіл населення між селами громади подано в табл. 4.

Таблиця 4.

Розподіл населення за віком у населених пунктах, що увійшли до складу СТГ, осіб (станом на 2023 рік)

Показники	Свято-миколаївка	Мішково-Погорілове	Каравелове	Капустине	Зайчівське	Добра Надія	Ясна Поляна	Всього
Населення у віці:
молодшому за працездатний	126	822	50	18	9	0	0	1025
працездатному	417	2390	510	250	260	11	18	3856
старшому за працездатний	192	1068	182	211	110	22	14	1799
Діти дошкільного віку	35	249	39	22	29	3	0	377
Діти шкільного віку	102	834	142	82	99	8	0	1267
Загалом:	872	5363	923	583	507	44	32	8324

Щодо рівня освіти у громаді, то майже 35% населення мають вищу освіту (повну чи базову), що може слугувати поштовхом для розвитку (табл. 5 і рис. 16).

Таблиця 5.

Рівні освіти серед населення у віці понад 18 років

Показники	Кількість, осіб	% до загальної кількості населення
Професійно-технічна	558	22.8
Базова вища	515	21
Повна вища	391	13.9
Базова та повна середня	400	16.3

Фото без опису

Рис. 16. Рівень освіти мешканців громади.

Проблемною ситуацією є наявність на території громади великої кількості дачних кооперативів, які не мають адрес та правильно оформлених земельних ділянок і не включені до території громади. Одним зі стратегічних напрямів діяльності Мішково-Погорілівської сільської ради є перетворення дачних кооперативів на повноцінні населенні пункти - села. Їм будуть надані відповідні коди населених пунктів, назви, вулиці та їх нумерація, дозволена реєстрація за місцем проживання, що має покращити якість надання послуг, і слугує джерелом збільшення населення громади.

2.5. Ринок праці територіальної громади

Мішково-Погорілівська сільська рада має трудовий потенціал з достатньо високим рівнем освіти та професійно-кваліфікаційного складу, хоч демографічна ситуація не сприяє його нарощуванню. Попри особливості структури, трудовий потенціал здатний забезпечити реформування господарства громади. На сьогодні дуже актуальною є необхідність постійного підвищення якості робочої сили. Високий освітній рівень та загальна культура, глибока професійна підготовка, творче ставлення до праці стає обов'язковою умовою високопродуктивної праці. Значна частина мешканців Мішково-Погорілівської сільської громади працює в місті Миколаєві.

На території громади працюють декілька великих та середніх підприємств (табл. 6).

Таблиця 6

Найбільші роботодавці

Підприємство, організація, установа	Вид діяльності (основний)	Чисельність працівників у 2022 р.
ТОВ «Сандора»	Харчова промисловість	435
ТОВ «Ландех»	Виробництво техніки	30
ТОВ «К-систем»	виробництво	12
ТОВ «Пріста Рісайклінг-Миколаїв»	виробництво	20
ТОВ «Оксамит»	сільське господарство	22
ТОВ «Ніка +7»	виробництво	14

У громаді присутні офіційно зареєстровані заклади побутового обслуговування.

Упродовж останніх чотирьох років прослідковується тенденція щодо активного розвитку мережі об’єктів торгівлі, що забезпечує продаж продовольчих товарів, у тому числі й напряму від сільгоспвиробника. Відкрито мережу міні-маркетів ПП «Булкін». У обсязі продажу продовольчих товарів найвища частка припадає на підакцизні товари (тютюнові вироби та алкогольні напої), кондитерські вироби, м’ясні продукти, молоко та молокопродукти.

Загалом на території громади налічується 42 магазини, торгівля яких спрямована не тільки забезпечення продовольчих проблем громади, а й на забезпечення побутових послуг. В тому числі діють перукарня, ательє по ремонту одягу, салон краси, аптека.

До 2022 року на території сільської ради налічувалося 19 суб’єктів, що займаються наданням торгівельних послуг. Мережа закладів громадського харчування налічувала 3 об’єкти на 70 посадкових місць кожен.

Динаміка обсягів обороту роздрібної торгівлі свідчила про його зростання.

Робота сільської ради спрямована на забезпечення стабільної цінової ситуації на ринку продовольчих товарів та запобігати випадкам безпідставного підвищення цін на основні види продовольчих товарів. З цією метою здійснюється моніторинг цін на споживчому ринку, проводиться роз’яснювальна робота серед суб’єктів підприємницької діяльності щодо дотримання граничних розмірів торгових надбавок.

2.6. Містобудівна документація

На всі сім населених пунктів громади розроблені генеральні плани.

Рішення сільської ради про затвердження документів наведені нижче.

№	Дата	Сесія	Назва
село Мішково-Погорілове та селище Святомиколаївка
№5	03.10.2017	сесія 7 скликання	Про затвердження генерального плану населених пунктів с. Мішково-Погорілове та селища Святомиколаївка.
селища Капустине та Зайчівське та село Ясна Поляна
№5	11.11.2016	сесія 7 скликання	Про затвердження містобудівної документації – «Розробка генеральних планів забудови території та детальних планів зонування с-ща Коларівка, с-ща Капустине, с-ща Зайчівське та сіл Добра Надія і Ясна Поляна Вітовського району Миколаївської області».
селище Каравелове та село Добра Надія
№5	09.05.2020	сесія 8 скликання	Про затвердження Генеральних планів с-ща Каравелове та с. Добра Надія Вітовського району Миколаївської області.

Почергово проводиться інвентаризація земель сільськогосподарського призначення. Зокрема у 2023 році інвентаризовано землі під лісосмугами та під польовими дорогами, що дозволило збільшити надходження до місцевого бюджету за рахунок оформлення оренди польових доріг.

На замовлення ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області було проведено інвентаризацію земель лісогосподарського призначення.

Окремо слід відзначити необхідність розроблення до 2025 року Комплексного плану просторового розвитку території громади. Тож, ця діяльність вимагає надзвичайно великого фінансового ресурсу і без зовнішньої фінансової підтримки з боку держави, області чи програм МТД реалізувати це буде складно.

СТАН РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

3.1.Транспортна інфраструктура

Мішково-Погорілівська сільська рада вдало розташована щодо великих міжнародних, національних та обласних доріг. Через с. Капустине проходить траса Н-14 (автошлях національного значення Миколаїв – Кропивницький), вздовж сіл Мішково-Погорілове та Зайчівське проходить траса М-14 (автошлях міжнародного значення Одеса – Мелітополь - Новоазовськ), біля с. Мішково-Погорілове проходить траса Н-11 (автошлях національного значення Миколаїв – Кривий Ріг - Дніпро).

Громада має доступ до залізниці. На півдні близько с. Мішково-Погорілове розташована залізнична станції Мішкове та Інгул (напрямку Миколаїв – Колосівка), на півдні станція Дослідна і на південному сході станція Горохівка (напрямку Миколаїв – Долинська). Окрема залізнична колії заходить до території ТОВ «Сандора».

Фото без опису

Рис. 17. Транспортна інфраструктура Мішково-Погорілівської СТГ

Стан доріг місцевого значення, особливо з твердим покриттям, в задовільному стані та потребує капітального ремонту. Сільською радою регулярно проводяться поточні ремонти вулиць з твердим асфальтовим покриттям, капітальні ремонти доріг з щебеневим-жорстевим покриттям

В громаді активно розвивається інфраструктура для пішоходів та велосипедистів. Загальна протяжність тротуарів складає 8 км та продовжує розвиватись.

На території громади діє повне покриття 3 мобільних операторів: «Київстар», «Vodafone», «Lifecell». У всіх населених пунктах є цілодобовий доступ до широкосмугового оптоволоконного інтернет від двох провайдерів.

3.2. Екологічна інфраструктура

Водні ресурси

Землі водного фонду громади складають береги та акваторія річки Інгул, яка проходить через всю громаду. Води річки течуть з північного сходу (Воскресенська селищна рада, с. Пересадівка) та впадають у річку Південний Буг на південному заході (Миколаївська міська рада). Землі водного фонду сільської ради складають 892 га.

В заплаві річки Інгул на території Мішково-Погорілівської сільської ради знаходиться природний заповідник – ландшафтний заказник "Півострів Піщаний". Тут відзначене найпівденніше в області місцезнаходження рябчика руського. В межах заказника мешкають види тварин, які занесені до списків спеціальної охорони (чапля біла, черепаха болотяна, лелека білий). В ландшафтній структурі заказника цінним є те, що саме на його території виділено два рівні заплави з усіма характерними для них ознаками. В долині Інгулу – це єдиний об’єкт з таким набором геосистем. На півострові Піщаному розташовано два заплавних озера.

Лісові ресурси

За межами села Мішково-Погорілове розташований лісовий заказник площею 140 га. Переважні породи дерев – сосна та робінія біла. Також на території громади розташовані окремі квартали лісогосподарських угідь загальною площею 185 га. Загалом площа земель, вкритих лісовою рослинністю складає 325 га. Лісокористувачем виступає філія «Миколаївське лісове господарство» ДП «Ліси України».

В перспективі віднесення до лісових ресурсів насадження лінійного типу та самозаліснені ділянки.

Природні ресурси

Корисні копалини Мішково-Погорілівської сільської ради представлені ресурсами місцевого значення, що використовуються в будівельній сфері – піски та суглинки.

Великі території заплав роблять можливим розвиток заготівлі очерету.

3.3. Енергетична інфраструктура

Населені пункти громади мають підключення до мереж централізованого електропостачання. В чотирьох населених пунктах є мережі постачання природного газу з розподільчими вузлами. Селище Зайчівське та села Добра Надія і Ясна Поляна не було газифіковано через розташування та інфраструктурні ризики.

На території громади функціонують п’ять сонячних електростанцій.

3.4. Виробнича інфраструктура

На території Мішково-Погорілівської сільської ради діє 2 цехи з виробництва тротуарної плитки, цех з переробки меду, холодильник зберігання (замороження) с/г продукції, млин, текстильна фабрика

3.5.Земельні ресурси

Загальна площа громади – 17208,70 га

В тому числі:

сільськогосподарського призначення: 11151,17 га, з них 8496,31 га ріллі
інші: 6057,53 га

Структура земельного фонду сільськогосподарських угідь (рис. 18, рис. 19):

1. Одноосібники: 54,0 га

2. Фермерські господарства: 466,56 га

3. Невитребувані паї: 11,9612 га

4. Суб’єкти господарювання: 169,2 га

5. Оренда земель комунальної власності: 117,01 га

6. ОСГ: 11541,17 га

7. Пасовища, сіножаті, перелоги : 1740,06 га

8. Землі оборони (с/г призначення) 1065 га

Зрошувані землі на території сільської ради складають 44 га.

Площа земель під житловою та громадською забудовою складає 82 га.

Фото без опису

Рис. 18. Структура земель в абсолютних величинах (га) Фото без опису

Рис. 19. Використання земель у відносних величинах

За особливостями природних умов територія сільської ради розташована у зоні недостатнього зволоження, є територією ризикованого землеробства.

Характерною особливістю структури сільськогосподарських угідь є значна питома вага орних земель (біля 90%). Решта площ використовується під пасовища, сіножаті, перелоги. Зрошувані землі на території сільської ради складають.

Основними проблемами сільського господарства на території громади є:

недостатній рівень залучення інвестицій, кредитів комерційних банків та впровадження інноваційних технологій в агропромислове виробництво;
нераціональне сільськогосподарське землекористування (відсутність сівозмін), що призводить до зниження урожайності, втрат вирощеної продукції і погіршення її якості;
відсутність паритетних економічних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки.

Так, родючість ґрунту залишається поза увагою багатьох виробників, враховуючи застосування органічних та мінеральних добрив. Агрохімічне обстеження ґрунтів показує погіршення якісних показників їх родючості. Використання органічних та мінеральних добрив зменшує вміст гумусу у ґрунті. Спостерігається порушення структури посівних площ, порушення сівозмін і оптимальних систем полезахисних лісонасаджень.

Недотримання технологій і термінів проведення обробітку ґрунту, захисту рослин від бур‘янів, шкідників та хвороб, застосування хімічних меліорантів, негативно впливає на відтворення родючості ґрунтів, загострює проблеми гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до зниження родючості ґрунтів та ефективності ведення рослинництва.

В останній час також спостерігається великий інтерес до запровадження органічного землеробства, оскільки в світі зростає попит на якісні та безпечні продукти харчування. Україна, Миколаївська область та сільгоспвиробники Мішково-Погорілівської громади теж не стоять осторонь цих процесів, спостерігається зацікавленість як малих, так і великих сільгосппідприємств виробництвом саме органічної продукції.

Для виробників перехід до органічного виробництва дає змогу скоротити витрати на хімічні засоби захисту, внесення мінеральних добрив, знизити затрати пально-мастильних матеріалів при переході до безплужного обробітку, при цьому ціна на отриману біологічну продукцію є в 2-3 рази вищою від ціни на звичайну.

Підвищена ефективність використання землі та інших ресурсів у органічних господарствах є важливим стимулом переведення діяльності сільськогосподарських виробників на органічні засади – якщо попит та можливість переробки екологічно чистої продукції є достатнім, а можливості її реалізації – реальними та досяжними.

В свою чергу, несформованість цього сегменту ринку в Україні, відсутність каналів реалізації та неготовність споживачів купувати продукцію, суттєво стримує розвиток органічного сільського господарства як на території громади, так і в області.

Цілі та пріоритети розвитку сільського господарства на території громади:

сприяння залученню інвестицій та впровадженню інноваційних технологій в агропромислове виробництво;
сприяння розвитку імпортозамінних галузей сільського господарства (садівництво, овочівництво);
збереження та відтворення родючості ґрунтів;
підтримка дрібних та середніх сільгоспвиробників;
розвиток бджільництва.

Серед об'єктів, які постраждали найбільше - житловий приватний сектор. Школи та садочки також не залишились поза увагою ворога, проте завдяки зусиллям місцевих мешканців та підтримці гуманітарних організацій, вдалось відновити ці об'єкти. Основними проблемами громади, викликаними на початку війни, стали відсутність електрики, газопостачання та мобільного зв’язку. Проте досить швидко адміністрація громади мобілізувалася, встановивши генератори і створивши пункти для підзарядки пристроїв і зв’язку. Це було необхідно для забезпечення комунікації та реалізації повсякденних потреб мешканців. На території громади є два облаштованих пункти Незламності, там є старлінк, зарядні станції, продукти харчування, буржуйки. За період війни люди так згуртувались, що є такі проміжні пункти в приватних домівках. Населення дуже активно на це відреагувало, тому можна сказати що в кожному селі такі пункти є. В умовах сьогодення на території громади готові до експлуатації два укриття, ще два на стадії підготовки проектної документації та погодження.

3.6. Соціальна інфраструктура

Система освіти

Освіта завжди була основою розвитку особистості, суспільства, нації та держави. Освіта є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства.

Мережа закладів освіти Мішково-Погорілівської ТГ розвивається в рамках реалізації Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту» Програми реалізації державної національної програми «Освіта».

На території Мішково-Погорілівської ТГ діє 3 навчальні заклади: один – І-ІІІ рівня акредитації (опорний) Мішково-Погорілівський ліцей, два – І-ІІ рівня акредитації – Каравелівська гімназія, Мішково-Погорілівська гімназія та 5 дошкільних навчальних закладів: Мішково-Погорілівський ЗДО №1 «Золотий ключик», Мішково-Погорілівський ЗДО №2 «Капітошка», Мішково-Погорілівський ЗДО «Веселка», Каравелівський ЗДО «Тополька», Зайчівський ЗДО «Бджілка». Зазначена мережа повністю задовольняє потреби населення.

Кадрове забезпечення закладів загальної середньої освіти на початок 2023-2024 навчального року складає

59 педагогічних працівника. Із них 30 педагоги мають вищу категорію, 12 - І категорію, 5 - ІІ категорію та 12 педагогів-спеціалістів.

Із них мають педагогічні звання:

«Відмінник освіти України» - 2

«Старший учитель» - 22

«Учитель-методист» - 4

Державні нагороди та відзнаки НАН України

Орден княгині Ольги ІІ ступеня – 1

Забезпеченню шкіл педагогічними кадрами сприяло залучення 5 сумісників – 2 спеціалісти вищої категорії, 2 спеціаліст І категорії та 1 спеціаліст.

Забезпечують роботу закладів освіти: 3 директори ЗЗСО та 5 – директорів ЗДО. Це – досвідчена команда управлінців, що реалізують державну освітню політику. В школах навчаються 660 учнів, заклади дошкільної освіти відвідує 137 вихованців. Загальна інформація про освітню інфраструктуру подано в табл. 7 і 8.

Таблиця 7

Перелік та опис закладів середньої освіти СТГ

№ з/п	Назва та місце розміщення	Рік побудови чи капремонту	Проектна потужність	Наповненість	Вид опалення	Наявність укриття
1	Мішково-Погорілівський ліцей	1981	1176	424	газ	В наявності
2	Мішково-Погорілівська гімназія	1980	90	136	газ	В наявності
3	Каравелівська гімназія	2019	200	100	газ	В наявності

Також на території Мішково-Погорілівської ТГ знаходиться Мішково-Погорілівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів, що фінансується з обласного бюджету Миколаївської області.

З метою здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, в тому числі дітьми з порушеннями психофізичного розвитку, 22.12.2017 року було засновано Комунальну установу «Інклюзивно-ресурсний центр».

Станом на 2024 рік на обліку в ІРЦ перебуває 34 дитини Мішково-Погорілівської ТГ, з них 12 дітей з інвалідністю, 9 дітей зі складними порушеннями розвитку, 6 дітей - з інтелектуальними порушеннями, з затримкою психічного розвитку - 7 дітей, з первазивними порушеннями розвитку - 2 дитини, з порушеннями опорно-рухового апарату - 2.

4 дитини перебувають на інклюзивному навчанні в закладах загальної середньої освіти, 3 дітей - на індивідуальній формі навчання (педагогічний патронаж).

Основними потребами навчальних закладів об’єднаної громади є:

проведення заходів з енергозбереження та енергоефективності: утеплення приміщень, заміна вікон, встановлення котлів опалення з вищим ККД, перехід на альтернативні види палива;
проведення зовнішнього та внутрішнього ремонту будівель;
придбання меблів, необхідного обладнання для кабінетів, спортивного інвентарю, музичного обладнання.
активізація діяльності щодо впровадження наступності між дошкільною освітою та початковою школою шляхом введення в дошкільне навчання основних засад Нової української школи, зокрема компетентнісного підходу, забезпечення доступності здобуття освіти дітьми дошкільного віку;
продовжувати забезпечення державної політики, спрямованої на дотримання прав дітей та молоді щодо здобуття гарантованої якісної і доступної загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
організувати роботу щодо приведення мережі закладів загальної середньої освіти у відповідність до потреб населення з урахуванням специфіки місцевості та прогнозованих демографічних змін;
удосконалювати систему виявлення й відбору обдарованої молоді, розвивати творчі здібності шляхом забезпечення участі здобувачів освіти в олімпіадах, конкурсах-захистах науково-дослідних робіт, турнірах тощо;
забезпечувати створення архітектурної доступності й належного освітнього середовища в закладах освіти;
забезпечувати комп’ютеризації та інформатизації освітнього процесу в закладах освіти;
забезпечувати права кожної дитини на здобуття якісної позашкільної освіти відповідно до її інтересів та творчих здібностей;
підвищення рівня професійної майстерності педагогічних працівників та підготовка їх до успішної діяльності в нових освітніх умовах;
формування в дітей учнівської молоді соціальної активності, екологічної свідомості, громадської відповідальності, фінансової грамотності, толерантності та ініціативності, розвиток емоційної стійкості, здатності вести здоровий спосіб життя;
оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти відповідно до запитів сучасного освітнього простору.

Мішково-Погорілівський ліцей має статус опорного закладу освіти, до нього організовано підвіз учнів із 6 населених пунктів.

Підвіз здійснюється 4 (на балансі перебуває 5) шкільними автобусами, які повністю відповідають вимогам щодо перевезення учасників освітнього процесу.

В громаді організовано безкоштовне перевезення учнів, вихованців, педагогічних та технічних працівників до місць навчання та роботи і у зворотному напрямку, які підвозяться до 2 шкіл (Мішково-Погорілівський ліцей, Каравелівська гімназія) із 7 населених пунктів.
В 2023 році в зв’язку з воєнним станом та організації навчання за дистанційною формою підвіз учнів не здійснювався. Всі заклади загальної середньої освіти громади підключені до мережі Інтернет та забезпечені технічними обладнанням для реалізації начальних планів в умовах дистанційного навчання. Зазначено, що внаслідок початку бойових дій багато вчителів тимчасово залишили місцеві школи, проте до кінця літа значна їх частина повернулася, заповнивши вакансії вчителів на 98%. Планується придбати мобільні укриття, аби забезпечити заклади укриттями. Наразі на території громади навчаються в онлайн-форматі 1070 дітей.

Таблиця 8

Перелік та опис закладів дошкільної освіти Мішково-Погорілівської сільської ради

№ з/п	Назва та місце розміщення	Рік побудови чи капремон-ту	Проектна потуж-ність	Наповне-ння	Вид опален-ня	Наявність укриття
1	Мішково-Погорілівський ЗДО №1 «Золотий ключик»	1963	39	34	Газове опален-ня	Наявне
2	Мішково-Погорілівський ЗДО №2 «Капітошка»	1962	37	31	Газове опален-ня	В процесі будівництва/ ремонту/ закупівлі
3	Мішково-Погорілівський ЗДО №3 «Веселка»	2007	37	38	Газове опален-ня	Наявне
4	Каравелівський ЗДО «Тополька»	1953	108	16	Тверде паливо/вугілля	Наявне
5	Зайчівський ЗДО «Бджілка»	1956	15	18	Тверде паливо/вугілля	В процесі будівництва/ ремонту/ закупівлі

Основними перспективними напрямками розвитку дошкільної освіти є:

поліпшення матеріально-технічного стану закладів дошкільної освіти;
підвищення якісного рівня утримання дітей;
створення умов для поліпшення соціального захисту працівників дошкільних установ.

Мережа медичних закладів Мішково-Погорілівської ТГ

В межах секторальної децентралізації формується нова система охорони здоров’я, яка передбачає: зміну системи управління, надання якісних та доступних медичних послуг; удосконалення системи кадрового забезпечення; інформатизацію галузі; забезпечення ефективної фармацевтичної політики; належний науковий супровід та випереджувальне інформаційно-комунікаційне забезпечення.

Більшість мешканців громади користуються послугами амбулаторії. На території Мішково-Погорілівської СТГ розміщено базова амбулаторія загальної практики сімейної медицини та п’ять пунктів здоров’я. Основна проблема – відсутність кваліфікованих кадрів. Приміщення пункту здоров’я в с. Зайчівське перебуває в аварійному стані та потребує пошуку нового приміщення.

В селі Мішково-Погорілове збудована нова амбулаторія первинної медико-санітарної допомоги без житлових приміщень, розрахована на одночасний прийом 3-4 лікарями.

Заклади культури Мішково-Погорілівської сільської ради

Головною метою у сфері культури є зростання духовно-інтелектуального потенціалу суспільства, збереження культурної спадщини та забезпечення доступу населення до культурних надбань. Робота закладів культури спрямована на збереження і розвиток української національної культури, активізації діяльності закладів культури, шляхів збереження існуючої мережі і посилення їх ролі в розгортанні процесів національно-культурного відродження, поліпшення матеріально-технічної бази.

В громаді постійно проводяться національні свята, інші культурно-мистецькі заходи, відзначення календарних та пам'ятних дат в Україні.

На території Мішково-Погорілівської ТГ знаходиться 4 бібліотеки: Мішково-Погорілівська бібліотека-філія, Мішківська бібліотека-філія, Капустинська бібліотека-філія та Каравелівська бібліотека-філія. Останні роки бібліотеки від сільських клубів перебрали на себе більшість функцій по розвитку культури.

В селищі Капустине діє Капустинський сільський будинок культури. Місця проведення масових наведені нижче. (табл. 9).

Таблиця 9

Місця для проведення масових заходів

№	Назва населеного пункту	Назва місця, тип місця	На яку кількість осіб розраховано	Мультимедійне обладнання (проектор, екран, комп‘ютер)	Плата за використання для мешканців громади
1.	Капустине	Сільський будинок культури	150	Наявні	Не здійснюється
2.	Мішково-Погорілове	Площа по вул. Ольшанського біля парку (тільки в теплу пору року)	Від 300 осіб	Модульна сцена, можливість підключення до електромережі	Не здійснюється
3.	Мішково-Погорілове	Площа перед адміністративною будівлею (тільки в теплу пору року)	До 500 осіб	Модульна сцена, можливість підключення до електромережі	Не здійснюється
4.	Мішково-Погорілове	Лівий берег річки Інгул (тільки в теплу пору року)	До 3000 осіб	Модульна сцена, можливість підключення до електромережі	Не здійснюється
5.	Каравелове	Правий берег річки Інгул (тільки в теплу пору року)	До 1000 осіб	Модульна сцена, можливість підключення до електромережі	Не здійснюється

Головною метою діяльності закладів сфері культури є зростання духовно-інтелектуального потенціалу суспільства, збереження культурної спадщини та забезпечення доступу населення до культурних надбань.

Робота закладів культури спрямована на збереження і розвиток української національної культури, активізації діяльності закладів культури, шляхів збереження теперішньої мережі та посилення їх ролі в розгортанні процесів національно-культурного відродження, поліпшення матеріально-технічної бази. Проводяться свята, фестивалі, конкурси, інші культурно-мистецькі заходи, пов'язані з відзначенням календарних та пам'ятних дат в Україні.

Основною проблемою культурно-освітнього спрямування в громаді є матеріальне оснащення закладів культури громади (музичні інструменти, сучасні засоби зв’язку, вогнегасіння, відео- аудіо, сценічне обладнання та ін.) та відсутність об’єкту-локації, яка стала б молодіжним культурним центром.

Соціальне забезпечення

Соціальне обслуговування найбільш складна, але безумовно найлюдяніша система соціальної сфери, бо базується на принципі гуманізму та стосується кожного члена громади. Особливо враховуючи, що у сучасних умовах з’явилися нові соціальні групи, які потребують соціальних послуг, і яких не було в Україні раніше. Наприклад, внутрішньо переміщені особи (ВПО), ветерани війни, ветерани АТО/ООС, учасники бойових дій, діти війни та інші категорії, які постраждали внаслідок військових дій в нашій країні.

Реформа децентралізації, яка дала громадам нові повноваження, а разом з тим і нові зобов'язання, зокрема, у напрямку організації якісних соціальних послуг для людей, які їх потребують, на місцевому рівні. Тому постала необхідність у обґрунтуванні заходів щодо підвищенні якості надання таких соціальних послуг в територіальних громадах, здійсненні ефективного контролю за їх відповідністю до визначених державних соціальних стандартів, підвищенні взаємодії органів виконавчої влади та громадськості у сфері надання відповідних соціальних послуг. Саме тому, в період реформування системи соціальних послуг, проведення структурних реформ закладів соціальної сфери важливо не залишити без допомоги жодної людини, яка потребує державної підтримки (табл. 13). Це є найважливіший показник спроможності влади на місцях.

На сьогоднішній день соціальну інфраструктуру Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади представляє:

Відділ соціального захисту населення (очолює начальник та два спеціалісти напрямку);
Служба у справах дітей (очолює начальник відділу);
Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» (очолює директор установи), де надають послуги свого напрямку:

4 фахівці із соціальної роботи;
4 робітники, які надають соціальні послуги одиноким непрацездатним громадянам.

3.7. Фінансово-економічний стан Мішково-Погорілівської сільської ради

Основною метою програми відновлення є економічне зростання, що стане базовою передумовою для розв’язання гострих соціальних проблем та загального покращення добробуту населення, збереження і відродження сіл, поліпшення якості та продовження тривалості життя населення, забезпечення сучасних умов проживання, створення умов для динамічного і збалансованого розвитку економіки громади шляхом забезпечення соціальної та економічної єдності, підвищення рівня конкурентоспроможності, активізації економічної діяльності, що сприятиме зростанню добробуту населення та подальшим перетворенням в усіх сферах суспільного життя.

Досягнення мети буде завдяки забезпеченню збалансованого соціально-економічного розвитку, ефективного використання природних ресурсів, виробничо-економічного, науково-технічного, людського потенціалу, наявної інфраструктури, географічних особливостей розташування села.

Вирішення проблем економічного і соціального розвитку зорієнтовано на власні сили та можливість села, а також залучення дотацій з бюджетів інших рівнів, субвенцій та дотацій з державного та обласного бюджету, кредитних ресурсів, власних коштів господарюючих суб’єктів, грантів, міжнародної технічної допомоги, доходів від надання платних послуг бюджетними установами, благодійної, гуманітарної, спонсорської допомоги та інших джерел не заборонених чинним законодавством. Надання трансфертів бюджетам інших рівнів.

Пріоритетні напрями:

Освіта

Охорона здоров’я

Енергетика (енергозберігаючі заходи)

Навколишнє середовище

Комунальне господарство

Благоустрій

Соціальний захист

Важливими показниками соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади є надходження та видатки місцевого бюджету.

Показники бюджету, подані нижче, візуалізовані з сайту https://decentralization.gov.ua/finance/dashboard).

Фото без опису

Надходження до загального фонду місцевого бюджету

Фото без опису

Видатки загального фонду місцевого бюджету

Фото без опису

Доходи Мішково-Погорілівської громади загалом

Доходи Мішково-Погорілівської громади на одного мешканця

Видатки Мішково-Погорілівської громади загалом

Видатки Мішково-Погорілівської громади на одного мешканця

Найбільші платники податків наведено в табл. 10.

Таблиця 10.

Найбільші платники податків у громаді

	Назва платника податків	Вид діяльності
1	ТОВ «Сандора»	Виробництво соків
2	ТОВ «Пріста Рісайклінг-Миколаїв»	Виробництво продуктів нафтопереробки
3	ТОВ «Золотий колос»	Вирощування зернових культур
4	ТОВ «Сузір’я Рака»	Вирощування зернових культур
5	ТОВ «Новоодеський елеватор»	Вирощування зернових культур
6	ТОВ «Ландтех»	Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткуванням
7	ТОВ «К-Систем»	Виробництво металевих дверей і вікон
8	ТОВ «Інгульська Лоза»	Вирощування зернових культур
9	ТОВ «Вест Петрол Маркет»	Роздрібна торгівля пальним
10	ТОВ «Вест Ойл Груп»	Оптова торгівля пальним
11	ТОВ «Автоімпульс Груп»	Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів
12	ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія»	Торгівля електроенергією
13	ТОВ «Корт-Сервіс»	Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами
14	ТОВ «М-Моторс»	Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів
15	ТОВ «Жасмі-Трейд»	Оптова торгівля пальним
16	ТОВ «ЛІГ.»	Оптова торгівля пальним
17	Воскресенське ССТ	Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами
18	ФОП Зимуха Роман Васильович	Виготовлення виробів із бетону для будівництва
19	ФОП Лобанов Кирилл Геннадійович	Комп'ютерне програмування
20	ФОП Михайленко Павло Вікторович	Комп'ютерне програмування
21	ФОП Білак Роман Олександрович	Комп'ютерне програмування
22	ФОП Супрунов Андрій Михайлович	Неспеціалізована торгівля
24	ФОП Цуканов Григорій Миколайович	Роздрiбна торгiвля залiзними виробами, фарбами та склом

Мішково-Погорілівська громада вирізняється трьома успішними практиками, які допомагають їй стати ще кращою та жити комфортніше:

1. Озеленення громади активними жителями: громада показала приклад, як завдяки активній громадянській позиції можна покращити стан довкілля. Місцеві мешканці об'єдналися для озеленення своєї території, створивши ошатні сади та сквери. Ця ініціатива не лише покращила зовнішній вигляд громади, але й підвищила загальний рівень життя, зробивши місце більш комфортним для проживання.

2. Створення Центру з надання адміністративних послуг: громада визнала важливість зручного доступу до адміністративних послуг для своїх мешканців. Створення Центру з надання адміністративних послуг було кроком вперед, що спростило бюрократичні процедури та полегшило взаємодію громадян із владою.

3.Встановлення системи відеоспостереження: забезпечення безпеки є важливим аспектом громадського життя. У громаді встановлена система відеоспостереження, що допомагає у запобіганні злочинам та підвищенні рівня безпеки на вулицях.

3.8. Благоустрій та система поводження з ТПВ

Сучасна система поводження з ТПВ перебуває на етапі впровадження. Через відсутність регіонального плану управління відходами на разі неможливо реалізувати місцевий план управління відходами.

Накопичення побутових відходів значною мірою залежить від погодних умов, пори року, ступеня благоустрою приватних домоволодінь в населених пунктах, економічного та соціального рівня життя населення тощо. Збирання побутових відходів є одним з основних факторів забезпечення санітарного благополуччя населених пунктів підвідомчих територій сільської ради.

Послуга зі збирання та вивезення ТПВ надається визначеним на конкурсних засадах комунальним підприємством у всіх населених пунктах. Це ж підприємство організовує збір рідких відходів від населення.

Розраховані обсяги утворення й відповідно накопичення відходів є основою для визначення необхідної кількості місць та контейнерів для роздільного збору, і тимчасового накопичення відходів, потреби в сміттєвозах для їх транспортування, розрахунку тарифів на вивіз.

В територіальних межах громади полігони твердих побутових відходів відсутні, проте як і по всій Миколаївській області значною проблемою є утворення несанкціонованих сміттєзвалищ. В цьому питанні розташування поблизу обласного центру спричинює незручності.

Ефективне вирішення комплексу питань, пов’язаних з поводженням з побутовими відходами, можливе лише за умови визначення основних напрямків та розв’язання основних завдань з реалізації державної політики у сфері поводження з відходами, яка враховує сучасний стан економіки країни, перспективи її соціального розвитку.

3.9. Система місцевого самоврядування Мішково-Погорілівської громади

Організація та функціонування системи місцевого самоврядування Ради здійснюється відповідно до положень Конституції та законів України, а також Статуту.

Система місцевого самоврядування громади включає:

внутрішні громади, які утворюють жителі населених пунктів громади;
Раду – представницький орган місцевого самоврядування, що представляє громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України;
сільського голову, який є головною посадовою особою Ради;
виконавчі органи Ради (виконавчий комітет, управління, відділи, служби тощо);
старост;
органи самоорганізації населення та неурядові громадські організації.

Система місцевого самоврядування Ради організовується та функціонує на принципах, передбачених Конституцією України^{^[7]} та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»^{^[8]}.

У своїй діяльності складові системи місцевого самоврядування Ради додатково дотримуються таких принципів:

ефективності – рішення, що готуються чи ухвалюються ними мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;
сталості – використання ресурсів Ради не може шкодити наступним поколінням;
екологічності – при прийнятті рішення має забезпечуватися його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;
системності – кожне рішення розглядається у взаємозв’язку з іншими рішеннями в просторі та часі;
відкритості – рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення, закритого для громадськості;
громадської участі – підготовка проєктів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади мають відбутися за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів громади, рішення, що стосуються окремих населених пунктів громади – також і інтересів їхніх жителів.

Взаємовідносини Мішково-Погорілівської сільської ради, її органів та посадових осіб з органами державної влади, установами, підприємствами, організаціями та іншими територіальними громадами: взаємовідносини органів та посадових осіб Ради з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію Ради, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги з метою забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку громади, її населених пунктів та реалізації на території Ради завдань і повноважень виконавчої влади в інтересах громади.

Органи і посадові особи Ради здійснюють самоврядні повноваження незалежно від органів виконавчої влади. Органи виконавчої влади не можуть видавати обов’язкові для органів і посадових осіб Ради акти з питань, віднесених до самоврядних повноважень, або регламентувати їхню діяльність.

Органи і посадові особи Ради підзвітні відповідним органам виконавчої влади лише з питань здійснення ними наданих законом окремих повноважень органів виконавчої влади. За організацію зв’язків органів і посадових осіб Ради з органами виконавчої влади відповідає сільський голова.

Органи і посадові особи Ради сприяють місцевим органам судової влади, прокуратури та іншим правоохоронним органам в їхній діяльності, можуть надавати, в передбачених законодавством випадках, допомогу у здійсненні їхніх повноважень.

Сільський голова, або за його дорученням інша посадова особа, відповідає за організацію взаємодії територіальної громади з органами судової влади і прокуратури.

Взаємовідносини органів і посадових осіб Ради з підприємствами, установами і організаціями, що перебувають на її території, базуються на суворому дотриманні визначених законодавством прав суб’єктів господарської діяльності і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій, джерелами фінансування і характером їхньої діяльності.

По відношенню до підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності Ради, відповідні органи і посадові особи Ради мають повноваження по повному управлінню такими підприємствами, установами та організаціями в межах відповідних посадових чи колегіальних повноважень.

З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності Ради, органи і посадові особи Ради будують свої відносини на договірній та податковій основі.

Взаємовідносини Ради, її органів і посадових осіб з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами базуються на принципах добросусідства, солідарності та взаємної вигоди.

Рада та її органи місцевого самоврядування і їхні посадові особи можуть брати участь у міжмуніципальному та міжнародному співробітництві на основі відповідної нормативно-правової бази, наприклад, Закону України «Про співробітництво територіальних громад»^{^[9]}.

3.10. Залучення громадян до вирішення важливих питань
у житті громади та комунікація (інформаційна політика)

Каналами комунікації громади з мешканцями є Фейсбук-сторінка: https://www.facebook.com/mphromada?locale=uk_UA, сторінка в Інстаграм https://www.instagram.com/mp_hromada/ та офіційний сайт сільської ради https://mphromada.gov.ua/

Окрім того, інформація розміщується на дошках оголошень – в адміністрації громади та старостинському окрузі.

Консультації з громадськістю проводяться з метою залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність сільської ради, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості її діяльності.

Проведення таких консультацій має сприяти налагодженню системного діалогу з жителями, підвищенню якості підготовки рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створенню умов для участі громадян у розробленні проєктів таких рішень. Такі заходи проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а результати враховуються під час прийняття остаточного рішення або в подальшій роботі.

При прийнятті рішення про створення та впровадження проєкту для покращення послуг обов’язково враховуються думки громадян, обираються найбільш актуальні, «наболілі» питання. Мешканці громади мають можливість вплинути на вибір проєкту як безпосередньо звернувшись до керівництва (усні та письмові звернення, скарги, пропозиції тощо), так і через народного обранця – депутата, який вивчає проблеми своєї дільниці та виносить їх до розгляду на сесії селищної ради.

Вагомою гарантією вираження думки громадян є конституційно закріплений інститут звернень громадян до органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб (ст. 40 Конституції України). Ретельний облік і аналіз пропозицій, що надходять від різних громадян, дає уявлення, нехай не завжди повне і точне, про характер і спрямованість суспільної думки. Гарантією дієвості громадської думки, що виражена у пропозиціях і зауваженнях громадян, стає конституційне положення про обов’язок зазначених суб’єктів у встановлений законом строк розглянути звернення громадян і дати на них обґрунтовані відповіді.

Ключова якість влади, яка поверне довіру населення – це відкритість. Люди повинні розуміти, що чиновники працюють чесно та для громади.

При вирішенні звернення щодо задоволення законного інтересу залишається простір для розсуду посадової особи в процесі прийняття рішення, враховуються фактичні можливості, доцільність, сімейний і матеріальний стан громадянина, який звернувся та деякі інші чинники.

Основні форми громадської участі, які використовує сільська рада: інформування громадськості, «гарячий телефон», прийом громадян, громадські слухання, громадське представництво в радах для прийняття рішень тощо. Інформація про проєкти, ініціативи, можливості та рішення виставляється на сайт та вивішується для ознайомлення на інформаційних стендах, постійно оновлюється. Періодично, за необхідністю, організовуються громадські зібрання, збори, де обговорюються деталі проєктів, а кожен громадянин має можливість поставити запитання керівництву та отримати конструктивну відповідь.

Слід відзначити, що громадська участь допомагає виявленню проблем, потреб і цінностей, сприяє виробленню нових ідей, пошуку нових рішень щодо розв’язання окремих проблем, оцінці альтернатив управлінських рішень, забезпечує контроль за діями влади, тим самим запобігаючи проявам корупції.

Водночас громадська участь може мати й відповідні недоліки. Недосконало організована, вона може призвести до появи нових численних ідей, альтернатив, які, у свою чергу, зумовлюють розпорошення діяльності органів влади, їх перевантаження, отримання помилкової інформації в зв’язку з недостатньою експертною підготовкою учасників, збільшення тривалості процесу прийняття державного управлінського рішення, а відповідно підвищення його вартості. Крім того, в суспільстві діє ціла низка чинників, що утруднюють активну участь громадян у розв’язанні суспільних проблем, а саме: громадська апатія та скепсис, слабка мотивація у ставленні до суспільних проблем, брак знань та досвіду щодо здійснення громадської участі, певні суспільно-політичні стереотипи, відсутність демократичних традицій та навичок.

3.11. Вплив агресії Російської Федерації на життя громади

Збройна агресія Російської Федерації, що розпочалась у лютому 2014 року в Автономній республіці Крим вже спричинила опосередкований вплив на життя тоді ще Мішково-Погорілівської сільської та Каравелівської селищної рад. З початком окупації окремих районів Луганської та Донецької областей та початку антитерористичної окупації вплив агресії тільки посилився. Основними проявами було:

- зменшення надходжень до бюджету через економічну політику держави

- порушення торгівельних зв’язків між суб’єктами господарювання

- порушення культурних та освітніх зв’язків

- підвищення цін на енергоносії

З утворенням у 2019 році Мішково-Погорілівської громади можна було стверджувати про адаптацію до економічних та соціальних умов в Україні.

З початком повномасштабного вторгнення громада опинилась на шляху окупантських військ до Миколаєва. Як наслідок в період з 26.02.2022 до 19.03.2022 населені пункти громади були щоденно під обстрілами. Починаючи з 20.03.2022 обстрілів поменшало і вже з 22.11.2022 статус громади перейшов у категорію «можливі бойові дії».

Починаючи з 24.02.2022 на території громади було пошкоджено кілька десятків підприємств, заклади соціальної сфери та кілька сотень об’єктів житлової нерухомості. Забрудненими вибухонебезпечними предметами у 2022 році було більше 200 га сільськогосподарських угідь. Було порушено інфраструктуру та сферу комунальних послуг. Відбувся відтік населення у відносно безпечні райони, частково пройшла релокація бізнесу. Закрились усі заклади освіти громади.

Перед громадою поставали виклики забезпечення населення соціальними послугами, продуктами харчування, а вразливі категорії населення – засобами гігієни, медикаментами та іншими засобами. На другому місці було відновлення пошкоджених об’єктів. Окрім того, громада прийняла близько 5 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Починаючи з грудня 2022 року ситуація в громаді почала налагоджуватись, проте для виходу на економічні та соціальні показники січня 2022 року на перешкоді стають декілька факторів:

- безпекова ситуація

- пошкоджене житло та підприємства

- відсутність очної освіти

- безробіття населення

- низький рівень залучення інвестицій

Окрім прямого впливу бойових дій на громаду є опосередкований, який виражається у економічній площині. В першу черги через руйнування військами Російської Федерації інфраструктури, енергетичного сектору та залучення населення працездатного віку до оборони країни.

АНАЛІЗ СИЛЬНИХ ТА СЛАБКИХ СТОРІН ГРОМАДИ (SWOT-АНАЛІЗ)

4.1. Аналіз сильних сторін, можливостей розвитку, слабких сторін та загроз розвитку Мішково-Погорілівської громади (SWOT – аналіз)

На основі проведеного соціально-економічного аналізу розвитку Мішково-Погорілівської ТГ за 2021-2023 роки, а також враховуючи статистичні дані за попередні роки тих сільських рад, що увійшли до складу Мішково-Погорілівської громади, було визначено такі сильні й слабкі сторони (внутрішні чинники) та можливості і загрози (зовнішні чинники), які обумовлюють подальший соціальний та економічний розвиток громади.

SWOT-аналіз дає змогу виявити ті галузі та види діяльності, де територіальна громада має потенціал розвитку, а також сформулювати конкретні завдання та цілі, необхідні для реалізації цього потенціалу.

В результаті обговорень на засіданнях робочої групи з розробки Стратегії СЕР були визначені наступні сильні та слабкі сторони Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади, а також можливості та загрози, що можуть використовуватися для її розвитку.

*Сильні сторони* (Внутрішні фактори) Властивості та ресурси, що можуть бути використані для ефективного досягнення мети	*Слабкі сторони* (Внутрішні фактори) Внутрішні недоліки та обмеження, що ставлять під загрозу досягнення мети
Вигідне географічне положення (близькість до обласного центру, магістральних автомобільних М-14, Н-11, Н-14 та залізничних шляхів Херсон-Миколаїв-Київ/Львів, морських портів, розвинута мережа транспортних та пасажирських сполучень); Велика кількість сонячних днів робить привабливим розвиток альтернативної енергетики (СЕС) Наявність повнокомплектних загальних шкіл з колективами, що мають досвід активної громадської роботи; Наявність розгалуженої сітки медичних закладів; Потужний сільськогосподарський комплекс в рослинницькій галузі; Наявність біологічного та ландшафтного різноманіття (родюча земля, ліси, лісосмуги, річка Інгул), що дає змогу розвивати сільський та екотуризм; Добре організована система дошкільної, шкільної та позашкільної освіти; Наявність значного потенціалу створення робочих місць; Розвинена мережа закладів торгівлі та громадського харчування; Наявність історико-культурної спадщини. На території громади працюють великі підприємства із значною кількістю працівників та значною долею податків.	Недостатній рівень згуртованості громади, соціальна пасивність людей Низький рівень оплати праці, високий рівень тіньової економіки, недостатнє забезпечення людей працездатного віку робочими місцями призводить до відтоку населення за межі громади та зменшує надходження до місцевого бюджету; Значна віддаленість деяких населених пунктів від центру; Погане забезпечення водою в деяких населених пунктах громади (інженерно-технічні комунікації зношені); Низька екологічна культура населення призводить до виникнення стихійних звалищ, винищення зелених насаджень, забруднення річки тощо; Недостатній рівень благоустрою населених пунктів СТГ; Недостатній рівень надання побутових послуг; Недостатня кількість та мале різноманіття організованих зон відпочинку та активного дозвілля; Низька якість дорожнього покриття більшості комунальних доріг; Частина житлового фонду громади (багатоповерхівки) потребує капітального ремонту; Слабкий рівень розвитку історико-культурної спроможності; Зношеність інфраструктури комунальних закладів та установ
*Можливості* (Зовнішні фактори) Позитивні фактори, що створюються зовнішнім оточенням і можуть сприяти досягненню мети	*Загрози* (Зовнішні фактори) Негативні фактори, що створюються зовнішнім середовищем і можуть негативно вплинути на досягнення мети
Продовження реформи децентралізації в країні (самостійність розвитку громади) Продовження діяльності в Україні проєктів міжнародної технічної допомоги, що будуть підтримувати об’єднані громади; Зростання популярності сільського, екологічного (зеленого), культурного, туризму серед населення України та Європи, розвиток внутрішнього туризму; Зростання світового попиту на продовольство, в том числі органічне, стимулюватиме розвиток АПК; Покращення бізнес-клімату в Україні завдяки новим законам та реформам; Прискорення процесів євроінтеграції, впровадження безвізового режиму сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України; Зростання кількості високотехнологічних сільськогосподарських та переробних підприємств, які будуть використовувати інноваційний потенціал та робочу силу. Можливості співпраці із містом Миколаєвом у питаннях поводження із твердими побутовими відходами, надання ритуальних послуг та туризму. Можливості розташування та реєстрації на території громади виробництва, підприємств, складських приміщень, які можуть бути винесені за межи Миколаєва.	Продовження війни з Російською Федерацією Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань щодо забезпечення соціальних стандартів з одночасним обмеженням фінансування соціальної інфраструктури з боку держави. Зростання недовіри до державної влади. Зменшення видатків домогосподарств на купівлю товарів та послуг (низький рівень платоспроможності, зменшення доходів через низьку заробітну плату) Прискорення економічного розвитку громад-конкурентів. Нестабільність фінансової системи Україні Згортання децентралізаційних реформ. Зростання рівня тіньової економіки Економічний спад в країні та світі. Відсутність державних програм ресоціалізації ветеранів та постраждалих від російської військової агресії. Зміна клімату (потепління, посушливість, дефіцит опадів та ін.). Руйнація автомобільних шляхів через збільшення трафіку важковантажного транспорту до Миколаєва.

Сильні сторони

Географічне положення – громада розташована по обох берегах річки Інгул та межує з обласним центром – містом Миколаєвом. Через громаду проходять основні автомобільні артерії Миколаєва – траса М-14 (автошлях міжнародного значення Одеса – Мелітополь - Новоазовськ), траса Н-11 (автошлях національного значення Миколаїв – Кривий Ріг - Дніпро), траса Н-14 автошлях національного значення Миколаїв – Кропивницький).

Населення, ринок праці – населення громади перевищує 8 тисяч осіб. Через близькість до громади Миколаєва є можливість залучати до праці фахівців із міста. Значна кількість населення має високий освітній та професійний потенціал.

Просторова організація – в громаді є земельні ділянки доступні до інвестиції та розвитку. Громада є збалансованою: на значних сільгоспугіддях розвинутий аграрний сектор та велика кількість промислових підприємств.

Екологія – громада знаходиться в екологічно чистому регіоні, в долині річки Інгул. Є природні ландшафтні парки, є можливість облаштування нових парків.

Житлова сфера. Будівельний комплекс – переважає приватна садибна забудова. Відносно висока житлова забезпеченість.

Інженерна інфраструктура – до всіх населених пунктів прокладено дороги, населення забезпечено електроенергією, питною водою. Громада має доступ до залізниці: з/с Горохівка (напрямку Миколаїв – Долинська) та з/с Інгул (напрямку Миколаїв – Колосівка). На всій території громади стабільно працює мобільний інтернет. Вулиці населених пунктів освітлено.

Соціальна інфраструктура – громада забезпечена шкільним та дошкільними закладами, амбулаторіями, бібліотеками.

Економіка – на території громади працюють десятки підприємств, в тому числі такі великі як «Сандора», «Джон Дір» та інші. На території громади працює міцний аграрний сектор.

Слабкі сторони

Географічне положення – деякі села громади віддалено розташовані, не вистачає з’єднання через річку Інгул. Відсутнє регулярне внутрішнє сполучення між населеними пунктами.

Населення, ринок праці – значна частка населення громади працює в місті Миколаєві, що зменшує доходи в місцевий бюджет. Присутність поруч великого міста створює трудову конкуренцію, в тому числі по рівню заробітної плати.

Просторова організація – в громаді є земельні ділянки, що знаходяться за межами громади і не передані на її баланс. Відсутні генеральні плани деяких населених пунктів, інші просторово-планувальні документи. Їх розробка потребує значного витрачання коштів та не може бути одномоментно реалізовано в громаді через нестачу вільних коштів.

Екологія – з громадою безпосередньо межує Миколаївський міський цвинтар. Утворюються несанкціоновані сміттєзвалища. Узбіччя доріг, особливо великих, де проїжджає та чекає в’їзду до Миколаєва великовантажний транспорт, постійно засмічуються. Біля села Каравелове із самовільно створеного кар’єру добувається пісок.

Житлова сфера. Будівельний комплекс – деякі будинки перебувають у поганому стані, зокрема клуб та амбулаторія в Зайчевському, Каравелівська ЗОШ. Незадовільний стан покрівлі багатоквартирних будинків, інженерна інфраструктура – дороги в населених пунктах та внутрішні дороги в поганому стані, а до деяких населених пунктів ведуть ґрунтові дороги.

Економіка – велика кількість фермерів, а також підприємств, що працюють на території громади зареєстровані в Миколаєві або інших містах, що послабляє громаду частини податкових зборів.

Загрози

Демографічні процеси – старіння громади, відтік працездатного населення, особливо молоді в місто, за кордон.

Економіка – припинення діяльності великих підприємств, поглинання містом громади, припинення виплат інфраструктурної субвенції. Економічна криза, як наслідок війни, епідемії коронавірусу.

Комунікації та туризм – зростання транспортних потоків через громаду в порти Миколаєва. Руйнація автомобільних шляхів, засмічення громади.

Регіональні та міжнародні контакти – можливість розширення міста Миколаєва та поглинання Мішково-Погорілівської громади.

Місцеве самоврядування – звуження повноважень ОМС, неотримання інфраструктурної субвенції, безробіття та недоотримання коштів в бюджет у зв’язку з епідемією коронавірусу.

Можливості

Демографічні процеси – залучення громади до обговорень та прийняття рішень по розвитку, можливість залучити молодь до роботи в громаді через створення нових можливостей та робочих місць.

Економіка – для Мішково-Погорілівської громади відкриваються можливості бути рівноправним партнером з містом Миколаєвом та використати наближення до міста у наданні відповідних послуг. Саме взаємодія по наданню послуг з переробки та утилізації сміття, поховальних та ритуальних послуг, кремації та утилізації біоматеріалів. Винесення за межі міста Миколаєва підприємств, торговельний та складських площ.

Комунікації та туризм – вдосконалення та розширення транспортного сполучення навколо міста Миколаєва, через що громада отримає більше економічних та інфраструктурних можливостей. Розвиток приміського туризму та турів вихідного дня.

Регіональні та міжнародні контакти – співробітництво із містом Миколаєвом по широкому колу економічних, транспортних, соціальних та екологічних питань. Участь в різних державних, недержавних та іноземних проєктах та програмах. Створення відстійників для важкого транспорту, що прямує до міста Миколаєва.

Місцеве самоврядування – використання отриманих після об’єднання повноважень та збільшення дохідної частини, більш ефективне використання коштів місцевого бюджету, покращення якості надання послуг, отримання інфраструктурної субвенції. Зростання самодостатності громади.

4.2. Матриця впливів для SWOT-аналізу Мішково-Погорілівської ТГ

Побудова матриці впливів для SWOT-аналізу є методом визначення конкурентних переваг, викликів, захищеності та ризиків області, яка дозволяє виявити взаємозв’язки між внутрішніми чинниками – сильними та слабкими сторонами об’єкта аналізу та зовнішніми впливами – можливостями та загрозами, а також визначити можливі впливи чинників різних груп.

Далі подаються варіанти кореляцій між внутрішніми чинниками та зовнішніми впливами, які дозволяють у подальшому визначити стратегію дій для реалізації можливостей у використанні сильних сторін та зменшення ризиків впливу на слабкі сторони об’єкта аналізу. Такі варіанти називаються стратегіями, а саме:

Стратегія 1 – «Порівняльні (конкурентні) переваги». За допомогою матриці впливів між внутрішніми чинниками, зокрема сильними сторонами об’єкта, та зовнішніми впливами – можливостями, визначаються найбільш перспективні сторони, які краще за інших сприймають вплив зовнішніх факторів і дають більш сильний поштовх соціально-економічному розвитку області.

Стратегія 2 – «Виклики». У цьому випадку матриця впливів будується між слабкими сторонами об’єкта та зовнішніми позитивними можливостями, які дозволяють зменшити вразливість об’єкта.

Стратегія 3 – «Ризики». Матриця впливів між слабкими сторонами та загрозами дозволяє визначити найбільш слабкі місця (внутрішні чинники) об’єкта аналізу під час впливу негативних зовнішніх факторів – загроз, тобто найбільш імовірні ризики при подальшій реалізації планів розвитку громади.

Саме вказані впливи та взаємозв’язки дозволяють визначити конкурентні переваги, виклики, захищеність та ризики під час розробки Стратегії місцевого економічного розвитку, а також стають основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку Мішково-Погорілівської громади на довгострокову перспективу.

Аналіз взаємозв’язків у SWOT-матриці

Сильні сторони

Підтримують

Можливості

Вигідне географічне положення (близькість до обласного центру, магістральних автомобільних М-14, Н-11, Н-14 та залізничних шляхів Херсон-Миколаїв-Київ/Львів, морських портів, розвинута мережа транспортних та пасажирських сполучень).

Продовження реформи децентралізації в країні (самостійність розвитку громади).

Велика кількість сонячних днів робить привабливим розвиток альтернативної енергетики (СЕС).

Продовження діяльності в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, що будуть підтримувати об’єднані громади.

Наявність повнокомплектних загальних шкіл з колективами, що мають досвід активної громадської роботи.

Зростання популярності сільського, екологічного (зеленого), культурного, туризму серед населення України та Європи, розвиток внутрішнього туризму.

Наявність розгалуженої сітки медичних закладів.

Зростання світового попиту на продовольство, в том числі органічне, стимулюватиме розвиток АПК.

Потужний сільськогосподарський комплекс в рослинницькій галузі.

Покращення бізнес-клімату в Україні завдяки новим законам та реформам.

Наявність біологічного та ландшафтного різноманіття (родюча земля, ліси, лісосмуги, річка Інгул), що дає змогу розвивати сільський та екотуризм.

Прискорення процесів євроінтеграції, впровадження безвізового режиму сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.

Добре організована система дошкільної, шкільної та позашкільної освіти.

Зростання кількості високотехнологічних сільськогосподарських та переробних підприємств, які будуть використовувати інноваційний потенціал та робочу силу.

Наявність значного потенціалу створення робочих місць.

Можливості співпраці із містом Миколаєвом у питаннях поводження із твердими побутовими відходами, надання ритуальних послуг та туризму.

Розвинена мережа закладів торгівлі та громадського харчування.

Можливості розташування та реєстрації на території громади виробництва, підприємств, складських приміщень, які можуть бути винесені за межі Миколаєва.

Наявність історико-культурної спадщини.

На території громади працюють великі підприємства із значною кількістю працівників та значною долею податків.

Порівняльні переваги

Слабкі сторони

Зменшують

Можливості

Низький рівень згуртованості громади, соціальна пасивність людей

Продовження реформи децентралізації в країні (самостійність розвитку громади).

Низький рівень оплати праці, високий рівень тіньової економіки, недостатнє забезпечення людей працездатного віку робочими місцями призводить до відтоку населення за межі громади та зменшує надходження до місцевого бюджету;

Продовження діяльності в Україні проєктів міжнародної технічної допомоги, що будуть підтримувати об’єднані громади;

Значна віддаленість деяких населених пунктів від центру;

Зростання популярності сільського, екологічного (зеленого), культурного, туризму серед населення України та Європи, розвиток внутрішнього туризму;

Погане забезпечення водою в деяких населених пунктах громади (інженерно-технічні комунікації зношені);

Зростання світового попиту на продовольство, в том числі органічне, стимулюватиме розвиток АПК;

Низька екологічна культура населення призводить до виникнення стихійних звалищ, винищення зелених насаджень, забруднення річки тощо;

Покращення бізнес-клімату в Україні завдяки новим законам та реформам;

Недостатній рівень благоустрою населених пунктів СТГ;

Прискорення процесів євроінтеграції, впровадження безвізового режиму сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України;

Недостатній рівень надання побутових послуг;

Можливості співпраці із містом Миколаєвом у питаннях поводження із твердими побутовими відходами, надання ритуальних послуг та туризму.

Недостатня кількість та мале різноманіття організованих зон відпочинку та активного дозвілля;

Можливості співпраці із містом Миколаєвом у питаннях поводження із твердими побутовими відходами, надання ритуальних послуг та туризму.

Низька якість дорожнього покриття більшості комунальних доріг;

Можливості розташування та реєстрації на території громади виробництва, підприємств, складських приміщень, які можуть бути винесені за межи Миколаєва.

Частина житлового фонду громади (багатоповерхівки) потребує капітального ремонту;

Слабкий рівень розвитку історико-культурної спроможності;

Зношеність інфраструктури комунальних закладів та установ.

Виклики

Слабкі сторони

Зменшують

Можливості

Низький рівень згуртованості громади, соціальна пасивність людей

Продовження реформи децентралізації в країні (самостійність розвитку громади).

Низький рівень оплати праці, високий рівень тіньової економіки, недостатнє забезпечення людей працездатного віку робочими місцями призводить до відтоку населення за межі громади та зменшує надходження до місцевого бюджету;

Продовження діяльності в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, що будуть підтримувати об’єднані громади;

Значна віддаленість деяких населених пунктів від центру;

Зростання популярності сільського, екологічного (зеленого), культурного, туризму серед населення України та Європи, розвиток внутрішнього туризму;

Погане забезпечення водою в деяких населених пунктах громади (інженерно-технічні комунікації зношені);

Зростання світового попиту на продовольство, в том числі органічне, стимулюватиме розвиток АПК;

Низька екологічна культура населення призводить до виникнення стихійних звалищ, винищення зелених насаджень, забруднення річки тощо;

Покращення бізнес-клімату в Україні завдяки новим законам та реформам;

Недостатній рівень благоустрою населених пунктів СТГ;

Прискорення процесів євроінтеграції, впровадження безвізового режиму сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України;

Низький рівень надання побутових послуг;

Можливості співпраці із містом Миколаєвом у питаннях поводження із твердими побутовими відходами, надання ритуальних послуг та туризму.

Недостатня кількість та мале різноманіття організованих зон відпочинку та активного дозвілля;

Можливості співпраці із містом Миколаєвом у питаннях поводження із твердими побутовими відходами, надання ритуальних послуг та туризму.

Низька якість дорожнього покриття більшості комунальних доріг;

Можливості розташування та реєстрації на території громади виробництва, підприємств, складських приміщень, які можуть бути винесені за межи Миколаєва.

Частина житлового фонду громади (багатоповерхівки) потребує капітального ремонту;

Слабкий рівень розвитку історико-культурної спроможності;

Зношеність інфраструктури комунальних закладів та установ.

4.3. Сценарії розвитку Мішково-Погорілівської громади на 2024-2027 роки

Сценарне моделювання є важливою методологічною базою визначення напрямків розвитку. Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Зважаючи на те, що дуже мало даних для відстеження попередньої динаміки соціально-економічних процесів, повноцінне формулювання сценаріїв у 2023 році неможливе. Таким чином, наведені нижче елементи сценарного моделювання відображають, передусім вплив на громаду зовнішніх факторів.

У лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну. 24 лютого 2022 року Указом Президента України введено воєнний стан, який продовжено і дотепер. Військові дії спричинили руйнівний вплив на життя людей та масове порушення ланцюгів економічної діяльності, руйнування інфраструктури, що насамперед призводить до значних економічних втрат як в Україні, так і в регіоні Європи, Центральній Азії та решти світу.

Продовження воєнних дій на території України, постійні обстріли тилових територій не дають можливість остаточно оцінити наслідки російської агресії та суттєво ускладнюють розроблення реалістичних прогнозів розвитку Мішково-Погорілівської територіальної громади на середньо- та довгостроковий період.

Високий ступінь невизначеності є характерною ознакою поточного стану, як з погляду часового проміжку й інтенсивності військових дій, масштабу подальших руйнувань, так і припущень щодо міграції українців. Значна невизначеність щодо ключових припущень обумовлює наявність різних сценаріїв прогнозу зі значним ступенем відхилення. Високі ризики ускладнюють процес прогнозування та знижують точність прогнозів.

Подальший розвиток напряму залежить від того, як розвиватимуться події на фронті, чи поновляться бойові дії на звільнених територіях, тощо. Додатковий потужний вплив матимуть: ефективність та послідовність реформ, поглиблення діалогу влади з бізнесом та з суспільством, наскільки сервісно надаватимуться державні послуги тощо.

За зазначеної військової, політичної та економічної невизначеності будь-які прогнози наразі видаються недостатньо реалістичними на тривалих відтінках часу. Можливо лише окреслити потенційні сценарії. А зважувати їх за ймовірністю та ризиками реалізації доцільно в процесі виконання Стратегії в залежності від змін зовнішніх та внутрішніх умов.

Основні прогнозні показники є попередньо-орієнтовними та надалі можуть бути скориговані на основі уточнення статистичних даних, зміни поточної військової, соціально-економічної ситуації та сценарних умов функціонування економіки з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків та загроз розвитку.

В основі кожного сценарію покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу. Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний), оптимістичний та базовий (цільовий).

1. Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку

Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку Мішково-Погорілівської ТГ сформовано за комплексу припущень, що тривалий у часі (горизонти планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як цілісної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, воєнний та суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

Базові припущення інерційного сценарію - національний рівень:

Довготривала війна. Війна продовжується кілька років, лінія фронту періодично змінюється, відкриваються нові напрями, проте без суттєвої переваги жодної зі сторін, частина територій залишаються під російською окупацією.
Населення України драматично скорочуватиметься до 25 млн у 2035 році. Так само відсоток пенсіонерів буде вищим за 20%.
Зростають видатки державного бюджету на утримання ЗСУ та ВПК, видатки на інфраструктуру зменшуються.
Обсяг міжнародної фінансової та іншої допомоги стабілізується на рівні не більше 20 млрд. грн. або зменшується.
Рівень корупції в країні зменшується незначно.
Продовжується руйнування об’єктів інфраструктури внаслідок обстрілів ворога. Вичерпуються можливості щодо оперативного ремонту об’єктів інфраструктури.
В умовах довготривалої війни можливості місцевого самоврядування обмежуються.
Стагнація економіки, ВВП країни продовжує падіння, що не дає змоги подолати руйнівні наслідки війни.
Гривня підтримується виключно міжнародними кредитами та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку.
Інвестиційна привабливість України на «нульовому» рівні.
Номінальні доходи населення повільно зростають, а реальні – демонструють нульову або від’ємну динаміку (зменшуються). При цьому зростає розрив між високими і низькими доходами.

Базові припущення інерційного сценарію – місцевий рівень:

В структурі економіки громади посилюється вплив аграрного сектору та малого підприємництва, орієнтованого на м. Миколаїв, як ринок збуту;
Інвестиційний та підприємницький клімат у громаді погіршується або залишаються на тому ж рівні;
Рівень купівельної спроможності населення, особливо віддалених сільських населених пунктів, постійно знижується;
Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади не покращується або зменшується;
Обмежені кошти на відновлення об’єктів адміністративного та соціально-гуманітарного призначення та їх модернізацію;
Демографічна динаміка від’ємна;
Невідповідність потреб ринку праці наявним вакансіям в ТГ та відсутність можливості змінити кваліфікацію призводить до високого рівня безробіття;
Велика кількість внутрішньо переміщених осіб призводить до збільшення навантаження на місцевий бюджет, систему соціального захисту, ринок праці.

Результати інерційного сценарію:

Впродовж наступних років чисельність населення зменшується. Продовжується виїзд кваліфікованих спеціалістів та працездатного населення до відносно безпечних регіонів та еміграція до європейських країн економічно активного населення. Демографічна ситуація погіршується: рівень народжуваності має негативну динаміку, крива смертності зростає. Чисельність молоді зменшується випереджаючими темпами, що призводить до зниження загального числа молоді в громаді.
Території на периферії громади продовжують занепадати через відсутність робочих місць та зменшення реальних доходів населення.
Внаслідок зменшення доходів місцевого та обмежених можливостей державного бюджету покращення інфраструктури відкладається на довгі роки.
Через замороження військових дій відсутні можливості до залучення інвестицій та покращення економічних показників громади.

2. Оптимістичний сценарій розвитку

Оптимістичний сценарій розвитку побудовано на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Базові припущення оптимістичного сценарію – національний та регіональний рівень:

Війна завершується перемогою України та поверненням територій в 2024-2026 роках.
Українці активно починають повертаються в країну.
Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ та ВПК в середньостроковій перспективі стабілізуються або зменшуються, що дозволяє наростити фінансування інших галузей економіки.
Рішуче впроваджуються системні реформи для набуття Україною членства в Європейському Союзі: судова, податкова, антикорупційна та ін. Приймається політичне рішення щодо найскорішого членства України в ЄС.
Сформовані та активно працюють державні та міжнародні фонди повоєнного відновлення України та регіонів.
Інвестиційна привабливість країни покращується, реалізуються масштабні проекти з відновлення та розвитку громад та регіонів.
Державні джерела регіонального і місцевого розвитку мають стабільне наповнення, а розподіл коштів із них відбувається прозоро і кошти спрямовуються на реальні розвиткові проєкти, в т.ч. – в освітній сфері.
Розвиток ВПК та створення продуктів подвійного призначення забезпечать стабільний запит на освічених молодих людей і сприятимуть загальному росту рівня освіти.

Базові припущення оптимістичного сценарію – місцевий рівень:

Місцева влада активно заохочує мешканців до процесів відновлення та розвитку громади. Мешканці згуртовані, відчувають себе єдиною спільнотою. Посилюється патріотичне виховання.
У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат. Громада стає привабливою для інвесторів – на базі індустріальних парків і не тільки, створюються та розвиваються високотехнологічні промислові підприємства, підприємства у сфері сільського господарства та глибокої переробки с/г продукції.
Внаслідок покращення економічного стану громади відбувається зростання реальних доходів населення громади та суттєво скорочується міграція робочої сили за її межі, в т.ч. – в освітній сфері.
Покращення інженерно-транспортної системи громади та розвиток матеріально-технічного забезпечення об’єктів адміністративного та соціально-гуманітарного спрямування призводить до збільшення кількості мешканців громади.

Результат оптимістичного сценарію:

Громада формує привабливий для інвестора імідж та набуває статусу інвестиційно привабливої території. Зростає рівень впізнаваності в Україні та за її межами – до громади поступово заходять стратегічні інвестори, зокрема, у галузі з високою доданою вартістю.
Навколо стратегічних інвесторів активізується малий і середній бізнес, заповнюючи нішу транспортно-логістичних послуг.
Зростає рівень доходів мешканців громади, що сприяє підвищенню економічного стану громади та розвитку громади в цілому.
Проведено комплексне оновлення освітньої мережі на сучасній науково-технологічній основі, впроваджено сучасні та високоякісні процеси навчання.
Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР, інших джерел разом з чітким планом модернізації наявної дорожньої-транспортної інфраструктури та об’єктів соціально-гуманітарного спрямування, в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та безпеки проживання в громаді(в т.ч. навчального процесу).

3. Базовий сценарій розвитку – поступове відновлення та реновація

Базовий (цільовий) сценарій є результатом критичної оцінки та можливих обмежень формування системи припущень оптимістичного сценарію розвитку: громада докладає розвиткових зусиль, хоча суспільно-економічний стан країни в цілому залишається складним для активного розвитку.

Базові припущення реалістичного сценарію - національний рівень:

Повернення фронту в 2023 р. до лінії станом на 24.02.2022. Відносний мир, контроль на лінії розмежування до 24.02.2022. АРК та ОРДЛО залишаються непідконтрольними Україні з подальшим звільненням в наступні кілька років.
Економіка України адаптувалась до умов війни та повоєнного відновлення. Є розуміння, що відновлення економіки буде складним, поетапним і тривалим процесом.
До завершення воєнного стану дефіцит бюджету продовжать покривати, в тому числі, за рахунок прямої емісії. Рівень інфляції є значним але контрольованим з тенденцією до зменшення.
Партнери України зацікавлені в стабільній Україні та вирівнюванні рівня життя хоча б до показників сусідніх Румунії, Польщі або Прибалтики. З кінця 2024 року відбувається активна повоєнна відбудова за рахунок коштів міжнародної спільноти та конфіскованих російських активів в рамках виплат репарацій Україні.
Відбудова зруйнованих об'єктів даватиме темпи зростання ВВП на рівні 3-5 відсотки, що не дає змоги подолати руйнівні наслідки війни самотужки.
Видатки на оборону країни і підтримку ЗСУ та ВПК стабілізуються (зменшуються), а вивільнені кошти спрямовуються на розвиток, у тому числі галузі освіти.
В рамках виконання Україною зобов'язань щодо членства в ЄС поступово впроваджуються необхідні реформи на національному та місцевому рівнях.
Механізм державного інвестування у розвиток освітньої інфраструктури та розподілу коштів по областям і громадам залишається непрозорим, хоча суми підтримки зростають.
Доходи населення зростають повільно, зменшуючи відтік працездатного населення, проте недостатня кількість робочих місць та відсутність паритету у заробітній платі не забезпечує його повернення в країну, в т.ч. – в освіту.
Впроваджується державний план відновлення України від наслідків російської агресії.

Базові припущення реалістичного сценарію – місцевий рівень:

Громада формує власну ідентичність, мешканці громади (в т.ч. з числа ВПО) активно залучені до суспільного життя та повоєнного відновлення.
З кінця 2023 року починається активне повоєнне відновлення з поступовим переходом до соціального та економічного розвитку.
По мірі відновлення освітньої інфраструктури та створення умов для безпечного та комфортного навчання батьки і їхні діти, переважно віддають перевагу навчанні в громаді, а не в інших регіонах та країнах.
До громади зростає інтерес з боку інвесторів, країн-донорів та МФО.
Підприємницький та інвестиційний клімат громади в короткостроковій перспективі мають невисоку позитивну динаміку, що не дає можливість активно розвивати малий та середній бізнес і, відповідно, суттєво збільшувати дохідну частину бюджету.
Громада ефективно використовує державні трансферти на розвиток освітньої інфраструктури.
Громада активно залучає кошти з грантових та інвестиційних джерел в ключові сфери суспільного життя громади відповідно до принципів гендерного і партисипативного бюджетування.

Результат реалістичного сценарію:

Громада поступово формує свій новий імідж інвестиційно-привабливої території: агропромисловий та екологічний. Внаслідок ефективної політики місцевої та регіональної влади громада залучає стратегічних інвесторів у пріоритетні галузі економіки та сільського господарства.
Проводиться поступово оновлення освітньої мережі з урахуванням сучасних науково-технологічних принципів та технологій (онлайн навчання, комп’ютеризація, позашкілля).
В систему освіти громади продовжує вкладати свій ресурс соціально орієнтований бізнес, який може тепер залучати до роботи випускників шкіл.
Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР, інших джерел разом з чітким планом модернізації наявної дорожньої-транспортної інфраструктури та об’єктів соціально-гуманітарного спрямування, в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та безпеки проживання в громаді(в т.ч. навчального процесу).
Активність молоді громади підвищується, формуються нові громадські організації, в т.ч. що реалізують соціальні проекти у галузі прав людини та гендерної рівності, які додатково залучають позабюджетні кошти для розвитку громади та активізації громадянського суспільства.
ВПО інтегруються у життя громади і залишаються жити в громаді навіть після завершення бойових дій.

За підсумками засідання Робочої групи з розробки Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади до 2027 року прийнято рішення щодо визначення базового (цільового) сценарію основним сценарієм подальшого розвитку Мішково-Погорілівської ТГ.

4.4. Діагностика місцевих проблем, визначених партисипативно за участі представників громади

Діагностика місцевих проблем проходила з використанням двох інструментів – глибинного інтерв’ю та анкетування.

Проведено 5 глибинних інтерв’ю з представниками військово-цивільної адміністрації Мішково-Погорілівської громади та органів місцевого самоврядування, яка відбулася в рамках підготовки до розробки стратегії відновлення та соціально-економічного розвитку громади.

Період проведення : 1-13 грудня 2023 року.

Метод збору інформації : глибинне інтерв'ю за допомогою сценарію («гайду») з переліком обов’язкових блоків для обговорення. Інтерв’ю фіксується за допомогою обладнання для аудіо запису, після чого записи розшифровуються.

Ключові моменти та висновки:

Представникам органів влади було гарантовано анонімність, тому у звіті не використовуються їхні імена або інша інформація, за якою їх можна було б ідентифікувати. Під час інтерпретації результатів варто також зважати на те, що органи влади, які брали участь у дослідженні, більш дружньо налаштовані в цілому і погоджуються на комунікацію і співпрацю, тому описані висновки можуть виглядати оптимістичніше, ніж є насправді.

Результати глибинних інтерв’ю:

Система управління в громаді є якісною, якість управління знаходиться на рівні 4-5 балів за 5 бальною шкалою.
Проблеми управління: кадровий голод, технічне забезпечення, відсутність облаштованих приміщень.
Громада є повністю конкурентоспроможною серед сусідніх громад. Сильні сторони громади у порівнянні з іншими громадами - система управління, людський капітал, природні ресурси. Функціонує ЦНАП, потужний соцвідділ, архітектор і ПМСД.
Ресурси, які є в громаді, використовуються не в повній мірі для її розвитку. Пропонується розвиток туризму.
Економічна спроможність громади є середньою, використовуються не всі важелі розвитку. Для її підвищення не вистачає згуртованості та співробітництва, є пропозиції міжмуніципального співробітництва.
Дуже низька економічна активність мешканців громади. Для її підвищення не вистачає згуртованості багатьох підприємців, оскільки працюють в місті Миколаєві.
Стан інфраструктури громади – дороги, водопостачання/водовідведення, освітні та культурні заклади, інфраструктура надання адміністративних послуг, безпека тощо є задовільні, руйнувань не відбулося, проте не вистачає укриттів.
Найбільші проблеми з інфраструктурою – дороги, водопостачання й водовідведення.
Основна місія громади – громада для комфортного проживання і розвитку.
Найбільш затребуваними професіями в громаді є медики, вчителі, агрономи й інші робітничі професії – водії, трактористи, техніки, перукарі тощо. В місті Миколаєві, яке знаходиться в 15 хв. доїзду, є можливість опанувати відповідні навички в закладах освіти, але в сільську місцевість вони не їдуть працювати через низьку заробітну плату або брак досвіду. Таким чином, у громади є необхідність у перепрофілювання населення і набуття нових компетенцій.
Громада прихильна до осіб з інвалідністю та ВПО по максимальній шкалі. Проте рівень інтеграції осіб зі статусом ВПО у життя громади невисокий.
В громаді є обладнані пункти незламності та 1 укриття, але це дуже мало, необхідно ремонт та будівництво нових.
Основні причини, чому люди, які виїхали в інші регіони або за межі України, не повертаються – це близькість до фронту, відсутність робочих місць, онлайн-навчання.
Головна мета відновлення – це повна відбудова і трансформація економіки, раціональний і взаємоузгоджений просторовий розвиток.

Також було проведено анкетування 57 мешканців громади, яке дало такі результати:

Фото без опису

Як бачимо, розподіл респондентів більш-менш пропорційний за виключенням страти «До 25 років», яка має суттєво меншу вагу.

Фото без опису

Щодо роду занять опитуваних, то тут переважають службовці та пенсіонери. Це відповідає загальній тенденції в громадах України, де активну участь в громадському житті мають саме ці групи населення.

Фото без опису

Щодо статі опитуваних – тут теж переважають жінки, проте це спричинено саме воєнними діями і зменшенням частки чоловіків у загальному числі опитуваних. Це також може свідчити про певний оптимізм в майбутніх оцінках стану громади, адже жінки, незважаючи на свою консервативність, схильні до більшого оптимізму.

Фото без опису

Як бачимо, переважна більшість оцінок носить позитивний характер, а оцінка «Тут комфортно жити мені» взагалі має 84%. Також є доволі суттєвий позитивний прогноз, адже 65-67% респондентів бачать перспективи для своїх дітей чи знайомих.

Фото без опису

При оцінці окремих показників стану громади респонденти найбільшу кількість позитивних оцінок дали якості комунальних послуг. В той же час найбільша величина оцінки «добре» спостерігається у рівні надання освітніх послуг, роботі дошкільних закладів та медичних установ.

Фото без опису

Що ж заважає розвитку громади? З великим відривом від інших показників лідерство мають три: відсутність зовнішніх інвестицій, недостатня громадська ініціативність та громадська активність і безробіття. Таким чином, ми вже маємо певні напрямки розвитку, на які слід звернути увагу.

Фото без опису

Серед інших пріоритетів розвитку громади найбільшу вагу (терміновість та важливість вирішення) мають ліквідація безробіття, благоустрій, ремонт доріг та вулиць, а також розвиток сфери дозвілля (відпочинку та спорту). В той же час ми бачимо, що мешканці міноритарних населених пунктів мають дещо інші пріоритети – тут на третьому місці стоїть розвиток малого та середнього бізнесу. Слід звернути на це увагу, адже стимулювання процесів розвитку бізнесу стимулює зменшення безробіття.

Серед головних ресурсів Мішково-Погорілівської громади перше місце з великим відривом (35% проти 16% у 2-3 місць) займає вигідне географічне положення. Проте цей ресурс має доволі багато протиріч, тому його треба сприймати виважено. 2-3 місця поділили між собою активність / підприємливість мешканців та прогресивна і дієва місцева влада (по 16%).

Фото без опису

Як ми вже згадували раніше, велика частка жінок-респондентів вказувала на їх певний позитивний настрій, який ми бачимо на наступній діаграмі. Так, вірять у реалізацію завдань 77% респондентів, що також дає надію на реальність досягнення цих цілей шляхом залучення до їх реалізації громадських активістів.

Фото без опису

Отже, проведене опитування показало нам, що в Мішково-Погорілівській громаді живуть активні та підприємливі люди, на яких може спиратися дієва місцева влада для реалізації задуманого. Тому наступних кроком було визначення місії та бачення розвитку громади.

5. МІСІЯ ТА БАЧЕННЯ ГРОМАДИ

На підставі опитування жителів громади, аналізу наявного економічного та соціального потенціалу Мішково-Погорілівської сільської ради, обговорень на засіданнях робочої групи зі стратегічного планування було визначено місію, стратегічне бачення та стратегічні напрями розвитку сільської громади:

МІСІЯ ГРОМАДИ

Мішково-Погорілівська громада – це мальовничий край вздовж річки Інгул, де степи поєднуються з пролісками та річковою долиною. Край Північного Причорномор’я з родючими чорноземами, мальовничими куточками, чарівною природою з рідкісними видами рослин та тварин, з багатовіковою історією. Громада розташована поруч із містом Миколаєвом, що дає змогу знаходити баланс між активністю міста і стабільністю села, між збереженням чистоти довкілля, традиціями, та соціально-економічним розвитком для формування ідентичного середовища активних, впевнених в майбутньому людей, які відчувають себе сильною, згуртованою, самодостатньою громадою з компетентним ефективним самоврядуванням.

В громаді мешкають працьовиті та патріотичні люди, які прагнуть збереження свого рідного дому та розвитку своєї громади в соціально-економічному плані.

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

Соціально-орієнтована громада, яка створює сприятливі умови для життя і розвитку особистості та середовище соціального добробуту для своїх мешканців.
Економічно-розвинута громада, що має потенціал до залучення інвестицій і зростання енергетичного, сільськогосподарського, промислового виробництва, малого та середнього підприємництва і сфери послуг.
Громада з розвиненою освітньою, медичною та побутовою сферою.
Комфортна громада, що досягла високої якості життя, оздоровлення та відпочинку своїх мешканців, які мають сильне почуття гордості та впевненості у своєму майбутньому та майбутньому своїх дітей і онуків.
Мішково-Погорілівська громада є центром зеленого та подієвого туризму, центром проведення заходів культурно-розважального спрямування для всієї Миколаївської області.

6. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2024-2027 РОКИ

Формулювання найважливіших питань та цілей розвитку громади є довгостроковим завданням. В межах реалізації цілей може проходити певна переоцінка, можуть з’являтись нові ідеї та підходи, але бачення не повинно зазнавати суттєвих змін. Всі ці формулювання являють собою єдиний цільовий блок при пріоритетності бачення цілей та проблем. Розв'язання соціально-економічних проблем та обґрунтування способів реалізації певних стратегічних і тактичних цілей здійснюється за допомогою Плану реалізації Стратегії місцевого соціально-економічного розвитку громади.

Такі цілі узагальнюють всі першочергові потреби розвитку громади та є орієнтирами розвитку не тільки на короткостроковий період, а й на довгострокову перспективу.

Досягнення намічених цілей дозволить створити умови для економічного та соціального розвитку громади в цілому та всіх її складових. Нестабільність економічної системи є актуальною проблемою для всієї України. Але для сільських територій дане питання стоїть особливо гостро. Сільські мешканці мають менший вибір з працевлаштування, менший рівень доходів, значно нижчий рівень доступності фінансово-кредитних ресурсів та ряд інших недоліків.

Якість життя на селі за останні десятиліття значно знизилася в порівняння з якістю життя міського населення. Сюди можна віднести і занепад медичної галузі (через відсутність кваліфікованих кадрів, що не бажають працювати в селі), недоступність цілого ряду соціальних послуг (кінотеатри, заклади сімейного дозвілля, мережі супермаркетів з нижчим рівнем цін, низький рівень доступності до мережі Інтернет тощо).

Сільські території є прихованим потенціалом розвитку як громади так і України. Це можна спостерігати на прикладі цілого ряду країн, що обрали шлях децентралізації. Для нашої країни це є рішучим кроком на шляху до розвинутого європейського суспільства. Збереження та розвиток сільських територій може стати необхідним поштовхом. Тому необхідно створити умови для комплексного розвитку територій в інтересах громади та забезпечити населення якісними житлово-комунальними послугами. Відповідно до визначених стратегічних цілей розвитку громади варто відокремити конкретні пріоритети та завдання, що можуть бути виконані в середньостроковому періоді.

Для ефективного розвитку громади визначені головні стратегічні цілі, яким необхідно слідувати для досягнення розвитку. Їх підкріплюють та розвивають операційні цілі розвитку.

До стратегічних та операційних цілей розвитку Мішково-Погорілівської ТГ відносяться:

Стратегічна ціль 1. Економічний розвиток громади як збалансованої системи із секторами промислового-виробничого, аграрно-промислового та туристичного напрямів. Підвищення конкурентоспроможності громади

Операційні цілі:

1. Покращення інвестиційної привабливості громади та створення умов для залучення інвестицій.
2. Сприяння створенню та розвитку підприємств, індивідуальної зайнятості мешканців громади.
3. Сприяння розвитку промисловості.
4. Сприяння розвитку виробництва екологічних продуктів
5. Розвиток туризму.

Стратегічна ціль 2. Створення комфортних умов життя на території громади, розвиток транспортної, інженерної, соціальної інфраструктури та інфраструктури адміністративних послуг

Операційні цілі:

2.1.Збереження навколишнього природного середовища.

2.2.Ресурсоефективне та економічно вигідне поводження з відходами.

2.3.Поліпшення управління енергетичними ресурсами та розвиток альтернативної енергетики.

2.4. Поліпшення екологічного стану малих річок та інших водойм території громади.

2.5. Створення системи екологічного моніторингу та інформування.

2.6. Розвиток інженерної інфраструктури для надання якісних житлово-комунальних послуг.

2.7. Формування доступної та якісної системи освіти.

2.8. Розширення можливостей для забезпечення культурних, духовних потреб та здорового способу життя.

2.9. Забезпечення належного рівня охорони здоров’я мешканців громади.

2.10. Забезпечення безпеки проживання на території громади.

2.11. Благоустрій території.

2.12. Відновлення Мішково-Погорілівського ліцею

2.13. Розширення фонду захисних споруд

Стратегічна ціль 3. Створення та розвиток ефективної системи управління об’єднаної громади на основі цифрової трансформації

Операційні цілі:

3.1. Підвищення ефективності управління публічними фінансами, їх розподілу та використання.

3.2. Підвищення рівня громадської свідомості та залученості у житті громади.

3.3. Стимулювання розвитку громадянського суспільства.

3.4. Створення дієвих механізмів постійної комунікації між населенням та владою громади.

3.5. Забезпечення впровадження та системи електронного документообігу в виконавчих органах ради.

3.6. Забезпечення цифровізації системи надання послуг у сфері соціального захисту та адміністративних послуг.

3.7. Забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного Інтернету та Wi-Fi у всіх населених пунктах громади.

3.8. Запровадження у приміщеннях виконавчих органів місцевого самоврядування, соціальних закладів та комунальних установ відкритих Wi-Fi зон для відвідувачів та працівників.

Дані цілі узагальнюють всі першочергові потреби розвитку громади та є орієнтирами розвитку не тільки на короткостроковий період, а й на довгострокову перспективу.

Відповідно до визначених стратегічних цілей розвитку громади варто виокремити конкретні пріоритети та завдання, що можуть бути виконані в середньостроковому періоді.

Технічні завдання на проєкти по реалізації Стратегії розвитку Мішково-Погорілівської СТГ до 2027 р. надані в Плані заходів та проєктів з реалізації Стратегії (додат ок ).

В основу Плану заходів та проєктів з реалізації Стратегії (далі – План заходів) лягли проєктні ідеї на основі пропозицій, що надійшли від представників підприємств, установ та організацій Мішково-Погорілівської громади. Перелік проєктних ідей, розрахований на весь час реалізації Стратегії місцевого соціально-економічного розвитку Мішково-Погорілівської громади (на період 2024-2027 рр.). Фінансування проєктів передбачено на три роки і подано в додатку 3. Інші проєктні ідеї будуть фінансуватися в наступних роках, що повністю відповідає запровадженому в органах місцевого самоврядування програмно-цільовому підходу і середньостроковому плануванню на три роки.

6.1. Часові рамки і засоби реалізації

План заходів з реалізації стратегії складається з технічних завдань на проєкти місцевого розвитку, які будуть впроваджуватися упродовж 2024-2027 років, враховуючи основні напрямки державного та регіонального розвитку.

Впровадження проєктів можливе через:

фінансування за рахунок місцевого бюджету;
фінансування за рахунок державної субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад;
залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку;
залучення фінансування від проєктів та програм міжнародної технічної допомоги суб‘єктами місцевого розвитку різних організаційно-правових форм;
залучення співфінансування від мешканців громади;
залучення інших коштів у способи, що не суперечать діючому законодавству.

6.2. Припущення та ризики

Загальні припущення, що мають значення для реалізації Стратегії, полягають в успішності задекларованих Урядом України реформ на період 2021-2027 рр., а також ефективності реагування на зовнішні виклики, пов‘язані з військовою агресією Російської Федерації. Наступними важливими припущеннями успішності її реалізації є доступність коштів передбаченого конкретними проєктами фінансування для їх впровадження.

Реалізація у Мішково-Погорілівській громаді міжнародних проєктів з підтримки практики сталого місцевого розвитку також сприятиме досягненню позитивних результатів.

Наявність знань з питань проєктного менеджменту у відповідних фахівців підрозділів установ та підприємств Мішково-Погорілівській ТГ є важливими загальними припущеннями для успішної реалізації Стратегії. Такі можливості до сьогоднішнього дня є ускладненими, оскільки органи місцевого самоврядування населених пунктів, що увійшли до складу громади, раніше не працювали у режимі довгострокового планування та виконання запланованих цілей. Тому варто провести значну інформаційну роботу серед місцевих політичних та бізнесових еліт для належної підтримки стратегічних ініціатив та впровадження проєктів.

Деякі проєкти з плану реалізації можуть бути більш ефективними при застосуванні конкурсних механізмів – доступ до суспільних благ повинен бути забезпечений за прозорими правилами, передусім для тих сіл, які демонструватимуть більш активну участь мешканців (наприклад, вносять своє співфінансування, безоплатну працю на користь громади, забезпечення утримання об’єктів інфраструктури тощо).

Підвищення спроможності місцевого населення та установ і їх готовність взяти участь та надати підтримку у реалізації Стратегії є наступним важливим припущенням, що допомагає максимально використати сільськогосподарський, туристичний і підприємницький потенціал сільських територій громади. Участь фермерів, сільськогосподарських підприємств та інших суб’єктів розвитку села є особливо важливою для успіху ініціатив зі створення сільськогосподарських кооперативів.

Основні ризики, пов’язані зі здійсненням програми включають:

Зниження інвестиційного рейтингу країни і регіону;
Зменшення обсягів, або скасування субвенції на розвиток інфраструктури об‘єднаних територіальних громад;
Нехтування розвитком сільських територій – низький рівень інвестицій, старіння населення, демографічний спад, міграція;
Нераціональне використання природних ресурсів, передусім – у аграрному секторі;
Неможливість встановлення необхідних партнерських відносин та отримання критичної маси зацікавлених сторін в населених пунктах, готових підтримати реалізацію конкретних проєктів та стратегії в цілому;
Відсутність знань та управлінської спроможності у представників органів влади, бізнес-структур та громадських організацій щодо реалізації проєктів і та залучення необхідних ресурсів (коштів).

6.3. Рекомендації.

Успіх реалізації та сталості результатів кожного проєкту базується на розумному врахуванні інтересів громади і приватних інтересів. Тому, де це можливо, необхідне поєднання фінансування з селищного бюджету і приватних коштів на додаток до підтримки з держбюджету та програм МТД.

Досвід інших регіонів і країн може прискорити реалізацію проєктів і сприяти отриманню максимальної віддачі.

Відповідно до передбачених Стратегією цілей, окремі завдання та ідеї проєктів можуть бути додані, або змінені в наступні роки під час процедур моніторингу та актуалізації стратегії.

7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ ПЛАНУ СЕР

Реалізація завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурами виконкому сільської ради за участі багатьох партнерів, що ставить перед керівництвом громади питання раціонального управління цим доволі складним процесом.

Управління процесом реалізації Стратегії відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської громади проводиться за принципами єдності управління, персональної відповідальності, прозорості та поточної координації дій.

З метою координації дій на технічному рівні реалізації розпорядженням сільського голови може створюватися Група з управління розвитком (далі – ГУР). До складу ГУР входять відповідальні за виконання завдань стратегічного плану. Очолює ГУР перший заступник сільського голови. Повний склад ГУВС та персональна відповідальність за реалізацію завдань стратегічного плану визначається розпорядженням селищного голови. ГУР збирається не рідше одного разу на квартал.

Система управління має два рівні: політичний та технічний.

Політичний рівень забезпечує особисто сільський голова, виконком та рада. На цьому рівні заслуховуються та затверджуються звіти ГУР, пропозиції щодо внесення змін (оновлення) Стратегії. Сільська рада приймає рішення щодо внесення змін до Плану заходів та проєктів з реалізації Стратегії на підставі внесення пропозицій сільським головою за результатами роботи цієї групи.

Технічний рівень управління і моніторингу виконує власне ГУР, яка:

забезпечує виконання завдань Стратегії;
організовує взаємодію підрозділів виконавчих органів сільської ради, органів державної влади, підприємств та установ громади в процесі реалізації Стратегії, інших загально-селищних програм та проєктів;
здійснює моніторинг соціально-економічного стану громади за визначеними показниками;
аналізує співвідношення основних соціально-економічних показників громади та зовнішнього середовища (області, країни, світу тощо);
вивчає основні політичні, економічні, фінансові, соціальні, наукові, технологічні і т.д. тенденції, визначає їх впливи на громаду;
формує пропозиції стратегічних сценаріїв в нових політичних, соціально-економічних умовах зовнішнього середовища;
аналізує соціально-економічні тенденції найближчих конкурентів у порівнянні з показниками громади, аналізує загрози, які надходять від конкурентів;
формує пропозиції змін до цілей і завдань, які необхідно вносити до стратегії як відповідь на виявлені нові загрози і можливості;
здійснює підготовку щорічних звітів про стан реалізації Стратегії, надає їх сільському голові та презентує їх на останньому в році черговому пленарному засіданні сільської ради. Повний текст звіту підлягає обов’язковому розміщенню в мережі Інтернет.

Звіт містить результативність виконання завдань та заходів Стратегії, стан впровадження проєктів розвитку громади, заплановані та фактичні обсяги та джерела фінансування, досягнення індикаторів (показників) результативності реалізації Стратегії, фактичний результат у порівнянні з його прогнозованим значенням у звітному періоді, аналіз динаміки показників соціально-економічного розвитку, здійснений з урахуванням орієнтовного переліку показників впливу згідно з додатком 3, а також висновки та пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, виконавців, строків виконання Стратегії та її окремих заходів.

Процедура моніторингу: Головний сенс моніторингу полягає у виконанні двох взаємопов’язаних функцій – спостереження (відслідковування) та попередження. Відслідковування проводиться з метою виявлення відповідності наявного стану речей бажаному результату, а спостереження – з метою попередження небажаних наслідків.

Моніторинг Стратегії Мішково-Погорілівської громади включає три рівні:

1) Моніторинг зовнішнього середовища розвитку громади. Базується на аналізі основних показників, що характеризують ситуацію в державі в цілому та Миколаївській області, які є стратегічно важливими для сільської громади. Підсумки підводяться один раз на рік та доводяться як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.

2) Моніторинг процесу реалізації відповідно до наступних показників:

Обсяги фактичних доходів місцевого бюджету на душу населення;

Обсяги фактичних видатків місцевого бюджету на душу населення
Середня місячна заробітна плата;
Чисельність населення, зайнятого у всіх сферах економіки;
Кількість зареєстрованих безробітних;
Частка довжини автошляхів з пошкодженим покриттям до загальної довжини автошляхів;
Середній бал за результатами ЗНО в школах громади;
Звіт про виконання цієї частини моніторингу готується щорічно, як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту тощо.

3) Моніторинг виконання проєктів місцевого розвитку, що складають План заходів з реалізації Стратегії. Оцінюється стан виконання кожного проєкту та ступінь досягнення результатів, передбачених технічним завданням на проєкт.

На підставі результатів моніторингу, один раз на рік – не пізніше 1 листопада, на чергове засідання ГУР виносять на розгляд проміжний аналіз фінансових потреб, зведений по всіх стратегічних цілях. Затверджений ГУР аналіз фінансових потреб надається до депутатської комісії з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, промисловості та підприємництва для урахування під час розробки проєкту бюджету на наступний рік.

В разі необхідності внесення змін до Стратегії виконавчим комітетом готується відповідне рішення на розгляд Мішково-Погорілівської сільської ради.

Технічні завдання та проекти з реалізації Стратегії

Стратегічна ціль1. Економічний розвиток громади як збалансованої системи із секторами промислового-виробничого, аграрно-промислового та туристичного напрямів. Підвищення конкурентоспроможності громади
Операційні цілі	*Технічні завдання на проекти*
Покращення інвестиційної привабливості громади та створення умов для залучення інвестицій.	1.1.1. Провести інвентаризацію земельних ресурсів та майна
	1.1.2. Створення реєстру землекористувачів
	1.1.3. Створення нових функціональних зон – індустріальних парків, рекреаційно-туристичних кластерів, молодіжних просторів
	1.1.4. Розробка інвестиційних проектів
	1.1.5. Будівництво відстійників для важкого транспорту
	1.1.6. Підготовка, організація та проведення земельних торгів у формі аукціону
	1.1.7. Оновлення Інвестиційного паспорту Мішково-Погорілівської громади
	1.1.8. Розбудова мережі споруд та технічних рішень для транспортування та зберігання сільськогосподарської продукції
	1.1.9. Налагодження міжмуніципальної співпраці в Україні та за кордоном
1.2. Сприяння створенню та розвитку підприємств, індивідуальної зайнятості мешканців громади.	1.2.1. Підвищення економічної спроможності малого підприємництва
	1.2.2. Проведення циклу тренінгів для власників СГ
	1.2.3. Запровадження конкурсу бізнес-планів для підприємців-початківців (стартапи)
	1.2.4. Популяризація кооперативного руху, сприяння та підтримка процесу розвитку сільськогосподарської кооперації
	1.2.5. Розширення переліку послуг, що надаються ЦНАП
	1.2.6. Підвищення інформованості та активності малого та середнього підприємництва щодо регуляторної діяльності органів місцевого самоврядування
	1.2.7. Проведення кампаній спрямованих на легалізацію праці, виведення заробітної плати та бізнесу «з тіні»
Сприяння розвитку промисловості	Проект по встановленою установки з утилізації ТПВ
	Діяльність комунального підприємства по сортуванню та утилізації ТПВ (екологічний проект)
	Сприяння розвитку сімейних тваринних ферм
	Запровадження нових технологій та обладнання для переробки сільськогосподарської сировини
Сприяння розвитку виробництва екологічних продуктів	Сприяння розвитку виробництва екологічних продуктів рослинництва
	Сприяння розвитку виробництва екологічних продуктів тваринництва
	Розвиток нових виробництв з низьким техногенним впливом на довкілля, впровадження проекологічних технологій у бізнесі, розвиток «зеленого» малого та середнього підприємництва
Розвиток туризму	Створення інфраструктури туризму
	Створення єдиного туристичного комплексу через об’єднання під управлінням сільською радою всіх територій за межами населених пунктів
	Сприяння розвитку креативних індустрій, використанню туристичного потенціалу та етнонаціонального різноманіття громади, розвитку нових видів туризму та створення нових туристичних локацій.
	Створення умов для розвитку баз «зеленого туризму», мисливського туризму, рибальського туризму, туризму з оздоровлення.
	Маркування території Мішково-Погорілівської громади інформаційними табличками та вказівниками
Стратегічна ціль 2. Створення комфортних умов життя на території громади, розвиток транспортної, інженерної, соціальної інфраструктури та інфраструктури адміністративних послуг
Завдання	*Технічні завдання на проекти*
2.1. Збереження навколишнього природного середовища.	2.1.1. Інвентаризація зелених насаджень громади
	2.1.2. Оцінка та розвиток рекреаційного потенціалу Мішково-Погорілівської громади (парки, береги природних і штучних водойм і водотоків, а також території, зайняті рослинністю)
	2.1.3. Проведення організаційно-просвітницької кампанії по екологічній культурі.
	2.1.4. Реалізація громадських ініціатив з очищення територій
	2.1.5. Сприяння виявленню і оприлюдненню фактів порушень екологічного законодавства та співпраця з контролюючими органами у сфері охорони довкілля
	2.1.6. Створення пунктів екологічної інформації та консультацій щодо забезпечення права громадянина на безпечне довкілля (еко-школа)
2.2.Ресурсоефективне та економічно вигідне поводження з відходами	2.2.1. Розробка Плану управління відходами
	2.2.2. Упорядкування вивезення побутових відходів
	2.2.3. Розбудова інфраструктури роздільного збору сміття (Придбання контейнерів та встановлення їх на відведених майданчиках)
	2.2.4. Проведення інформаційної та контрольно-претензійної роботи з мешканцями та суб’єктами підприємницької діяльності для попередження виникнення стихійних звалищ.
	2.2.5. Організація роздільного збирання відходів, вилучення небезпечних та ресурсоцінних компонентів
2.3. Поліпшення управління енергетичними ресурсами та розвиток альтернативної енергетики	2.3.1. Впровадження систем енергоменеджменту на підпорядкованих об’єктах
	2.3.2. Теплосанація комунальних установ (Проведення проекту по теплоізоляції та підвищенню теплової ефективності комунальних установ)
	2.3.3. Поліпшення управління енергетичними ресурсами та розвиток альтернативної енергетики
	2.3.4. Будівництво сонячних електростанцій та станцій малої генерації
	2.3.5. Встановлення твердопаливних котлів в закладах дошкільної освіти
	2.3.6. Впровадження системи енергоменеджменту у комунальних закладах громади
	2.3.7. Впровадження системи моніторингу виконання суб’єктами господарювання заходів передбачених висновками екологічних експертиз як державних так і громадських.
	2.3.8. Підвищення рівня інформування населення щодо переваг ефективного використання енергоресурсів, альтернативних джерел енергії та запровадження енергозберігаючих заходів у житлових будинках
	2.3.9. Посилення контролю виконання заходів з мінімізації негативного впливу на довкілля при виконання інвестиційних проектів особами приватного права
	2.3.10. Сприяння облаштуванню житлових будинків сонячними колекторами для підігріву води.
	2.3.11. Впровадження інноваційних технологій утилізації тепла стічних вод
	2.3.12. Розробка плану сталого енергетичного розвитку до 2027 року
2.4. Поліпшення екологічного стану малих річок та інших водойм території громади	2.4.1. Ідентифікація та створення реєстру усіх джерел забруднення поверхневих водойм
	2.4.2. Встановлення/облаштування меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг уздовж русел рік
	2.4.3. Впровадження громадського моніторингу стану водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водойм
2.5. Створення системи екологічного моніторингу та інформування	2.5.1. Організація та розбудова відкритої системи моніторингу стану довкілля, зокрема, атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів
	2.5.2. Впровадження системи інформування про ризики для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря, впровадження її у загальний доступ
	2.5.3. Участь у реалізації проєктів цільових (зелених) інвестицій
2.6. Розвиток інженерної інфраструктури для надання якісних житлово-комунальних послуг.	2.6.1. Реконструкція, капітальний ремонт для забезпечення надійності системи водопостачання в населених пунктах
	2.6.2. Будівництво системи водовідведення в громаді
	2.6.3. Реконструкція вуличного освітлення
	2.6.4. Реконструкція та капітальний ремонт доріг в межах всіх населених пунктів
	2.6.5. Придбання спеціалізованої техніки для комунальних підприємств
	2.6.6. Капітальний ремонт багатоповерхових будинків
	2.6.7. Запровадження внутрішнього пасажирського перевезення
	2.6.8. Створення комунального підприємства з надання послуг внутрішнього пасажирського перевезення з облаштуванням зупинок
2.7. Формування доступної та якісної системи освіти.	2.7.1. Забезпечення якості та комфортних умов ведення навчально-виховного процесу.
	2.7.2. Проведення ремонту у закладах освіти
	2.7.3. Капітальний ремонт закладів дошкільної освіти
	2.7.4. Модернізація закладів освіти та дошкільних установ, в т.ч. інноваційне обладнання
	2.7.5. Придбання комп’ютерів, меблів, мультимедійних дощок, дидактичних та демонстраційних засобів, навчального приладдя, придбання екологічно чистих засобів гігієни та прибирання.
2.8. Розширення можливостей для забезпечення культурних, духовних потреб та здорового способу життя	2.8.1. Покращення роботи закладів культури, спорту та бібліотек для організації змістовного дозвілля (Придбання мультимедійних комплексів, комп’ютерів, меблів, спортивного знаряддя.)
	2.8.2. Запровадження принципів здорового способу життя серед різних соціальних груп громади (Придбання спортивного знаряддя для груп здоров’я, спортивного дозвілля)
	2.8.3. Сприяння діяльності центрів дозвілля та освіти для людей похилого віку
	2.8.4. Впровадження освіти для сталого розвитку, зокрема програм екологічної, гендерної освіти
	2.8.5. Утворення та сприяння експертно-ресурсних центрів молодіжної роботи (молодіжних центрів)
	2.8.6. Створення безбар’єрного простору в населених пунктах в закладах і установах комунальної власності
2.9. Забезпечення належного рівня охорони здоров’я мешканців громади.	2.9.1. Забезпечення доступної та якісної первинної та невідкладної медичної допомоги мешканцям територіальної громади
	2.9.2. Капітальний ремонт пунктів здоров’я
	2.9.3. Будівництво та функціонування станції екстреної медичної допомоги
2.10. Забезпечення безпеки проживання на території громади.	2.10.1. Діяльність дільничної поліцейської станції
	2.10.2. Придбання автомобілю для поліцейського офіцеру громади
	2.10.3. Створення громадської охоронної організації та придбання амуніції
	2.10.4. Встановлення системи відеоспостереження в населених пунктах
	2.10.5. Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з мешканцями громади щодо забезпечення збереження громадського майна.
	2.10.6. Сприяння природоохоронним органам у забезпеченні контролю за додержанням норм природоохоронного законодавства
	2.10.7. Запровадження заходів щодо регулювання чисельності безпритульних тварин
	2.10.8. Проведення комплексу заходів з пожежної безпеки в закладах та установах громади
	2.10.9 Будівництво протирадіаційних укриттів, облаштування найпростіших укриттів
	2.10.10 Придбання швидко споруджувальних захисних споруд цивільного захисту
2.11. Благоустрій території	2.11. 1. Створення комунального підприємства по виготовленню бордюрів та тротуарної плитки.
2.11. Благоустрій території	2.11.2. Проведення заходів по благоустрою території. (Укладання тротуарів, ремонт вулиць та вуличного освітлення, обкіс трави та висадження культурних рослин, облаштування громадських місць та ін.)
2.12. Відновлення пошкоджених об’єктів	2.12.1. Забезпечення комунікацій з міжнародними та українськими благодійними фондами, організаціями, меценатами для відновлення пошкоджених об’єктів
	2.12.2. Капітальний ремонт покрівлі Мішково-Погорілівського ліцею, пошкодженого внаслідок ворожих обстрілів
	2.12.3. Ремонт приміщень Мішково-Погорілівського ліцею
	2.12.4. Капітальний ремонт фасаду Мішково-Погорілівського ліцею
	2.12.5. Ремонт пошкоджених об’єктів комунальної власності
Стратегічна ціль 3. Створення та розвиток ефективної системи управління об’єднаної громади на основі цифрової трансформації
Завдання	*Технічні завдання на проекти*
3.1. Підвищення ефективності управління публічними фінансами, їх розподілу та використання.	3.1.1. Забезпечення застосування громадського моніторингу як інструменту контролю діяльності місцевої влади.
	3.1.2. Проведення громадських обговорень, комунікаційних заходів із головою та депутатами громади (в тому числі в онлайн форматі). для врахування думки мешканців та мешканок при прийнятті важливих рішень
	3.1.3. Створення та участь у проектах та лініях, спрямованих на розвиток громади.
	3.1.4. Підвищення фахового рівня працівників органу виконавчої влади громади (курси, навчання, семінари), в т.ч. з гендерної тематики
	3.1.5. Проведення громадських слухань щодо планування та виконання місцевого бюджету
	3.1.6. Впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування
3.2. Підвищення рівня громадської свідомості та залученості у житті громади.	3.2.1. Стимулювання розвитку громадянського суспільства
	3.2.2. Проекти по вивченню громадської думки, визначенню місцевих проблем та потреб, проекти по залученню мешканців у вирішенні цих проблем та задоволенню потреб
	3.2.3. Проведення навчань та тренінгів для активу громади з питань проектного менеджменту
	3.2.4. Пошук грантових програм, донорських коштів, фінансових ліній, спрямованих на розвиток громади
3.3. Стимулювання розвитку громадянського суспільства	3.3.1. Підтримка проектів, які здійснюються громадськими та молодіжними організаціями та ініціативними групами
	3.3.2. Впровадження конкурсу "Громадський бюджет" з дотриманням принципів ґендерної рівності
	3.3.3. Сприяння роботі Молодіжної ради та інших консультативно–дорадчих органів
3.4. Створення постійної комунікації між населенням та владою громади	3.4.1. Забезпечення постійної роботи сучасного сайту громади
	3.4.2. Створення комунікаційної системи між владою і громадою, а також залучення цієї системи до покращення надання послуг
	3.4.3. Сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб в життя громади з використанням соціальних, культурних, юридичних інструментів та створення житлового фонду для внутрішньо переміщених осіб
3.5. Забезпечення впровадження та системи електронного документообігу в виконавчих органах ради	3.5.1. Підготовка нормативних документів, що регламентують впровадження системи електронного документообігу в виконавчих органах ради
	3.5.2. Підключення виконавчих органів ради до програмного комплексу електронного документообігу
	3.5.3. Удосконалення роботи системи електронного документообігу в виконавчих органах сільської ради
	3.5.4. Забезпечення контролю впровадження системи електронного документообігу в виконавчих органах селищної ради
3.6. Забезпечення цифровізації системи надання послуг у сфері соціального захисту та адміністративних послуг	3.6.1. Підключення до державного програмного комплексу «Інтегрованої інформаційної системи «Соціальна громада» робочих місць відділу соціального захисту населення Мішково-Погорілівської сільської ради
	3.6.2. Забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного Інтернету всіх соціальних працівників громади.
	3.6.3.Оптимізація процедур надання адміністративних послуг за допомогою їх цифровізації.
3.7. Забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного Інтернету всіх населених пунктів громади	3.7.1. Підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету
	3.7.2. Забезпечення доступу для кожного члена територіальної громади до всіх адміністративних, комунальних, соціальних послуг (публічних послуг) за допомогою Інтернет та центру надання публічних послуг
	3.7.3. Забезпечення для кожного члена територіальної громади можливості просто та швидко взаємодіяти з органами місцевого самоврядування через Інтернет
3.8. Запровадження у приміщеннях виконавчих органів місцевого самоврядування, соціальних закладів та комунальних установ відкритих Wi-Fi зон для відвідувачів та працівників	3.8.1. Запровадження у приміщеннях адміністративних будівель Мішково-Погорілівської сільської ради відкритих Wi-Fi зон для відвідувачів та працівників.
	3.8.2. Запровадження у приміщеннях соціальних закладів на території Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади відкритих Wi-Fi зон для відвідувачів та працівників
	3.8.3. Запровадження у приміщеннях комунальних установ на території Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади відкритих Wi-Fi зон для відвідувачів та працівників

Показники впливу реалізації Стратегії до 2027 р.

Стратегічна ціль1. Економічний розвиток громади як збалансованої системи із секторами промислового-виробничого, аграрно-промислового та туристичного напрямів. Підвищення конкурентоспроможності громади
Операційні цілі	*Технічні завдання на проекти*	*Показники впливу*
1.1. Покращення інвестиційної привабливості громади та створення умов для залучення інвестицій.	1.1.1. Провести інвентаризацію земельних ресурсів та майна	збільшення кількості використовуваних земельних ділянок (проданих або орендованих) збільшення кількості впорядкованих та виділених земельних ділянок кількість створених зон різного призначення збільшення кількості фірм збільшення рівня працевлаштування збільшення кількості інвесторів та інвестицій (вітчизняних та іноземних) збільшення надходжень до бюджету збільшення надходжень до бюджету громади від оренди/ продажу нерухомого майна та/ або його оподаткування
	1.1.2. Створення реєстру землекористувачів
	1.1.3. Створення нових функціональних зон – індустріальних парків, рекреаційно-туристичних кластерів, молодіжних просторів
	1.1.4. Розробка інвестиційних проектів.
	1.1.5. Будівництво відстійників для важкого транспорту.
	1.1.6. Підготовка, організація та проведення земельних торгів у формі аукціону
	1.1.7. Оновлення Інвестиційного паспорту Мішково-Погорілівської громади
	1.1.8. Розбудова мережі споруд та технічних рішень для транспортування та зберігання сільськогосподарської продукції
	1.1.9. Налагодження міжмуніципальної співпраці в Україні та за кордоном
1.2. Сприяння створенню та розвитку підприємств, індивідуальної зайнятості мешканців громади.	1.2.1. Підвищення економічної спроможності малого підприємництва	збільшення кількості с/г підприємств збільшення рівня працевлаштування в галузі сільськогосподарського виробництва збільшення рівня с/г виробництва збільшення кількості послуг, що надаються ЦНАП, у тому числі збільшення кількості послуг, що надаються онлайн. утворення с/г кооперативних об’єднань зменшення відтоку осіб працездатного віку із громади
	1.2.2. Проведення циклу тренінгів для власників СГ
	1.2.3. Запровадження конкурсу бізнес-планів для підприємців - початківців (стартапи)
	1.2.4. Популяризація кооперативного руху, сприяння та підтримка процесу розвитку сільськогосподарської кооперації
	1.2.5. Розширення переліку послуг, що надаються ЦНАП
	1.2.6. Підвищення інформованості та активності малого та середнього підприємництва щодо регуляторної діяльності органів місцевого самоврядування
	1.2.7. Проведення кампаній спрямованих на легалізацію праці, виведення заробітної плати та бізнесу «з тіні»
1.3. Сприяння розвитку промисловості	1.3.1 Проект по встановленою установки з утилізації ТПВ	Зменшення обсягів накопичених побутових та сільськогосподарських відходів Зменшення навантаження на місцевий бюджет в частині благоустрою територій Зменшення безробіття в громаді зменшення коштів на утримання комунальних об’єктів
	1.3.2. Діяльність комунального підприємства по сортуванню та утилізації ТПВ (екологічний проект)
	1.3.3. Сприяння розвитку сімейних тваринних ферм
	1.3.4. Запровадження нових технологій та обладнання для переробки сільськогосподарської сировини
1.4. Сприяння розвитку виробництва екологічних продуктів	1.4.1. Сприяння розвитку виробництва екологічних продуктів рослинництва	Створення бізнес-структур по виробництву екологічних продуктів рослинництва та тваринництва. вихід на ринок збуту екопродуктів та розширення потенційного ринку збуту
	1.4.2. Сприяння розвитку виробництва екологічних продуктів тваринництва
	1.4.3. Розвиток нових виробництв з низьким техногенним впливом на довкілля, впровадження проекологічних технологій у бізнесі, розвиток «зеленого» малого та середнього підприємництва
1.5. Розвиток туризму	1.5.1. Облаштування зон відпочинку	збільшення кількості фірм і осіб, що працюють в сфері туризму збільшення кількості інвестицій, реалізованих в сфері туризму збільшення кількості туристів створення та регулярне оновлення туристичного паспорту громади розширення спектру туристичних продуктів пізнаваність Мішково-Погорілівської СТГ
	1.5.2. Створення єдиного туристичного комплексу через об’єднання під управлінням сільською радою всіх територій за межами населених пунктів
	1.5.3. Співпраця із бізнесом (виключити). (Додати) Сприяння розвитку креативних індустрій, використанню туристичного потенціалу та етнонаціонального різноманіття громади, розвитку нових видів туризму та створення нових туристичних локацій.
	1.5.4. Створення умов для розвитку баз «зеленого туризму», мисливського туризму, рибальського туризму, туризму з оздоровлення.
	1.5.5. Маркування території Мішково-Погорілівської громади інформаційними табличками та вказівниками
Стратегічна ціль 2. Створення комфортних умов життя на території громади, розвиток транспортної, інженерної, соціальної інфраструктури та інфраструктури адміністративних послуг
Завдання	*Технічні завдання на проекти*	*Показники впливу*
2.1. Збереження навколишнього природного середовища.	2.1.1. Інвентаризація зелених насаджень	збільшення кількості впорядкованих зелених зон в громаді кількість створених функціональних зон різного призначення зменшення кількості фактів порушень екологічного законодавства залучення більшої кількості мешканців в соціально-економічний розвиток громади в опції підвищення благоустрою
	2.1.2. Оцінка та розвиток рекреаційного потенціалу Мішково-Погорілівської громади (парки, береги природних і штучних водойм і водотоків, а також території, зайняті рослинністю)
	2.1.3. Проведення організаційно-просвітницької кампанії по екологічній культурі.
	2.1.4. Реалізація громадських ініціатив з очищення територій населених пунктів, парків, скверів, берегів водойм, лісосмуг
	2.1.5. Сприяння виявленню і оприлюдненню фактів порушень екологічного законодавства та притягненню винних до адміністративної відповідальності
	2.1.6. Створення пунктів екологічної інформації та консультацій щодо забезпечення права громадянина на безпечне довкілля (екошкола)
2.2.Ресурсоефективне та економічно вигідне поводження з відходами	2.2.1. Розробка Плану управління відходами	Рівень оплати мешканцями послуг з перевезення ТПВ Зменшення кількості стихійних сміттєзвалищ Зменшення/ усунення бюджетних витрат на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ Збільшення надходжень до бюджету громади
	2.2.2. Упорядкування вивезення побутових відходів
	2.2.3. Розбудова інфраструктури роздільного збору сміття (Придбання контейнерів та встановлення їх на відведених майданчиках)
	2.2.4. Проведення інформаційної та контрольно-претензійної роботи з мешканцями та суб’єктами підприємницької діяльності для попередження виникнення стихійних звалищ.
	2.2.5. Організація роздільного збирання відходів, вилучення небезпечних та ресурсоцінних компонентів
2.3. Поліпшення управління енергетичними ресурсами та розвиток альтернативної енергетики	2.3.1. Впровадження систем енергоменеджменту на підпорядкованих об’єктах	скорочення викидів парникових газів у навколишнє середовище зменшення видатків місцевого бюджету на оплату енергоносіїв та комунальних послуг зменшення споживання енергоресурсів як бюджетними установами так і домогосподарствами зниження потреби в тепловій енергії на опалення в будівлях бюджетної сфери поступове заміщення природного газу на теплопостачання в будівлях бюджетної сфери за рахунок місцевих відновлювальних джерел енергії
	2.3.2. Теплосанація комунальних установ (Проведення проекту по теплоізоляції та підвищенню теплової ефективності комунальних установ)
	2.3.3. Поліпшення управління енергетичними ресурсами та розвиток альтернативної енергетики
	2.3.4. Будівництво сонячних електростанцій
	2.3.5. Встановлення твердопаливних котлів в 2 дошкільних навчальних закладах
	2.3.6. Впровадження системи енергоменеджменту у комунальних закладах громади
	2.3.7. Впровадження системи моніторингу виконання суб’єктами господарювання заходів передбачених висновками екологічних експертиз як державних так і громадських.
	2.3.8. Підвищення рівня інформування населення щодо переваг ефективного використання енергоресурсів, альтернативних джерел енергії та запровадження енергозберігаючих заходів у житлових будинках
	2.3.9. Посилення контролю виконання заходів з мінімізації негативного впливу на довкілля при виконання інвестиційних проектів особами приватного права
	2.3.10. Сприяння облаштуванню житлових будинків сонячними колекторами для підігріву води.
	2.3.11. Впровадження інноваційних технологій утилізації тепла стічних вод
	2.3.12. Розробка плану сталого енергетичного розвитку до 2027р
2.4. Поліпшення екологічного стану малих річок та інших водойм території громади	2.4.1. Ідентифікація та створення реєстру усіх джерел забруднення поверхневих водойм	зменшення обсягів скидання очищених і недостатньо очищених зворотних вод у водні об’єкти підвищення якість води у малих річках кількість реконструйованих мулових ставків; довжина розчищених русел річок (водойм);
	2.4.2. Встановлення/ облаштування меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг уздовж русел рік
	2.4.3. Впровадження громадського моніторингу стану водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водойм
2.5. Створення системи екологічного моніторингу та інформування	2.5.1. Організація та розбудова відкритої системи моніторингу стану довкілля, зокрема, атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів»	Залучення в громаду додаткових ресурсів проектів «зелених» інвестицій Зменшення ризиків для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря через оперативне попередження
	2.5.2. Впровадження системи інформування про ризики для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря, впровадження її у загальний доступ
	2.5.3. Участь у реалізації проєктів цільових (зелених) інвестицій»
2.6. Розвиток інженерної інфраструктури для надання якісних житлово-комунальних послуг.	2.6.1. Реконструкція, капітальний ремонт для забезпечення надійності системи водопостачання в населених пунктах	покращення стану дорожньої інфраструктури на території громади покращення умов для безпеки дорожнього руху по території громади підвищення рівня задоволення мешканців наданими послугами - забезпечення безпечних та регулярних автомобільних пасажирських перевезень загального користування підвищення якості та безпековості проживання в населених пунктах громади Обсяги скидання зворотних вод у водні об’єкти підвищення рівня ефективності функціонування громади зменшення рівня забруднення навколишнього середовища зменшення питомого обсяг енергоспоживання мережі освітлення
	2.6.2. Будівництво системи водовідведення в громаді
	2.6.3. Реконструкція вуличного освітлення
	2.6.4. Реконструкція та капітальний ремонт доріг в межах всіх населених пунктів
	2.6.5. Придбання спеціалізованої техніки для комунальних підприємств
	2.6.6. Капітальний ремонт багатоповерхових будинків
	2.6.7. Запровадження внутрішнього пасажирського перевезення
	2.6.8. Створення комунального підприємства з надання послуг внутрішнього пасажирського перевезення з облаштуванням зупинок
2.7. Формування доступної та якісної системи освіти.	2.7.1. Забезпечення якості та комфортних умов ведення навчально-виховного процесу.	зменшення витрат на освіту в розрахунку на 1 учня/вихованця ДНЗ покращення стану інфраструктури об’єктів освіти (приміщення, будинки, пришкільні майданчики) збільшення кількості об’єктів освіти, що пристосовані до потреб осіб з інвалідністю покращення умов навчання підвищення рівня освіти підвищення рівня задоволення учнів та батьків якістю освітніх послуг
	2.7.2. Проведення ремонту у закладах освіти
	2.7.3. Капітальний ремонт закладів дошкільної освіти
	2.7.4. Модернізація закладів освіти та дошкільних установ, в т.ч. інноваційне обладнання
	2.7.5. Придбання комп’ютерів, меблів, мультимедійних дощок, дидактичних та демонстраційних засобів, навчального приладдя, придбання екологічно чистих засобів гігієни та прибирання.
2.8. Розширення можливостей для забезпечення культурних, духовних потреб та здорового способу життя	2.8.1. Покращення роботи закладів культури, спорту та бібліотек для організації змістовного дозвілля (Придбання мультимедійних комплексів, комп’ютерів, меблів, спортивного знаряддя.)	збільшення пропозиції в сфері культури на території громади покращення стану інфраструктури культури збільшення кількості об’єктів культури, що пристосовані до потреб осіб з інвалідністю підвищення рівня задоволення мешканців щодо доступності до різних форм культурної пропозиції покращення стану загальнодоступної спортивної та відпочинкової інфраструктури збільшення кількості об’єктів спорту та відпочинку, що пристосовані до потреб осіб з інвалідністю підвищення рівня участі мешканців в культурному та спортивному житті громади
	2.8.2. Запровадження принципів здорового способу життя серед різних соціальних груп громади (Придбання спортивного знаряддя для груп здоров’я, спортивного дозвілля.)
	2.8.3. Сприяння діяльності центрів дозвілля та освіти для людей похилого віку
	2.8.4. Впровадження освіти для сталого розвитку, зокрема програм екологічної, гендерної освіти
	2.8.5. Утворення та сприяння експертно-ресурсних центрів молодіжної роботи (молодіжних центрів)
	2.8.6. Створення безбар’єрного простору в населених пунктах в закладах і установах комунальної власності
2.9. Забезпечення належного рівня охорони здоров’я мешканців громади.	2.9.1. Забезпечення доступної та якісної первинної та невідкладної медичної допомоги мешканцям територіальної громади	підвищення рівня надання та покращення якості наданих послуг в сфері охорони здоров’я збільшення кількості об’єктів охорони здоров’я, що пристосовані до потреб осіб з інвалідністю покращення стану здоров’я мешканців громади підвищення рівня задоволення мешканців пропозицією в сфері послуг
	2.9.2. Капітальний ремонт пунктів здоров’я
	2.9.3. Будівництво та функціонування станції екстреної медичної допомоги
2.10. Забезпечення безпеки проживання на території громади.	2.10.1. Діяльність дільничної поліцейської станції	зменшення випадків порушення громадського порядку зменшення кількості пожеж приватного сектору та громадського майна зменшення випадків порушення норм природоохоронного законодавства зменшення фактів укусів безпритульними тваринами мешканців СТГ та гостей
	2.10.2. Придбання поліцейського автомобілю
	2.10.3. Створення громадської охоронної організації та придбання амуніції
	2.10.4. Встановлення системи відеоспостереження в населених пунктах
	2.10.5. Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з мешканцями громади щодо забезпечення збереження громадського майна.
	2.10.6. Сприяння природоохоронним органам у забезпеченні контролю за додержанням норм природоохоронного законодавства
	2.10.7. Запровадження заходів щодо регулювання чисельності безпритульних тварин
	2.10.8. Проведення комплексу заходів з пожежної безпеки в закладах та установах громади
	2.10.9. Будівництво протирадіаційних укриттів, облаштування найпростіших укриттів
	2.10.10 Придбання швидко споруджувальних захисних споруд цивільного захисту
2.11. Благоустрій території	2.11. 1. Створення комунального підприємства по виготовленню бордюрів та тротуарної плитки.	збільшення надходжень до міського бюджету від прибутку КП зменшення видатків міського бюджету на благоустрій рівень чистоти та благоустрою в населених пунктах громади та за їх межами
2.11. Благоустрій території	2.11.2. Проведення заходів по благоустрою території. (укладання тротуарів, ремонт вулиць та вуличного освітлення, обкіс трави та висадження культурних рослин, облаштування громадських місць та ін.)
2.12. Відновлення пошкоджених об’єктів	2.12.1. Забезпечення комунікацій з міжнародними та українськими благодійними фондами, організаціями, меценатами для відновлення пошкоджених об’єктів	міцна та взаємовигідна співпраця з іноземними муніципалітетами ліквідація наслідків обстрілів російськими військами розширення можливостей освіти
	2.12.2. Капітальний ремонт покрівлі Мішково-Погорілівського ліцею, пошкодженого внаслідок ворожих обстрілів
	2.12.3. Ремонт приміщень Мішково-Погорілівського ліцею
	2.12.4. Капітальний ремонт фасаду Мішково-Погорілівського ліцею
	2.12.5. Ремонт пошкоджених об’єктів комунальної власності
Стратегічна ціль 3. Створення та розвиток ефективної системи управління об’єднаної громади на основі цифрової трансформації
Завдання	*Технічні завдання на проекти*	*Показники впливу*
3.1. Підвищення ефективності управління публічними фінансами, їх розподілу та використання.	3.1.1. Забезпечення застосування громадського моніторингу як інструменту контролю діяльності місцевої влади.	підвищення якості надання публічних послуг підвищення престижності роботи працівників органів місцевого самоврядування підвищення рівня управлінської діяльності виконавчих органів міської ради підвищення ефективності використання публічних фінансів підвищення рівня довіри мешканців до діяльності виконавчих органів місцевого самоврядування СТГ
	3.1.2. Проведення громадських обговорень, комунікаційних заходів із головою та депутатами громади (в тому числі в он-лайн форматі). для врахування думки мешканців та мешканок при прийнятті важливих рішень
	3.1.3. Створення та участь у проектах та лініях, спрямованих на розвиток громади.
	3.1.4. Підвищення фахового рівня працівників органу виконавчої влади громади (курси, навчання, семінари), в т.ч. з гендерної тематики
	3.1.5. Проведення громадських слухань щодо планування та виконання місцевого бюджету
	3.1.6. Впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування
3.2. Підвищення рівня громадської свідомості та залученості у житті громади.	3.2.1. Стимулювання розвитку громадянського суспільства	збільшення кількості громадських організації та їх членів залучення міжнародних грантових коштів в громаду
	3.2.2. Проекти по вивченню громадської думки, визначенню місцевих проблем та потреб, проекти по залученню мешканців у вирішенні цих проблем та задоволенню потреб.
	3.2.3. Проведення навчань та тренінгів для активу громади з питань проектного менеджменту
	3.2.4. Пошук грантових програм, донорських коштів, фінансових ліній, спрямованих на розвиток громади.
3.3. Стимулювання розвитку громадянського суспільства	3.3.1. Підтримка проектів, які здійснюються громадськими та молодіжними організаціями та ініціативними групами	збільшення кількості мешканців до управління соціально-економічним розвитком громади та бюджетного процесу підвищення рівня інституційної спроможності консультативно-дорадчих органів ради та виконкому
	3.3.2. Впровадження конкурсу "Громадський бюджет" з дотриманням принципів ґендерної рівності
	3.3.1. Сприяння роботі Молодіжної ради та інших консультативно-дорадчих органів
3.4. Створення постійної комунікації між населенням та владою громади	3.4.1. Модернізація сайту громади. Створення сучасного та зручного дизайну сайту, розширення функціональних опцій.	покращення рівня комунікації з мешканцями підвищення рівня громадської активності мешканців зростання відчуття внутрішньої інтеграції мешканців громади покращення іміджу Мішково-Погорілівської СТГ у різних стейкхолдерів, у тому чисті міжнародних донорських організацій
	3.4.2. Створення комунікаційної системи між владою і громадою, а також залучення цієї системи до покращення надання послуг.
	3.4.3 Сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб в життя громади з використанням соціальних, культурних, юридичних інструментів та створення житлового фонду для внутрішньо переміщених осіб
3.5. Забезпечення впровадження та системи електронного документообігу в виконавчих органах ради	3.5.1. Підготовка нормативних документів, що регламентують впровадження системи електронного документообігу в виконавчих органах ради	зменшення часу та матеріальних ресурсів на відпрацювання 1 звернення/скарги мешканців підвищення швидкості опрацювання внутрішніх документів в виконавчих органах сільської ради зменшення бюджетних витрат на паперовий документообіг
	3.5.2. Підключення виконавчих органів ради до програмного комплексу електронного документообігу.
	3.5.3. Удосконалення роботи системи електронного документообігу в виконавчих органах сільської ради.
	3.5.4. Забезпечення контролю впровадження системи електронного документообігу в виконавчих органах селищної ради
3.6. Забезпечення цифровізації системи надання послуг у сфері соціального захисту та адміністративних послуг	3.6.1. Підключення до державного програмного комплексу «Інтегрованої інформаційної системи «Соціальна громада» робочих місць відділу соціального захисту населення Мішково-Погорілівської сільської ради та соціальних працівників старостинських округів.	інтенсифікація надання соціальних та адміністративних послуг мешканцям громади зменшення вартості надання соціальних та адміністративних послуг для місцевого бюджету громади
	3.6.2. Забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного Інтернету всіх соціальних працівників громади.
	3.6.3.Оптимізація процедур надання адміністративних послуг за допомогою їх цифровізації.
3.7. Забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного Інтернету всіх населених пунктів громади	3.7.1. Підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету.	збільшення питомої ваги цифро візованих адміністративних послуг зменшення витрат домогосподарств на отримання адміністративних послуг покращення іміджу Мішково-Погорілівської сільської ради в громаді
	3.7.2. Забезпечення доступу для кожного члена територіальної громади до всіх адміністративних, комунальних, соціальних послуг (публічних послуг) за допомогою Інтернет та центру надання публічних послуг.
	3.7.3. Забезпечення для кожного члена територіальної громади можливості просто та швидко взаємодіяти з органами місцевого самоврядування через Інтернет.
3.8. Запровадження у приміщеннях виконавчих органів місцевого самоврядування, соціальних закладів та комунальних установ відкритих Wi-Fi зон для відвідувачів та працівників	3.8.1. Запровадження у приміщеннях адміністративних будівель Мішково-Погорілівської сільської ради відкритих Wi-Fi зон для відвідувачів та працівників.	покращення умов для мешканців надання адміністративних послуг покращення іміджу Мішково-Погорілівської сільської ради в громаді
	3.8.2. Запровадження у приміщеннях соціальних закладів на території Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади відкритих Wi-Fi зон для відвідувачів та працівників
	3.8.3. Запровадження у приміщеннях комунальних установ на території Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади відкритих Wi-Fi зон для відвідувачів та працівників

^{^[1]} Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23.03.2000 р. №1602-ІІІ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1602-14

^{^[2]}Про засади державної регіональної політики: Закон України від 5 лютого 2015 року № 156-VІІІ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156-19

^{^[3]}Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проєкту державного бюджету: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 621 (із змінами).URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/621-2003-п

^{^[4]}Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 385.URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-п

^{^[5]}Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.15 р. № 932 URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/932-2015-п

^{^[6]}Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально – економічного розвитку об’єднаної територіальної громади: Наказ Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово–комунального господарства України від 30.03.2016 року №75 URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN020811.html

^{^[7]} Конституція України. Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

^{^[8]} Закон країни від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр

^{^[9]} Закон України від 17.06.2014 № 1508-VII «Про співробітництво територіальних громад». ». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1508-18

МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ВСТУП

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Створення Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

2.2. Географічне положення та природні особливості Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

2.3. Порівняння Мішково-Погорілівської сільської ради з громадами-конкурентами

2.4. Демографічна характеристика Мішково-Погорілівської сільської ради

2.5. Ринок праці територіальної громади

3.1.Транспортна інфраструктура

3.2. Екологічна інфраструктура

Водні ресурси

Лісові ресурси

Природні ресурси

3.3. Енергетична інфраструктура

3.4. Виробнича інфраструктура

3.5.Земельні ресурси

3.6. Соціальна інфраструктура

Система освіти

Мережа медичних закладів Мішково-Погорілівської ТГ

Заклади культури Мішково-Погорілівської сільської ради

3.7. Фінансово-економічний стан Мішково-Погорілівської сільської ради

Сильні сторони

Слабкі сторони

Загрози

Можливості

4.4. Діагностика місцевих проблем, визначених партисипативно за участі представників громади

5. МІСІЯ ТА БАЧЕННЯ ГРОМАДИ

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля

Кабінет посадової особи

Вхід для адміністратора

Стратегія відновлення та розвитку Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади до 2027 року включно

МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

МІШКОВО-ПОГОРІЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ВСТУП

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Створення Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

2.2. Географічне положення та природні особливості Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

2.3. Порівняння Мішково-Погорілівської сільської ради з громадами-конкурентами

2.4. Демографічна характеристика Мішково-Погорілівської сільської ради

2.5. Ринок праці територіальної громади

3.1.Транспортна інфраструктура

3.2. Екологічна інфраструктура

Водні ресурси

Лісові ресурси

Природні ресурси

3.3. Енергетична інфраструктура

3.4. Виробнича інфраструктура

3.5.Земельні ресурси

3.6. Соціальна інфраструктура

Система освіти

Мережа медичних закладів Мішково-Погорілівської ТГ

Заклади культури Мішково-Погорілівської сільської ради

3.7. Фінансово-економічний стан Мішково-Погорілівської сільської ради

Сильні сторони

Слабкі сторони

Загрози

Можливості

4.4. Діагностика місцевих проблем, визначених партисипативно за участі представників громади

5. МІСІЯ ТА БАЧЕННЯ ГРОМАДИ

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля

Кабінет посадової особи

Вхід для адміністратора